465/1673/20
2/465/597/22
28.09.2022 рокумісто Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайло І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції») про визнання кредитного договору недійсним,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції») про визнання недійсним кредитного договору №CL-119067 від 25.06.2018.
Обґрунтовуючи позов покликається на те, що 25 червня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» (та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-119067, згідно з умовами якого позивачу надано кредит у розмірі 140 210,00 грн. Пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 33,99% річних. Пунктом 4.5. кредитного договору визначено, що реальна річна процентна ставка становить 39,81% річних. В додатку №1 до кредитного договору, також визначена процентна ставка 39,81% річних. Згідно з паспортом споживчого кредиту (інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) реальна річна процентна ставка за кредитом визначена у розмірі 39,81% річних. Різними пунктами кредитного договору визначений різний розмір відсоткової ставки - в одному випадку 33,99% річних, а в іншому випадку 39,81% річних, що відповідно становить різницю в розмірі 4,85% річних і як наслідок, саме на цю різницю призводить до здорожчання оплати за кредитом і відповідно до можливості виконання зобов'язання належним чином. Внаслідок збільшеної процентної ставки позивач повинен переплатити за кредитним договором 18968,84 грн. (155700,91 грн.х4,85%/39,81%). Вказує, що двозначні визначення розміру процентної ставки за кредитним договором суперечать нормам законодавства щодо захисту прав споживачів і повинні тлумачитись на користь споживача, адже вводять споживача в оману в частині виконання зобов'язання, безпідставно збільшуюють розмір зобов'язання, всупереч принципу добросовісності створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним. У зв'язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзиву на позов, згідно якого позов заперечує повністю, вказуючи що до підписання кредитного договору позивачу в письмовій формі була надана вся інформація про умови кредитування. При цьому, визначення банком в умовах договору процентної ставки за кредитом (фіксованої, змінюваної), у тому числі порядку її нарахування, а також реальної процентної ставки за кредитом не суперечить приписам Закону України «Про споживче кредитування», а тому відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним. Вказав, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», позивач мала право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладання договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, позивач не відмовлялась від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталась до банку за додатковими роз'ясненням положень договору ні до, ні під час, ні після його укладення, здійснювала неодноразові платежі на повернення кредиту та сплати процентів. Представник банку просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (правонаступник Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК») подав до суду письмові пояснення на позовну заяву, відповідно яких перед укладенням оспорюваного Кредитною договору позивач була ознайомлена у письмовій формі про: суму, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту, строк, на який одержано кредит, варіанти його повернення, відповідальність тощо. Волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, вказаний Договір укладено за ініціативи позивача, при цьому, остання свідомо уклала Договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому тривалий час виконувала його.Таким чином, при підписанні Кредитного договору позивач погодилася з усіма умовами даного правочину і взяла на себе зобов'язання щодо його виконання. З цих підстав просив відмовити в позові, розгляд справи проводити за його відсутності.
Ухвалою суду від 24.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.02.2022 замінено у справі відповідача Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981.
Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позов підтримала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе, розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та пояснення учасників справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено фактичні обставини справи.
25 червня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СL-119067.
Згідно з умовами Договору банк надав позивачу кредит у розмірі 140210,00 грн.
Пунктом 4.1. Кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 33,99% річних.
Відповідно до пунктом 4.5. Кредитного договору, реальна річна процентна ставка становить 39,81% річних.
Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено обов'язок погашення позичальником заборгованості за кредитним договором відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього кредитного договору).
Пунктом 4.2 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховується щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за заставою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту, процентна ставка, відсотків річних становить 33,99 %, реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 39,81%.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою, третьою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша стаття 229 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов'язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов'язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит -це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно з п.8 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором кредиту №СL-119067 від 25.06.2018, за період 25.06.2018 по 03.09.2019, нарахування процентної ставки здійснювалося в розмірі 33,99 % річних.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Позивач, обравши спосіб захисту своїх прав шляхом визнання пунктів кредитного договору недійсним з підстав передбачених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зобов'язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.
Зі змісту Паспорту споживчого кредиту, який підписаний позивачем остання письмово підтвердила, що отримала та ознайомилась з інформацією про умови кредитування та процентні ставки за кредитом - фіксовану процентну ставку - 33,99% та реальну - 39,81%. Позивач підтвердила про отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптований договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позивача, в тому числі в разі невиконання позивачем зобов'язань за таким договором.
Встановлено що позивач була повідомлена про суму/ліміт кредиту, що становить 140210,00 гривень; строк кредитування - 60 місяців; процентну ставку, відсотків річних - 33,99%; загальні витрати за кредитом - 155900,91 гривень; орієнтовну загальну вартість кредиту - 296110,91 гривень; реальну річну процентну ставку, відсотків річних - 39,81%.
Також встановлено, що позивачу до підписання нею договору було відомо про графік щомісячних платежів (п.6.2 Кредитного договору), який наведений у додатку №1 до Кредитного договору, та який відображає всі щомісячні платежі, з урахуванням розміру процентів та тіла кредиту та загальної місячної суми, що підлягає сплаті.
Згідно з п.4 Паспорту споживчого кредиту також передбачено застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для
Позичальника є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що Кредитний договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Банк і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Кредитному договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги Банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Кредитного договору.
Таким чином, пунктом 4.5 Кредитного договору, відповідач правомірно зазначив реальну процентну ставку за кредитом. Крім цього, вбачається, що нарахування процентної ставки за кредитним договором здійснювалося в розмірі саме 33,99 % річних, що стверджується відповідним розрахунком заборгованості.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним Кредитного договору №СL-119067, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доведення факту ненадання відповідачем інформації про умови кредитування при укладенні договору чи визначення банком двозначних умов кредитування. Водночас встановлено, що позичальник ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується її підписом. За даних обставин, покликання позивача на те, що кредитор приховав від неї повну та достовірну інформацію про умови кредитування та реальну ціну фінансової послуги спростовуються вищезазначеними доказами.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вбачається, що оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Отже, дії відповідача при укладанні спірного кредитного договору не суперечили волевиявленню позивача та вимогам закону, відтак підстави для визнання договору недійсним відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові - на позивача.
При поданні позову позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від його сплати на підставі ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції») про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28 вересня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78. Код ЄДРПОУ 09807862.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.