Ухвала
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 185/11218/21
провадження № 61-9389ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
26 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілл» про відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілл» про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків 227 000 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частоково. Стягнено з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
26 вересня 2022 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі ціна позову становить 227 000 грн, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно вимог закону.
У касаційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вказує, що момент звернення з позовом про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав (зокрема, в зв'язку з втратою працездатності), неможливо встановити, чи не перевищує ціна позову ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у суду першої інстанції не було достатніх підстав для віднесення цієї справи до категорії малозначних. Тобто, справа віднесена до категорії малозначних помилково. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1) частини першої статті 176 ЦПК України). З огляду на те, що ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» компенсацію моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у сумі 227 000 грн, ця справа є малозначною у силу вимог закону. ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки за даною категорією справ відсутня єдина правозастосовча практика щодо визначення порядку розрахунку розміру моральної шкоди, мінімального та максимального розміру її грошового відшкодування. Внаслідок цього кожен суддя виходячи з власних суб'єктивних переконань самостійно визначає порядок розрахунку та розмір моральної шкоди. Суперечлива судова практика призводить до ситуації правової невизначеності у питанні визначення розміру моральної шкоди під час розгляду аналогічних справ. Проте ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не обґрунтовує чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на те, що за даною категорією справ відсутня єдина правозастосовча практика щодо визначення порядку розрахунку розміру моральної шкоди, не свідчить про те, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Оскільки розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України). Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Також ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що дана категорія справ має значний суспільний інтерес, є дуже поширеною та стосується інтересів широкого колу працедавців і осіб, які працюють в шкідливих умовах праці, та має виняткове значення для відповідача. Подання позовів про стягнення моральної шкоди внаслідок втрати працездатності у відношенні відповідача має непоодинокий характер. Безпідставне та/або завищене стягнення грошової компенсації моральної шкоди з відповідача буде суттєво впливати на його фінансовий стан, що в кінцевому випадку негативно впливатиме на прибуток підприємства, фонд оплати праці працівників, рівень сплати податків до загального та місцевого бюджету. Разом із тим ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не обґрунтовує чому саме справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року у справі
№ 185/11218/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат