Р І Ш Е Н Н Я№ 127/18205/22
28 вересня 2022 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мутовкіної В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
18.08.2022 р. до суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В позовній заяві зазначено, що з 24.09.2005 р. сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького управління юстиції Вінницької області, актовий запис №2378.
У шлюбі в сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент подачі позову проживає з позивачем.
14.03.2022 шлюб між сторонами було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі 127/258/22.
Сторони разом не проживають, відповідач не приймає участі у вихованні дитини та не надає матеріальної допомоги на її утримання.
Тому, позивач просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
З підстав, зазначених вище, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
05.09.2022 судом відкрито провадження у справі. (а.с.19)
Позивач в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести в його відсутність. Позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 24.09.2005 р. сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі 127/258/22 від 14.03.2022. (а.с. 2)
У шлюбі в сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.(а.с. 3).
Відповідно до довідок № 39515, №39516 від 02.09.2022 р. виданої Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 17-18)
Отже, судом було встановлено факт того, що дитина проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 і знаходиться на її утриманні.
Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч.1ст.183 СК України, частка заробітку(доходу)матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тому аліменти на утримання дитини необхідно стягувати починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 18.08.2022.
З огляду на викладене вище та беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дітей, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, а саме судовий збір, від сплати якого звільнено позивача, у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 141, 211, 259, 263, 265, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти розмірів прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, тобто, за період 18.08.2022 по 18.09.2022 допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: