29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 347/1165/18
адміністративне провадження № К/9901/10835/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року (суддя Григорук О.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (колегія суддів: Сапіга В.П., Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі № 347/1165/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання направлення на проходження медико-соціальної експертизи та зобов'язання до вчинення дій та зобов'язання нарахувати і виплатити страхову суму у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в розмірі 55923,75 грн.
Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. щодо ненадання направлення ОСОБА_1 до медико-соціальної експертної комісії на проведення медико-соціальної експертизи згідно заяви ОСОБА_1 від 26.10.2017.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві згідно акту форми Н-1 від 01.07.2016 за період з 13.03.2014 по 29.01.2018.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Вказано, що 25.05.2018 Верховинським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області прийнято постанову про призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 29.01.2018, тобто з дати встановлення МСЕК у позивача стійкої втрати професійної працездатності. Також вважає безпідставним висновок про допущену протиправну бездіяльність щодо ненадання позивачу направлення на МСЕК, оскільки складений акт про нещасний випадок на виробництві неодноразово оскаржувався в судовому порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював в Державному підприємстві "Кутське лісове господарство" на посаді майстра лісу Березівського лісництва. Наказом від 14.03.2013 йому надано відпустку по догляду за дитиною 6-ти річного віку з 14.03.2013 по 11.03.2014. До роботи мав приступити 12.03.2014.
Позивач 12.03.2014 звернувся до керівництва Державного підприємства "Кутське лісове господарство" з метою приступити до роботи після виходу з відпустки по догляду за дитиною 6-ти річного віку.
13.03.2014 Державне підприємство "Кутське лісове господарство" видало наказ №77 к/в, згідно якого у зв'язку із виходом з відпустки по догляду за дитиною віком до 6-ти років ОСОБА_1 призначено майстром лісу м/д №5 з 13.03.2014.
Цього ж дня на території підприємства виник конфлікт між ОСОБА_1 та жителями села Баня - Березів, які не бажали, щоб позивач повертався до роботи на своє попереднє робоче місце в дільниці №1, в ході якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
13.03.2014 позивач звернувся в Косівський районного відділу УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про злочин. 14.03.2014 за результатами розгляду даної заяви слідчим відділення було відкрито кримінальне провадження та розпочато досудове розслідування. Даний факт підтверджується копією постанови слідчого СВ Косівського ВП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження від 28.02.2018.
Згідно матеріалів справи встановлено, що у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і спричинені від дії твердих тупих предметів. Вказане підтверджується висновком судово-медичної експертизи №69/86/67/14 від 07.05.2015, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Косівського ВП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.04.2015.
Наказом територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області №174 від 30.05.2014 було утворено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався на території адміністративного приміщення Державного підприємства "Кутське лісове господарство" в смт. Яблунів Косівського району Івано-Франківської області із потерпілим ОСОБА_1 без смертельного наслідку.
Відповідно до акта спеціального розслідування нещасного випадку, що трапився 13.03.2014, затвердженого виконуючим обов'язків начальника територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області Мостовим В.Г. 27.08.2014, нещасний випадок, пов'язаний із завданням легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 іншими особами, стався з особистих мотивів, а не під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства, оскільки ОСОБА_1 не приступив до виконання трудових (посадових) обов'язків після виходу з відпустки по догляду за дитиною. Даний нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом.
Не погоджуючись з таким актом спеціального розслідування нещасного випадку від 27.08.2014, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області, в якому просив суд скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 27.08.2014 та зобов'язати до вчинення дій. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 23.04.2015 за результатом розгляду справи №347/554/15-а відмовив в задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 та зобов'язано Територіальне управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 13.03.2014 в приміщенні Державного підприємства "Кутське лісове господарство" з ОСОБА_1 ..
Відповідно до наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області від 30.12.2015 №254Д створено комісію для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 13.03.2014.
Згідно акта повторного спеціального розслідування нещасного випадку (відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015), затвердженого начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 01.07.2016, складеного 22.06.2016 за формою Н-5, даний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, та складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.
18.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Косівському районі Івано-Франківської області з листом, в якому просив надати йому направлення на МСЕК для встановлення відсотка ступеня втрати професійної працездатності.
