29 вересня 2022 року Справа № 160/1175/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
1. 19.01.2022 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов до ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 02.11.2016 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 02.11.2016 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.11.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.03.2018 включно із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.11.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.03.2018 включно із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.03.2018 по 06.02.2019 включно із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.03.2018 по 06.02.2019 включно із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
2. Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті спору, від відповідачів витребувано докази.
3. 21.02.2022 засобами електронного зв'язку від ВЧ НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву з доказами на обґрунтування правової позиції.
4. 23.02.2022 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив ВЧ НОМЕР_3 .
5. 17.03.2022 позивач надав відповідь на відзив ВЧ НОМЕР_3 .
6. 14.04.2022 від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, ВЧ НОМЕР_2 відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надала.
7. Ухвалою суду від 07.07.2022 суд зупинив провадження у справі до припинення (скасування) воєнного стану, у тому числі із урахуванням того, що оскільки можливість вирішення справи залежить від наявності у матеріалах справи доказів, якими володіють відповідачі. На час зупинення провадження у справі були відсутні докази щодо періодів проходження позивачем служби, зокрема, дати зарахування до особового складу ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , дати виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , також відсутня довідка про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_2 за період проходження служби позивачем.
8. Ухвалою суду від 07.07.2022 суд витребував: від ВЧ НОМЕР_3 : копію наказу про зарахування до особового складу позивача до ВЧ НОМЕР_3 та наказу про виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 ; від ВЧ НОМЕР_1 : копію наказу про зарахування до особового складу позивача до ВЧ НОМЕР_1 та наказу про виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 ; від ВЧ НОМЕР_2 : копію наказу про зарахування до особового складу позивача до ВЧ НОМЕР_2 та наказу про виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 ; пояснення щодо здійснення / не здійснення нарахування сум індексації за період проходження служби у ВЧ НОМЕР_2 та довідку про суми індексації суми грошового забезпечення за період проходження служби у ВЧ НОМЕР_2 .
9. 01.08.2022 військова НОМЕР_2 надала відзив із витребуваними доказами, 02.08.2022 військова частина НОМЕР_4 надала витребувані накази.
10. Ухвалою суду від 29.09.2022 поновлено провадження у справі.
11. У відзивах на позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 просять залишити позов без розгляду.
ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВНИКІВ
12. В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду заявники зазначили, що позивач звернувся до суду через 3 роки 10 місяців після звільнення військової служби, тобто з пропуском строків звернення до суду.
13. З положень статті 233 КЗпП України чітко та однозначно вбачається, що строк позовної давності застосовується виключно до вимог про стягнення заробітної плати, у цьому спору позивач заявив вимоги про стягнення не заробітної плати, і не аналогу цієї правової категорії «грошового забезпечення військовослужбовця», а вимоги про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні.
14. Таким чином, заробітна плата та заявлені заявником до виплати платежі не можуть бути визнані тотожними категоріями.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
15. Вирішуючи заявлені клопотання суд виходить із того, що переданий на розгляд спір стосується проходження публічної служби, проте предметом спору є невиплата усіх належних при проходженні служби та звільненні сум, які за правовою позицією позивача мали бути виплачені, а саме - індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
16. Суд не погоджується із доводами заявників про недодержання позивачем строку звернення до суду, оскільки предметом спору, незалежно від формулювання змісту позовних вимог, є правомірність невиплати спірних платежів, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі № 300/6805/21.
17. Так, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п'ята статті 12 КАС України).
18. Водночас, у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців, його складових, сум індексації).
19. Разом з тим, частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
20. Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15.10.2013 № 8-рп/2013, № 9-рп/2013.
21. Так, у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
22. Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
23. Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
24. До «усіх виплат» (заробітна плата, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати) також належить і виплата індексації грошового забезпечення.
25. Спір у цій справі стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, на яку військовослужбовець має право згідно з умовами проходження військової служби і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, а тому не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про її нарахування, перерахунок та стягнення.
26. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення розповсюджуються положення частини другої статті 233 КЗпП України, та про відсутність підстав для застосування положень частини п'ятої статті 122 КАС України.
27. Щодо доводів заявника та незастосування норм статті 233 КЗпП України з огляду на формулювання позовних вимог інших, ніж стягнення заробітної плати, належить зазначити, що Верховний Суд неодноразово вказував, що норми цієї статті, слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати.
28. Такий правовий висновок у подальшому був підтриманий у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 320/2583/21, від 07.02.2022 у справі № 420/7697/21, від 07.06.2022 у справі № 420/8317/21.
29. Верховний Суду у постанові від 12.05.2022 у справі № 280/9017/20 за позовом військовослужбовця щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення дійшов висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України.
30. До того ж, на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості стосовно строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення.
31. Така правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом при вирішенні спорів з подібними правовідносинами, а саме у постанові від 29.09.2021 у справі № 160/8332/20, від 24.09.2020 у справі № 806/2883/17, від 13.01.2020 у справі № 814/1007/16, від 11.07.2019 у справі № 814/2789/16, від 01.12.2019 у справі № 823/726/16.
32. З огляду на викладене, суд вважає відсутніми підстави для залишення позову без розгляду, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні заявлених клопотань.
33. Керуючись статтями 2, 240, 248 КАС України, суд, -
34. У задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду - відмовити.
35. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.
Суддя І.О. Верба