Справа № 462/2255/22
Іменем України
29 вересня 2022 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 13 травня 2022 року о 17 год. 25 хв. у м. Львові, вул. Городоцька, буд. 284, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння із згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager ALKOTECT 6820, №ARHE-0126», результат тесту позитивний 3,04% тест №1727, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та про розгляд адміністративної справи у Залізничному районному суді м. Львова, про що розписався в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд також вживав заходів із повідомлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.
Слід також звернути увагу і на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду, не подав письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, а відтак уникнення відповідальності.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №076066 від 13.05.2022 року;
-показами приладу «Drager ALKOTECT 6820, №ARHE-0126», тест №1727, результат тесту 3.04%; (а.с.1)
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом якого ОСОБА_1 погодився поставивши свій підпис; (а.с.4)
- рапортом поліцейського від 13.05.2022 р.;
-оглянутими у судовому засіданні відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496.20 грн.
Керуючись ст. 40-1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 496 гривні 20 копійок судового збору.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І.С. Мруць