Однак Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Косівському районі Івано-Франківської області листом від 20.07.2016 №230/01-21 відмовило позивачу у наданні такого направлення на МСЕК, оскільки згідно окремої думки члена комісії з повторного спеціального розслідування нещасного випадку - страхового експерта з охорони праці Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області висновок окремих членів комісії щодо акту за формою Н-1 є безпідставним і цей випадок необхідно вважати непов'язаним з виробництвом.
Окрім цього, в серпні 2016 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Косівському районі Івано-Франківської області звернулось до Івано-Франківського міського суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство "Кутське лісове господарство", ОСОБА_1 , про оскарження актів від 22.06.2016 за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09.02.2018 відмовлено у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про скасування актів від 22.06.2016 за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок.
01.02.2017 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати останнього надати направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності та оформити належно документацію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві".
Косівський районний суд Івано-Франківської області постановою від 20.07.2017 в справі 347/172/17, з урахуванням постанови Львівського апеляційного суду від 26.09.2017, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Косівському районі та зобов'язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області надати ОСОБА_1 направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності.
26.10.2017 позивач направив до Верховинського відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області запит про надання інформації щодо виконання судового рішення, а саме видачі направлення на МСЕК.
28.11.2017 начальник Верховинського відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітович В.І. направив ОСОБА_1 лист №168 "Про надання інформації", згідно якого повідомив позивача про необхідність заміни у виконавчому листі Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 про визнання протиправною бездіяльності відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Косівському районі, яке припинено, на його правонаступника Верховинське відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.
26.12.2017 позивач повторно направив до Верховинського відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області запит про надання інформації щодо виконання судового рішення, а саме видачі направлення на МСЕК.
27.12.2017 виконуючий обов'язки начальника Верховинського відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітович В.І. направив ОСОБА_1 лист №206 "Про надання інформації", згідно якого повідомив позивача, що його запит направлений до відділу юридичної роботи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області для розгляду питання щодо можливості надання ОСОБА_1 направлення на МСЕК відповідно до судового рішення. Також повідомлено, що після отримання роз'яснення з Управління виконавчої дирекції позивачу буде надано відповідь на його запит.
З 29.01.2018 позивач перебуває на обліку у Верховинському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.
За висновком МСЕК від 26.04.2018 серії АБ №0046627 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% та 3 група інвалідності, з повторним оглядом 26.04.2019.
17.05.2018 позивач подав до Верховинського відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області заяву про призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався 13.03.2014 за час роботи в Державному підприємстві "Кутське лісове господарство".
25.05.2018 Верховинським відділенням Управління Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області прийнято постанову №0911/194/194/1 про призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 29.01.2018 в розмірі 1242,75 грн.
25.05.2018 Верховинським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області прийнято постанову №0911/194/194/2 про призначення ОСОБА_1 перерахованої щомісячної страхової виплати з 29.01.2018 в розмірі 1491,30 грн. Згідно вказаної постанови визнано такою, що втратила чинність постанову №0911/194/194/1 від 25.05.2018 та проведено донарахування щомісячних виплат за січень 2018 року в розмірі 120,27 грн., лютий 2018 року в розмірі 1242,75 грн., березень 2018 року в розмірі 1491,30 грн., квітень 2018 року в розмірі 1491,30 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. щодо ненадання позивачу направлення до медико-соціальної експертної комісії, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати таку бездіяльність протиправною та зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області здійснити соціальну виплату в порядку пункту 7 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за 45 місяців (за період з 13.03.2014 по 29.01.2018) в розмірі 55923,75 грн., тобто з дня настання нещасного випадку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" чітко встановлено, що страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що потягнув втрату працездатності, повинні сплачуватись з дня настання нещасного випадку, а не підтвердження стійкої непрацездатності. Також, враховуючи неодноразове звернення позивача із заявою про надання останньому направлення на МСЕК, відповідачем протиправно відмовлялось у вчиненні цього.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
В свою чергу, страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків - це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці (пункт 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Згідно пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Судами встановлено, що нещасний випадок на виробництві з позивачем стався 13.03.2014. На той час Закон №1105-XIV був чинний в редакції Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно ст. 14 Закону № 1105- XIV (в редакції чинній а момент настання нещасного випадку) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
При цьому суд першої інстанції звернув належну увагу на те, що висновком МСЕК від 26.04.2018 серії АБ №0046627 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% та 3 група інвалідності, з повторним оглядом 26.04.2019. Причина втрати професійної працездатності - трудове каліцтво, дата встановлення страхового випадку - 13.03.2014.
