Справа № 291/62/22
Ружинський районний суд Житомирської області
19 вересня 2022 року
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря Герасимчук Н.П,
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою
ОСОБА_2 , представник заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа Ружинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)
про встановлення факту смерті,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 . В обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав із своєю матір'ю ОСОБА_4 в с.Березянка, Бердичівського (Ружинського) району, Житомирської області, що підтверджується довідкою №298 від 15.06.2020 року Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області.
08 квітня 2005 року на кладовищі с.Березянка ОСОБА_2 та ОСОБА_4 разом з родиною провели поховання (без свідоцтва про смерть) особу чоловічої статі, в якому вони визнали свого родича ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою №71 від 12.03.2021 року виконавчого комітету Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області.
ОСОБА_3 був похований без свідоцтва про смерть тому що,04 квітня 2005 року його тіло було виявлено в ставу Ружинського лісгоспу та доставлено до приміщення моргу Ружинської районної лікарні Житомирської області.
Після проведення судово-медичного дослідження трупа, тіло ОСОБА_3 було передано родичам для проведення поховання, а по факту виявлення тіла в ставу розпочалася довготривала перевірка у зв'язку з тим, що на шиї померлого було виявлено дирку 6,5 х 5 см. У зв'язку із проведенням слідчої перевірки, ОСОБА_5 не отримала жодного документу та не провела державну реєстрацію смерті свого сина.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Березянською сільською радою Ружинського району Житомирської області 11.06.2009 року.
Спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_2 відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області 14 березня 2006 року №9, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 22.12.2009 року виданого Ружинською державною нотаріальною конторою у спадковій справі №360/2009.
Відповідно до зазначеного заповіту, ОСОБА_4 , на випадок свої смерті заповіла все своє майно ОСОБА_2 - заявнику по справі.
У 2020 році заявник дізнався про те, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка (пай) під кадастровим номером 1825280800:04:000:0093.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до довідки №298 від 16.06.2020 року виданою Березянською сільською радою Ружинського району Житомирської області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав із своєю матір'ю ОСОБА_4 в с.Березянка Бердичівського (Ружинського) району Житомирської області, отже, ОСОБА_4 за життя прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України.
Виходячи з наведеного, заявник має всі законні підстави для оформлення в порядку спадкування права власності на належну ОСОБА_3 земельну ділянку (пай) під кадастровим номером 1825280800:04:000:0093.
Разом з цим, заявник позбавлений можливості оформити в порядку спадкування права власності на належну ОСОБА_3 земельну ділянку (пай) у зв'язку із відсутністю реєстрації смерті ОСОБА_3 .
Звернувшись до Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області, заявник отримав роз'яснення №250/01-16 від 24.03.2021 року про те, що у зв'язку з тим, що нє можливо встановити факт смерті ОСОБА_3 , 1974 року народження, нотаріальна контора не може здійснити процедуру щодо подальшого оформлення спадкових прав і відповідно видати свідоцтво про право на спадщину.
З метою державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , 1974 року народження, заявник звертався до Ружинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), але отримав за №202/22.15-23 від 14.12.2021 року роз'яснення про те, що для вирішення питання реєстрації смерті необхідно звернутися до суду для винесення рішення про встановлення факту смерті.
Заявник володіє єдиним письмовим належним, достовірним та допустимим доказом, який підтверджує смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вказаний вище строк - це АКТ №155 судово-медичного дослідження трупа проведеного Бердичівським міжрайонним відділенням судмедекспертизи. Із вказаного акту вбачається, що на підставі направлення слідчого Ружинської райпрокуратури від 04 квітня 2005 року в приміщенні моргу Ружинської райлікарні судово-медичний експерт Коврижних М.М. провів судово-медичне дослідження трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак, даний доказ смерті ОСОБА_3 не є підставою для проведення державної реєстрації смерті відділом ДРАЦС.
3 огляду на викладене, для проведення державної реєстрації смерті у заявника є об'єктивні перешкоди.
Встановлення факту смерті для заявника має юридичне значення спрямоване на реалізацію
оформлення спадкових прав на майно померлого, державна реєстрація смерті якого не проведена.
У зв'язку з цим заявник звернувся до Ружинського районного суду Житомирської області з заявою про встановлення факту смерті.
В судовому засіданні заявник та представник заявника заяву підтримали. В подальшому заявник в судове засідання не з'явився.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, при винесені рішення покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази встановив наступне.
