28.09.2022
Єдиний унікальний номер 389/2000/22
провадження №1-кс/389/324/22
28 вересня 2022 року місто Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання слідчого відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про арешт майна,-
Слідчий відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до суду і просить поновити пропущений строк звернення з даним клопотанням до суду та накласти арешт на 2 (дві) полімерні каністри із дизельним паливом, по 20 літрів у кожній.
З клопотання вбачається, що у проваджені вказаного слідчого, на підставі повідомлення співробітників залізничної воєнізованої охорони від 04.09.2022 про факт затримання машиніста тепловозу ОСОБА_5 біля власного автомобіля в Кременчуцькому парку ст.Знам'янка з 2 каністрами дизельного пального, ємністю 20 літрів кожна, яке належить Одеській залізниці, перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121020000616 від 05.09.2022, за ч.4 ст.185 КК України. У ході огляду 04.09.2022 місця події - ділянки місцевості, яка знаходиться по центру між електричною опорою №368 та приміщенням ПТО в Кременчуцькому парку станції Знам'янка-сортувальна міста Знам'янка Кіровоградської області у ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції 2 полімерні каністри із дизельним паливом, по 20 літрів у кожній, які, у подальшому визнано речовими доказами у межах вказаного кримінального провадження та передано на зберігання. Необхідність задоволення клопотання аргументована метою збереження речових доказів, попередження зникнення, втрати або пошкодження виявленого та вилученого або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. У якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним клопотанням надано наказ про відрядження слідчого до м.Інгулець, де останній перебував із 08.00 05.09.2022 до 22.00 05.09.2022, що унеможливило своєчасне подання клопотання.
Слідчий відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 до суду не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Адвокат ОСОБА_3 категорично заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на його подання з порушенням строків та відсутності підстав для поновлення пропущених строків звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, встановлюю наступне.
У провадженні слідчого відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121020000616 від 05.09.2022, за ч.4 ст.185 КК України.
Пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , довідка про вартість пального, заява про вчинене кримінальне правопорушення свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.09.2022 виявлено та вилучено речі, арешт на які просить накласти слідчий, постановою слідчого від 05.09.2022 вказане визнано речовими доказами та передано на зберігання.
Згідно з ч.5 ст.171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене.
В силу ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Дане клопотання подано до суду 06.09.2022, з урахуванням того, що відповідно до наказу №749 від 02.09.2022 слідчий ОСОБА_4 , з метою проведення слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню №12022121020000559 від 16.08.2022, за п.1 ч.2 ст.115 КК України, перебував у відрядженні з 4 по 5 вересня 2022 року за межами Кіровоградської області, вбачається, що строк звернення до суду з даним клопотанням пропущений із поважних причин, тож підлягає поновленню.
Згідно з ч.1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частиною 2 статті 131 КПК України передбачено такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Окрім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати,що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Переконавшись у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на майно, вказане у клопотанні, вважаючи, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, може бути використане як доказ, необхідне для проведення слідчих дій, зокрема проведення судових експертиз у вказаному кримінальному провадженні. Незастосування арешту на це майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст.98, 131, 170-175, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Поновити слідчому відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
У межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121020000616 від 05.09.2022, за ч.4 ст.185 КК України, накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме 2 (дві) полімерні каністри із дизельним паливом, по 20 літрів у кожній.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з положеннями, що закріплені в ч.1 ст.174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 09.40 годині 29.09. 2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1