В матеріалах справи також міститься копія протоколу розширеного засідання обласної МСЕК, складеного за результатами огляду 27.06.2017 ОСОБА_1 , в якому зазначено, що травми позивач отримав 13.03.2014.
Разом з цим, згідно акту повторного спеціального розслідування нещасного випадку від 22.06.2016 за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримав у зв'язку з виконанням службових обов'язків 13.03.2014.
Пунктом 1 частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент призначення допомоги) визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Аналогічна норма була закріплена в ст. 40 Закону № 1105- XIV, в редакції, чинній на момент настання нещасного випадку.
Згідно частини 5 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Судами встановлено, що страхові виплати позивачу призначені постановою Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області від 25.05.2018 №0911/194/194/2 з 29.01.2018 в розмірі 1491,30 грн., тобто з дня встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності
Однак, виходячи з викладеного, право на отримання страхових виплат настало у позивача з дня настання нещасного випадку на виробництві, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області має здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 13.03.2014 по 29.01.2018.
Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону №№ 1105- XIV страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я (частина 6 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до частини 7 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів вважає недоречним та необгрунтованими доводи відповідачів в тій частині, що страхові виплати нараховані належним чином, оскільки наведена законодавча норма передбачає можливість виплати страхових виплат за минулий час за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Щодо покликань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 19.12.2011 в справі №6-74цс11, згідно якої право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності, то колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини відрізняються від тих, що переглядались Верховним Судом України в справі №6-74цс11, оскільки вони стосувались виникнення права у потерпілого на отримання страхових виплат внаслідок професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
В справі, що розглядається, предметом спору є відносини щодо виникнення права позивача на отримання страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. При цьому, дата такого нещасного випадку, який спричинив стійку втрату ОСОБА_1 професійної працездатності, є встановленою - 13.03.2014 та не заперечується відповідачами.
Щодо визнання протиправною бездіяльності начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. з приводу ненадання позивачу направлення на МСЕК, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" регламентує порядок визначення ступеня втрати працездатності потерпілим.
Так, відповідно до ч. 1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.
Аналогічні положення містяться в абзаці 2 пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317. Так, медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Судами встановлено та матеріалами підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався з проханням надати йому направлення на МСЕК, однак дії представників Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області обмежувалися лише письмовими відповідями роз'яснювального характеру.
Так, з огляду на зміст листа Відділення виконавчої дирекції Фонду в Косівському районі Івано-Франківської області від 16.12.2016 №412/01-21, начальник Відділення самостійно вказав, що ОСОБА_1 неодноразово надавались роз'яснення та консультації про порядок призначення та проведення страхових виплат у зв'язку з настанням нещасного випадку на виробництві, зокрема 11 липня, 15 липня, 18 липня, 19 липня, 9 серпня 2016 року.
Також на час звернення ОСОБА_1 26.10.2017 до відповідача з метою отримання направлення на МСЕК, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 347/172/17, якою визнано протиправною бездіяльність Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Косівському районі та зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області надати ОСОБА_1 направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності, набрала законної сили, а отже була обов'язковою до виконання.
Про вказане судове рішення від 26.09.2017 начальник Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітович В.І. був обізнаний, що підтверджується змістом листів від 28.11.2018 №168 та від 27.12.2018 №206, однак в черговий раз відповідач не вчинив дії, які був зобов'язаний та мав змогу вчинити, внаслідок чого позивач не отримав направлення на МСЕК.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що орган державної влади зобов'язаний самостійно виконувати свої, передбачені чинним законодавством, повноваження, а не лише за наслідками розгляду судових спорів за наявності рішень судів про зобов'язання до вчинення таких повноважень.
Зважаючи на встановлені обставини, суди дійшли правильного висновку щодо наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно ненадання направлення ОСОБА_1 до медико-соціальної експертної комісії на проведення медико-соціальної експертизи згідно заяви позивача від 26.10.2017, що в подальшому спричинило порушення його прав на призначення страхових виплат.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Оскільки Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук