30.03.2022 Справа №607/20645/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, а саме просить стягнути з відповідача у її користь аліменти на утримання неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.07.2004 року між нею та відповідачем укладено шлюб. У шлюбі у них народилося двоє дочок: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Протягом двох останніх років сторони проживають окремо та спільного господарства не ведуть. Діти проживають разом із позивачкою та перебуває повністю на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Ухвалою судді від 01 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом отримано та зареєстровано відзив на позов, згідно якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує частково з огляду на наступне. Вказує, що він ніде не працює, сільського господарства не веде, відповідно не отримує доходів. Тому не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 3000 грн. на кожну з доньок. Просить суд стягувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому, вказав, що погоджується сплачувати аліменти у розмірі 2000 грн. на кожну з доньок, щомісячно. Зазначив, що працює різноробочим у ТОВ «Агрикол».
Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши учасників справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.07.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
У даному шлюбі в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Плотицькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 09 березня 2005 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане Плотицькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 09 березня 2005 року.
Згідно довідки №445, виданої виконкомом Івачеводолішнівської сільської ради Тернопільського р-н Тернопільської обл. 18.10.2016 року, за ОСОБА_2 рахується житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , склад його сім'ї наступний: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають
Відповідно до довідки № 92, виданої Теребовлянським фаховим коледжем культури і мистецтв 04.11.2021, ОСОБА_3 є студенткою ІІ курсу денної форми навчання, спеціальність «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Народне пісенне мистецтво», проживає у гуртожитку з 01.09.2020 року та проводить оплату за гуртожиток щомісячно у розмірі 392 грн. щомісячно.
Згідно довідки № 93 виданої Теребовлянським фаховим коледжем культури і мистецтв 04.11.2021, ОСОБА_4 є студенткою ІІ курсу денної форми навчання, спеціальність «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Народне пісенне мистецтво», проживає у гуртожитку з 01.09.2020 року та проводить оплату за гуртожиток щомісячно у розмірі 392 грн. щомісячно.
Відповідно до довідки № 152, виданої Теребовлянським фаховим коледжем культури і мистецтв 04.11.2021, ОСОБА_3 є студенткою ІІ курсу денної форми навчання, спеціальність «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Народне пісенне мистецтво», навчається на державній основі без отримання стипендії, термін закінчення навчання 2024 рік.
Згідно довідки № 153, виданої Теребовлянським фаховим коледжем культури і мистецтв 04.11.2021, ОСОБА_4 є студенткою ІІ курсу денної форми навчання, спеціальність «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Народне пісенне мистецтво», навчається на державній основі без отримання стипендії, термін закінчення навчання 2024 рік.
Згідно статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до вимог частин першої та другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини першої ст.3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Так, згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У силу вимог ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Відповідно до частини другої статті 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, враховуючи необхідність забезпечення прав неповнолітніх дітей сторін на рівень життя, достатній для їх розвитку, зважаючи на матеріальне становище платника аліментів, який працює, не має інших утриманців, його вік, відсутність доказів про матеріальне становище позивачки, її працевлаштування та отримання нею доходу працює, вік дітей, враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, суд доходить до переконання, що аліменти на утримання дітей слід визначити в розмірі 2 000 гривень на кожного, щомісячно починаючи з дня подачі позову до досягнення дітьми повноліття.
Такий розмір, на думку суду, відповідає встановленому законодавцем рекомендованому мінімальному розміру аліментів на одну дитину. Ще менший розмір аліментів, на думку суду, не буде достатнім для належного виховання та утримання дітей та забезпечення їх рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Позивачка не надала суду доказів про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі, як і доказів неспроможності утримання дітей нею самою на рівні з батьком.
За вимогами ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, із відповідача у дохід держави слід стягнути 908,00 гривень судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 11 листопада 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 гривень судового збору.
Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич