29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/21878/20
адміністративне провадження №К/990/21502/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року
у справі №640/21878/20
за позовом ОСОБА_1
до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 09 липня 2020 року №13 «Про неуспішне проходження прокурором атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області від 12.08.2020 №437-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 12 серпня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Четвертої кадрової комісії від 09 липня 2020 року №13 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» відносно ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Київської області від 12 серпня 2020 року №437к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді, яку він займав станом на 12 серпня 2020 рік, з 17 серпня 2020 року. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 258618, 16 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, яку він займав станом на 12 серпня 2020 року та в частині стягнення з Київської обласної прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року змінено. В абзаці четвертому резолютивної частини рішення замість «з 17 серпня 2020 року» зазначено «з 18 серпня 2020 року». В абзаці п'ятому резолютивної частини рішення замість « 258618,16 (двісті п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімнадцять гривень) 16 копійок» зазначено « 257744,45 (двісті п'ятдесят сім тисяч сімсот сорок чотири гривні) 45 копійок». У решті судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 10 серпня 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю документа про сплату судового збору. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додано платіжне доручення.
В обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник вказує, що 30 травня 2022 року в межах встановленого законодавством строку на касаційне оскарження, подано касаційну скаргу на вищевказані рішення судів. В той же час, зазначає., що ухвалою Верховного суду від 09 червня повернуто касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора. Заявник зазначає, що повторно з касаційною скаргою звернувся 06 липня 2022 року проте, ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року касаційну скаргу також було повернуто. Скаржник вказує, що у подальшому буз будь-яких зволікань, незважаючи на велику кількість справ, в яких заявник є стороною у справах та значні обсяги виконуваної процесуальної роботи касаційна скарга подавалася у розумні строки.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, скаржником направлено повторну касаційну скаргу у найкоротший строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За такого правового регулювання, обставин справи та доказів доданих скаржником на підтвердження зазначених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України обґрунтоване тим, що станом на момент подання касаційної скарги Верховним Судом не викладено висновок щодо питання застосування норми матеріального права - пунктів 9, 11, підпункту 1 пункту 12, підпункту 2 пункту 13, пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та положень Порядку № 221 (пункту 8 розділу І, розділ IV Порядку № 221), а також положень пункту 12 Порядку № 233, згідно з яким рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття щодо того, що в рішенні комісії лише вказано на підстави, що були підставою для прийняття рішення, а обставини, якими обґрунтовується таке рішення містяться в матеріалах атестації, досліджених комісією під час співбесіди.
Також скаржник вказує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування пунктів 11, 12, 17 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, пунктів 12 Порядку № 233 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора, та пунктів 15, 16, розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 № 221 щодо того, чи є матеріали атестації (виконання практичного завдання, відеозапис співбесіди, інші матеріали), які згідно з пунктом 11 розділу IV Порядку № 221 досліджуються членами кадрової комісії під час атестації прокурорів, належними доказами, які можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення кадрової комісії а також мають бути досліджені судом.
Зазначає, що станом на час прийняття оспорюваних судових рішень від 20 жовтня 2021 року та від 23 лютого 2022 року у справі № 640/21878/20 був відсутній висновок Верховного Суду щодо необхідності проведення в рамках атестації прокурорів моніторингу способу життя прокурора або ж повної перевірки його декларації Національним агентством з запобігання корупції, як необхідної умови для реалізації кадровою комісію наданих їй статті 15 Закону №113-ІХ та підпункту З пункту 9, пунктів 11, 13 розділу IV Порядку №221 повноважень із виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №640/21878/20 та поновити його.
Відкрити провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №640/21878/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/21878/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
Н.М. Мартинюк
М.І. Смокович,
Судді Верховного Суду