Справа № 357/7813/22
1-кп/357/1107/22
29.09.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, судову справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого слюсарем на ТОВ «Агрореммаш-БЦ», з середньою освітою, раніше судимого:
- 16.06.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки, звільненого з місць позбавлення волі 06.01.2011;
- 20.09.2013 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ст. 70, ст. 75 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;
- 11.01.2019 Ставищенським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 310, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.09.2021 звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі з не відбутою частиною 1 рік 3 місяці 11 днів.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_4
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6
потерпілий ОСОБА_7
18.07.2022 близько 21 години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився у громадському місці, а саме на прибудинковій території по АДРЕСА_2 , де проводив своє дозвілля, спілкуючись із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якою перебувала малолітня дитина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей час, на прохання ОСОБА_9 , із будинку АДРЕСА_2 , поспілкуватись із нею вийшов ОСОБА_11 . Останній, усвідомлюючи можливість виникнення конфліктної ситуації із ОСОБА_9 та чоловіками, голоси яких він чув при спілкуванні із нею по телефону, попросив ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , вийти з ним на прибудинкову територію.
Під час спілкування між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 виникла словесна перепалка, в ході якої останній, не реагуючи на зауваження, виражався нецензурною лайкою, ігноруючи наявність сторонніх осіб, у тому числі дітей.
У зв'язку із цим, ОСОБА_11 з метою припинення порушення громадського порядку наніс один удар долонею руки в обличчя ОСОБА_4 , після чого останній, розмахуючи кулаками в напрямку ОСОБА_11 , не втримав рівновагу та впав на землю.
Будучи обуреним та ображеним вказаним фактом, ОСОБА_4 підвівся та грубо порушуючи суспільні відносини, сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних звичаїв, не дотримуючись усталених правил співжиття, ігноруючи охоронювані законом права осіб на недоторканість житла, забіг до будинку АДРЕСА_2 , де, всупереч волі власника та мешканців, через незачинені двері проник до квартири АДРЕСА_3 . Перебуваючи у вказаному помешканні, проявляючи свою зневагу до мешканців квартири, в кухні самовільно взяв два ножі та побіг в зворотному напрямку - на прибудинкову територію.
Вийшовши з будинку, ОСОБА_4 , з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі, тримаючи у руках два ножі, які він заздалегідь взяв із собою, поводячи себе нахабно, протиставляючи себе оточуючим, демонструючи свою зверхність над ними, почав висловлюватись нецензурною лайкою на адресу усіх присутніх осіб та спрямовувати ножі, розмахуючи ними, в їх напрямку.
В подальшому, ОСОБА_13 , використовуючи ножі, тобто предмети заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, виражаючи явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, незважаючи на наявність сторонніх осіб, у тому числі дітей, в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою та, розмахуючи ножами, переслідував та наздоганяв ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою спричинення їх тілесних ушкоджень.
В ході переслідування ОСОБА_4 умисно завдав ОСОБА_7 два удари ножем в область плеча та тулуба, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні живота зліва від якої йде рановий канал знизу вгору та спереду назад, проникає в черевну порожнину і далі ушкоджує стінку та брижу тонкої кишки, наявність крові в черевній порожнині, тобто проникаючу колото-різану рану живота, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, рани на задній поверхні лівого плеча у верхній третині, від якої йде рановий канал зверху вниз і сліпо закінчується в м'яких тканинах, тобто колото-різану рану лівого плеча, яка відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді подряпин на правому ліктьовому суглобі та синця на правому плечі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Протиправні дії ОСОБА_4 були припинені ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які його затримали та вибили із рук ножі.
Крім того, 18.07.2022, близько 21.00 години ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, діючи умисно і протиправно, всупереч положенням ст. 30 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, шляхом самостійного відкриття незачинених дверей, всупереч волі власників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також мешканців, незаконно та безпідставно проник до квартири АДРЕСА_4 , де заволодівши ножами, залишив приміщення квартири.
Крім того, ОСОБА_4 , 18.07.2022 року близько 21 години, проводив своє дозвілля поблизу будинку по АДРЕСА_2 . В цей час, до ОСОБА_4 підійшло троє осіб, серед яких був ОСОБА_7 та між ними виникла словесна суперечка, яка переросла у бійку.
