ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/29429.07.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста - Київ»
Про стягнення 3 289,48 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Скрекотень О.В., довіреність б/н від 15.10.2009р.
від відповідача не з'явився
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реста -Київ»(далі -відповідач) про стягнення з останнього 3 289,48 грн. за несплату телекомунікаційних послуг.
15.06.2010р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/294, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 01.07.2010р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2010р. розгляд справи відкладено на 15.07.2010р., через неявку представника відповідача, невиконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивачем.
15.07.2010р. у судове засідання відповідач не з'явився, повноважного представника не направив, поважних причин неявки господарському суду не повідомив, вимог вказаної ухвали не виконав. представник позивача вимоги попередніх ухвал господарського суду міста Києва не виконав.
Ухвалою суду від 15.07.2010р. судове засідання відкладено на 29.07.2010р. через неявку представника відповідача.
29.07.2010р. представник позивача у судовому засіданні надав уточнення позовних вимог, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.87 ГПК України, ухвали розсилаються сторонам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 01.07.2010р., а саме: 01030, м.Київ, вул. Чапаєва 10.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Пунктом 11 ст.19 названого Закону встановлено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. Тобто, у т.ч. відомості про місцезнаходження юридичної особи.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист скеровує до положень пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Матеріалами справи доведено, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися судом за місцем державної реєстрації відповідача, яке значиться у Єдиному державному реєстру згідно витягу з ЄРДПОУ.
За загальними приписами господарського процесуального судочинства, судам ставиться в обов'язок лише повідомлення належним чином сторін у справі про час і місце розгляду справи, і не вимагається їх розшук, у випадку нез'явлення представників сторін у судове засідання.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час і місце засідання суду, але не використав свого права на участь у розгляді справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як стверджує позивач, він згідно до листа № 08 від 18.04.2005р., о/р 8200007726415205 позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги.
Позивач стверджує, що станом на день подачі позову до суду у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2981,08 грн.
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3289,48 грн., а саме: 2981,08 грн. -основного боргу, 37,87 грн. -3% річних, 117,33 грн. -інфляційних втрат, 153,20 грн. -пені, та покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач надав рахунки з посиланням на договір №2641520, які нібито є несплаченими. Суд, звертаючи увагу на необхідність визначення підстави позову, просив позивача надати відповідні угоди.
Проте представник позивача зазначив про відсутність можливості надати договір за відсутністю часу на його одержання в службах Укртелекому.
Суд дослідивши документи додані до матеріалів справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 62. Закону України "Про телекомунікації" до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв'язку за допомогою таксофонів, за винятком послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу. Дзвінки з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв'язку не належать до загальнодоступних телекомунікаційних послуг.
Згідно до імперативної норми ст. 63 цього Закону телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є, по-перше, укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, а по-друге, оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
З наданого позивачем листа не вбачається, жодної передбаченої послуги та умов договору в розумінні Цивільного кодексу України та Закону України "Про телекомунікації".
Позивачем не були надані суду належні докази наявності заборгованості відповідача у розумінні вищенаведених норм чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3289,48 грн. -боргу, є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя І.Д.Курдельчук