Як встановлено в судовому засіданні заявник є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , що стверджується:
-свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , виданим 03.05.1963 року Березянською сільською радою Попільнянського району (а.с.8);
-свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим 25.04.1985 року Березянською сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.8);
-свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 виданого 11.06.2009 року Березянською сільською радою Ружинського району Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Березянка, Ружинського району, Житомирської області (а.с.20);
Зазначене стверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , виданим 02.02.1974 року Березянською сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.7);
-заповітом від 14.03.2006 року посвідченого секретарем Березянської сільської ради Ружинського району Житмоирської області, та внесеного до реєстру за №(а.с.16);
-свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 22.12.2009 року виданим державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житмоирської області зареєстрованого в реєстрі за №3089 (а.с.15).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 02.02.1974 року Березянською сільською радою Ружинського району Житомирської області, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Березянка Ружинського району Житмоирської області, його батьками є: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 (а.с.7).
Відповідно до Акту №155 судово-медичного дослідження трупа проведеного Бердичівським міжрайонним відділенням судмедекспертизи від 03.05.2005 року, вбачається, що смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступила від механічної асфіксії при утопленні (а.с.9-10).
Відповідно до повідомлення КНП «Районна центральна лікарня» Ружинської районної ради №699 від 24.06.2020 року стосовно перебування ОСОБА_3 ,1974 року народження, жителя с.Березянка, Ружинського району в морзі районної лікарні в 2005 році адміністрація КНП «Районна центральна лікарня» Ружинської районної ради дати не в змозі, так, як журнал реєстрації і видачі трупів, форма №015/о за вказаний період часу втрачена (а.с.11).
Згідно відповідей Ружинського відділення поліції Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області та Бердичівської місцевої прокуратури вбачається, що інформація щодо смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня, так як інформація за даним фактом знищена у зв'язку із закінченням строку зберігання (а.с.12-13).
Відповідно листа Ружинської державної нотаріальної контори від 24.03.2021 року №250/01-16, заявнику роз'яснено, що у зв'язку з тим, що не можливо встановити факт смерті ОСОБА_3 , 1974 року народження, нотаріальна контора не має змоги здійснити процедуру щодо подальшого оформлення спадкових справ і, відповідно видати свідоцтво про право на спадщину (а.с.14).
Згідно відповіді Ружинського районного відділу ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на адвокацький запит №54/22.15-23 від 17.03.2021 року вбачається, що проведеною перевіркою в архіві відділу, актового запису про смерть відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Березянка, Ружинського району, Житомирської області за період з 1950 року по теперішній час по первинних актових записах цивільного стану не виявлено ( а.с.17).
Відповідно до довідки Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 15.06.2020 року №298 про те, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22).
Згідно з довідкою ВК Ружинської селищної ради Житомирської області від 12.03.2021 року №71 про те, що дійсно на кладовищі с.Березянка 08 квітня 2005 року проводили поховання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 разом з родиною (без свідоцтва про смерть) особу чоловічої статі, в якому вони визнали свого родича ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_3 проживав в с.Березянка. Потім він десь зник, тиждень його не було. Коли його знайшли, то визвали матір та брата, які його похоронили. Проживав від ОСОБА_3 на відстані 1-1,5 км. Знав його добре. Міліція знайшла його в лісі мертвим. Це було весною 2005 року. Сім'ї у нього не було, проживав з мамою. Заявник син його брата, який живий. Мати померла після нього. На похоронах не був, але всі люди говорили, що це був ОСОБА_3 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що проживає в с.Мовчанівка, а працює в с.Березянка. Підтверджує що у 2005 році помер ОСОБА_3 . Коли робили інвентаризацію, то виявили, що у нього є пай. Сказали заявнику ОСОБА_2 ,щоб оформляв землю. Родичі до 2020 року не знали, що є ця земля. На похороні ОСОБА_3 не була.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостоїстатті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Оскільки для оформлення спадкових прав заявника, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 та реалізації його права на судових захист щодо успадкування власності йому необхідно встановити факт смерті, тому із вказаних заявлених вимог вбачається спір про право і, відповідно, такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_2 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається спір про право, суд вважає, що на підставі ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України заяву слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, відповідно до ч.6 ст. 294, ч.4 ст. 315 ЦПК України, керуючись ст. ст. 259-260 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 , представник заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа Ружинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про встановлення факту смерті, залишити без розгляду.
Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2022 року.
Роз'яснити заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. В. Митюк.