29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №580/373/19
адміністративне провадження № К/9901/19030/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стародуб О.П., Чиркіна С.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - УМВС України в Черкаській області) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною відмову в наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ;
- зобов'язати відповідача направити до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України документи для вирішення питання про надання позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ.
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 3 квітня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
2.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що оскільки згідно з наказом №33 о/с від 29 вересня 2011 року календарна вислуга років позивача складає 17 років 08 місяців 13 днів, відмова відповідача у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ є законною.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2019 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 повністю відповідає критеріям, необхідним для надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим вважає відмову відповідача - необґрунтованою.
4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
4.1 ОСОБА_1 навчався в Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького з 1 вересня 1991 року по 31 травня 1996 року; з 1 червня 1996 року по день звільнення 29 вересня 2011 року проходив службу в органах УМВС України в Черкаській області.
4.2 Наказом УМВС України в Черкаській області №33 о/с від 29 вересня 2011 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за пунктом «ж» статті 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення) та визначено, що на день звільнення вислуга років складає: в календарному обчисленні - 17 років 08 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 04 місяці 12 днів.
4.3 Наказом №36 о/с від 17 жовтня 2011 року УМВС України в Черкаській області до наказу №33 о/с від 29 вересня 2011 року внесено зміни, а саме: вважати звільнення позивача за пунктом «б» статті 64 (через хворобу) Положення.
4.4 Згідно з розрахунком вислуги років на пенсію до календарної вислуги років для призначення пенсії позивачу по лінії МВС України зараховано: половину навчання в Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького 2 роки 4 місяці 15 днів та 15 років 3 місяці 28 днів служби в органах внутрішніх справ, всього 17 років 08 місяців 13 днів.
4.5 З 22 липня 2018 року позивачу згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №560654 встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
4.6 26 листопада 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ.
4.7 Відповідач листом №К-819 від 6 грудня 2018 року відмовив позивачу у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ, оскільки позивач безпосередньо прослужив в органах внутрішніх справ 15 років 03 місяці 28 днів.
4.8 Уважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, УМВС України в Черкаській області звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року.
5.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що для визначення статусу ветерана органів внутрішніх справ враховується тільки служба в органах внутрішніх справ, тому правових підстав для надання позивачу цього статусу немає, з огляду на те, що стаж саме в органах внутрішніх справ складає 15 років 03 місяці 28 днів, а не 20 років і більше, як того вимагає Закон.
6. Позивач надав відзив на касаційну скаргу. Зазначає, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржене судове рішення залишити без змін.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
9. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Закон України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (далі - Закон №203/98-ВР) встановлює статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.
11. Згідно зі статтею 4-1 Закону №203/98-ВР сфера дії цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до цього Закону і які постійно проживають на території України.
12. Відповідно до статті 5 вказаного Закону №203/98-ВР передбачено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:
1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД; 5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.
2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 20 років і більше;
4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР;
5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.
13. Відповідно до статті 10 цього Закону ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.
14. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
15. Постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1601 «Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» (пункт 4) та від 1 червня 2002 року №742 «Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що вказані відзнаки та документи вручаються ветеранам або за його дорученням рідним чи іншим особам, органами пенсійного забезпечення, зокрема, МВС, за місцем проживання, про що одержувач розписується у відповідному обліковому документі.
Особи, які мають право на отримання відзнаки та посвідчення, звертаються до ліквідаційної комісії за місцем звільнення зі служби, подаючи необхідні документи, які після їх опрацювання направляються Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України для остаточного оформлення.
16. Відповідно до вимог підпункту 11 пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878, та з метою належної організації роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС, підвищення ефективності діяльності з кадрового забезпечення структурних підрозділів апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС наказом МВС від 14 грудня 2015 року №1570 затверджено «Положення про Департамент кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України» (чинне на момент виникнення спірних правовідносин та розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій).
17. Основними завданнями Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України є: забезпечення організаційно-методичного керівництва, контролю та координації роботи з персоналом, здійснення своєчасного добору персоналу для підрозділів апарату МВС, керівного складу територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, головного органу військового управління Національної гвардії України, та за дорученням Міністра центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром; документальне оформлення вступу, проходження, припинення державної служби та трудових відносин з працівниками апарату МВС, керівниками закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС; прогнозування розвитку персоналу, у тому числі формування резерву керівників, заохочення персоналу до службової кар'єри, підвищення рівня їх професійної компетентності, оцінювання та атестування; організація професійного навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки та післядипломної освіти персоналу для МВС, Національної гвардії; здійснення у МВС організаційно-штатних заходів з оптимального розподілу та ефективного використання наявної штатної чисельності персоналу, для виконання покладених на МВС завдань та функцій, удосконалення структури і штатів підрозділів МВС з урахуванням міжнародного досвіду; організація освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, науково-дослідних установ, що належать до сфери управління МВС; здійснення аналітичної та організаційної роботи з питань управління персоналом апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що відносяться до сфери управління МВС, головного органу військового управління Національної гвардії України, та за дорученням Міністра центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр; загальне методичне керівництво роботою з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг колишніми працівниками міліції, службовцями апарату МВС, територіальних закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, звільненим зі служби, роботи, та членами їх сімей.
18. Згідно підпунктами 41, 44 пункту 4 зазначеного Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань: видає через кадрові підрозділи територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» колишнім працівникам міліції, у тому числі, пенсіонерам, особам, звільненим зі служби, роботи на пенсію; веде облік осіб, із числа колишніх працівників міліції, службовців апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, звільнених зі служби, роботи, та членів їх сімей, а також ветеранів органів внутрішніх справ, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
19. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що УМВС України в Черкаській області, відмовляючи позивачу у наданні статусу ветеран органів внутрішніх справ, перевищив свої повноваження, у той час, як згідно вимог чинного законодавства, відповідач повинен був передати подану позивачем заяву про надання статусу до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України.
20. За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав протиправною відмову УМВС України в Черкаській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області в наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ ОСОБА_1 та зобов'язав останнього направити до Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України документи для вирішення питання про надання ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ.
21. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
22. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: О.П. Стародуб С.М. Чиркін