В ході конфлікту, в ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, для реалізації якого ОСОБА_4 незаконно проник до кв. АДРЕСА_4 , та взяв з кухонної кімнати вказаної квартири два кухонні ножі, які, вийшовши з під'їзду, тримав у правій та лівій руці.
В подальшому, в цей же час, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, припускаючи можливість спричинення шкоди здоров'ю потерпілому, підійшов до останнього та тримаючи у правій та лівій руці ніж умисно завдав ОСОБА_7 два удари ножем в область плеча та тулуба, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні живота зліва від якої йде рановий канал знизу вгору та спереду назад, проникає в черевну порожнину і далі ушкоджує стінку та брижу тонкої кишки, наявність крові в черевній порожнині, тобто проникаючу колото-різану рану живота, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, рани на задній поверхні лівого плеча у верхній третині, від якої йде рановий канал зверху вниз і сліпо закінчується в м'яких тканинах, тобто колото-різану рану лівого плеча, яка відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставина, та зазначив, що 18.07.2022 близько 21 години внаслідок вживання великої кількості пива перебував у стані алкогольного сп'яніння, та знаходився біля будинку по АДРЕСА_2 , де проводив своє дозвілля, спілкуючись із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В подальшому між кимось виникла конфліктна ситуація в ході якої він, не контролюючи в повному обсязі свої дії через сильний стан алкогольного сп'яніння зайшов у під'їзд будинку, 59 зайшов навмання до першої ж відчиненої квартири, пройшов на кухню, узяв два ножі і вийшовши на вулицю наніс ними удар потерпілому ОСОБА_7 . Стверджує, що вказані дії вчинив виключно через те, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. Наразі усвідомлює наслідки своїх дій, шкодує про їх вчинення, вважає, що він повинен та готовий понести будь-яке призначене судом покарання. Неодноразово попросив вибачення у потерпілого за свої дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, захисник, потерпілий не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:
- за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;
- за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи, що порушує недоторканість житла громадян;
- за ч. 4 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, за якими він і повинен нести відповідальність.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вчинив закінчені умисні тяжкі злочини та кримінальний проступок. Суд також враховує наслідки, які настали від їх вчинення у виді шкоди здоров'ю потерпілого.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив кримінальні правопорушення під час умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі до скоєння злочинів намагався вести соціальний спосіб життя, оскільки офіційно працював слюсарем на ТОВ «Агрореммаш-БЦ», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував.
Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений є особою із високою ймовірністю вчинення повторного злочину, а тому становить суспільну небезпеку для суспільств.
З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого в суді, який негативно поставився до своїх вчинків, суд визнає вказану в обвинувальному акті обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до п.п. 1, 11, 13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Потерпілий ОСОБА_7 вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання середньої суворості та погодився із запропонованою стороною обвинувачення мірою покарання.
З огляду на викладене, з урахуванням позиції учасників судового провадження суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним та іншими нових злочинів, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі.
Процесуальні витрати в розмірі 1510,24 (одна тисяча п'ятсот десять гривень, двадцять чотири копійки) необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці;
- за ч. 1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки;
- за ч. 4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяці.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 11.01.2019 року та остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 29 вересня 2022 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до покарання строк перебування ОСОБА_4 в місцях попереднього ув'язнення з 19.07.2022 року по 28.09.2022 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили продовжити у виді тримання під вартою та утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн . 24 коп.
Речові докази у справі:
- 5 (п'ять) предметів, схожі на ножі, вилучені з квартири ОСОБА_7 (квитанція № 994), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, - повернути потерпілому ОСОБА_7 ;
- футболку чорно-зелено-білого кольору зі слідами бурого кольору; труси синього кольору, тапки чорно-синього кольору, шорти сірого кольору, які поміщені до картонної коробки (квитанція № 995), ніж з руків'ям чорного кольору у паперовому конверті; штани чорного кольору з пошкодженнями; камінець зі слідами крові у паперовому конверті; футболку чорного кольору зі слідами крові у картонній коробці; футболку чорного кольору та простирадло зі слідами крові, які поміщені до картонної коробки (квитанція № 1042), що зберігаються в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області - знищити.
-14 (чотирнадцять) предметів, схожі на ножі, вилучені у потерпілої ОСОБА_16 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, - повернути потерпілій ОСОБА_16 ;
- сумку чорного кольору, яка поміщена до спецпакету № SUD 3003413 та зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайоннийсуд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1