29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/1304/21
адміністративне провадження № К/9901/47910/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Яковенка М.М., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Бужак Н.П., Кобаль М.І.) у справі за позовом Іноземного підприємства «Логін» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
У січні 2021 року Іноземне підприємство «Логін» звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, правонаступником якої є Київська митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (далі - Митниця, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100080/2020/200017/2 від 15.09.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 позов задоволено.
16.09.2021 Митниця подала апеляційну скаргу на вказане рішення, яка була залишена без руху згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона подана поза межами строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а Митниця не подала заяву про поновлення цього строку. Крім того, Митниця не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги. Цією ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня її вручення подати до апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього, а також документ про сплату судового збору.
16.11.2021 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Митниці про проводження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване тим, що план асигнувань на видатки зі сплати судового збору затверджується щомісячно, тому у найкоротший термін судовий збір буде сплачено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а у визначений судом строк не подав заяву про поновлення строку, тобто не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01.11.2021.
Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані тим, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 Митниця отримала 17.08.2021. Враховуючи, що апеляційну скаргу подано 16.09.2021, тобто протягом тридцяти днів з моменту отримання повного тексту судового рішення, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск ним строку без поважних причин та, відповідно, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Іноземне підприємство «Логін» у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній відповідачем доводами, стверджує про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення проти касаційної скарги позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов'язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, виснувала, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС).
Велика Палата Верховного Суду, вказала, що до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС.
Норми пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення скарги, а саме не усунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299КАС.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу відповідача без руху, зазначив, що Митницею отримано копію судового рішення 16.08.2021, однак з апеляційною скаргою відповідач звернувся 21.09.2021, тобто поза межами встановлено нормами статті 295 КАС процесуального строку. Суд зазначив, що Митницею не порушувалось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим запропонував відповідачу надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин, які на переконання відповідача є поважними для поновлення пропущеного строку, чого Митницею, однак, зроблено не було.
У касаційній скарзі Митниця наводить довід, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 отримано відповідачем 17.08.2021, посилаючись при цьому на штамп вхідної кореспонденції Митниці від 17.08.2021 за вхідним №65114/8.19, копія якого долучена до матеріалів касаційної скарги. Митниця зазначає, що останнім днем на подання апеляційної скарги було 17.09.2021.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором (трек-номером) поштового відправлення №0105106884206 рішення суду першої інстанції отримано Митницею 16.08.2021 (а.с. 135).
Частиною п'ятою статті 251 КАС визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом
Відтак, допустимим доказом, що підтверджує вручення Митниці судового рішення, надісланого рекомендованою кореспонденцією, є зворотне поштове повідомлення, яке повертається до суду, з відповідною відміткою.
Також, у касаційній скарзі, Митниця зазначила, що апеляційна скарга від 15.09.2019 №7.8-10/1054 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 була подана 16.09.2021, тобто в межах строку встановленого статтею 295 КАС, що підтверджується списком №2 форми 103 згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) за 16.09.2021, копія якого також долучена до матеріалів касаційної скарги.
Дійсно, як вбачається зі списку №2 форми 103 згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) Митниці за 16.09.2021, апеляційна скарга №7.8-10/1054 була направлена на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва (вул. Петра Болбочана, буд. 8, к. 1, 01051) згідно ідентифікатора (трек-номера) поштового відправлення №0312408665002 - 16.09.2021.
Разом з тим, довід відповідача про подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого статтею 295 КАС, не знайшов підтвердження, оскільки апеляційна скарга Митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021, яке отримано відповідачем 16.08.2021, подана - 16.09.2021, тобто на 31 день після отримання копії зазначеного рішення.
Як свідчить протокол судового засідання від 24.06.2021, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 було прийняте за результатами розгляду справи з участю представника Митниці (а.с. 126-127). Враховуючи, що в судовому засіданні 24.06.2021 були проголошені вступна та резолютивна частина зазначеного рішення, в самому рішенні не зазначено дату виготовлення його повного тексту, а також те, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень це рішення було надіслано судом 14.07.2021, строк на його апеляційне оскарження відповідно до частини першої статті 120, абзацу другого частини першої статті 295 КАС почав перебіг з 15.07.2021 та збіг 13.08.2021. Митниця ж із апеляційною скаргою звернулася 16.09.2021, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення першої інстанції не заявила, в тому числі, й у визначений апеляційним судом в ухвалі від 01.11.2021 строк.
З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці у цій адміністративній справі
Відповідно до частин першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права З огляду на викладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, як така, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, залишається без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Яковенко В.П. Юрченко