1 Справа № 11-а -1238 Категорія КК: ч. 4 ст. 190
Головуючий у першій інстанції І.Р. Дігтяр
Доповідач Лясковська В.І.
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді - Гладія С.В.,
суддів - Лясковської В.І., Кепкал Л.І.,
за участю прокурора - Петренко О.І.,
захисника - ОСОБА_2,
засудженої - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2010 року, -
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Чернігова, яка проживає в АДРЕСА_2, не судима,
засуджено
- за 1 ст. 358 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, за ч. 3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі та звільнено від кримінальної відповідальності і призначених покарань на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 79 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 200000 грн. заподіяної матеріальної шкоди.
По справі вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винною у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, у підробленні документу, який видається установою, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а також у використанні завідомо підробленого документа, скоєних за таких обставин.
ОСОБА_3 у невстановлений слідством день, з метою заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_4, повідомила йому завідомо неправдиві відомості щодо продажу квартири АДРЕСА_1 за вигідною ціною, в той час, як ця кварти насправді не продавалась і ніякого відношення до неї ОСОБА_3 не мала. ОСОБА_4, не усвідомлюючи злочинного умислу ОСОБА_3, погодився придбати житло. Після цього 20.10.2006 року ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру виконувати умов договору, знаходячись по вул. М. Цветаєвої, 14-Б в Києві, уклала з ОСОБА_4 попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_3 була зобов'язана продати зазначену квартиру. Того ж дня вона отримала від ОСОБА_4, як завдаток, гроші в сумі 200 000 грн. У подальшому вказана квартира ОСОБА_4 продана не була, а отриманими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд.
Крім, того, ОСОБА_3, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений нею 20.10.2006 року злочин, отримавши від ОСОБА_4 його паспорт громадянина України НОМЕР_1, знаходячись по АДРЕСА_3, за допомогою комп'ютерної техніки, на сторінці № 13 вказаного паспорту підробила зображення штампа і внесла завідомо неправдиву інформацію про реєстрацію ОСОБА_4 в м по АДРЕСА_1 та, та повернула зазначений паспорт потерпілому ОСОБА_4
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи і юридичну кваліфікацію дій ОСОБА_3, вважає, що суд неправильно застосував ст.ст. 79, 76 КК України та призначив засудженій за ч. 4 ст. 190 КК України м'яке покарання. Прокурор просить вирок суду першої інстанції в цій частині скасувати і постановити новий вирок, яким призначити покарання за цим законом у виді 6 років позбавленні волі з конфіскацією всього належного засудженій майна. При цьому апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував належно конкретні обставини справи, думку потерпілого про необхідність призначення ОСОБА_3 реального покарання, ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх наслідки, зокрема заподіяння шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 200 000 грн., а також ставлення засудженої до вчиненого, яка не визнала свою вину, не розкаялася, не відшкодувала завдані потерпілому збитки.
На вказану апеляцію захисником засудженої - адвокатом ОСОБА_5 подані заперечення, в яких він твердить про неспроможність доводів прокурора і наполягає на те, що вирок суду в частині призначеного ОСОБА_3 покарання є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженої, дослідивши матеріали справи і перевіривши викладені в апеляції та наведені сторонами в судовому засіданні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколу судового засідання винуватість ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, у підробленні документа, який надає права, з метою використання його підроблювачем, у використанні завідомо підробленого документу за обставин, викладених у вироку, доведена: показаннями потерпілого ОСОБА_4 про обставини заволодіння засудженою ОСОБА_3 його грошима в розмірі 200 000 грн. шляхом обману начебто для придбання квартири; показаннями засудженої ОСОБА_6 на досудовому слідстві, в яких вона докладно розповідала про обставини вчинення нею інкримінованих злочинів /а.с. 84-86, 43-45, 101-104/, даними довідок ЖЕК «Центральна» про те, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, власником квартири є ОСОБА_7 /а.с. 22, 23/; даними протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_4 його паспорту; відірваним листком з паспорту ОСОБА_3 НОМЕР_2; розпискою ОСОБА_3 від 20.10.2006 року про те, що вона одержала від ОСОБА_4 200 000 грн. як завдаток для придбання квартири; попереднім договором від 20.10.2006 року про придбання потерпілим квартири у ОСОБА_3 /а.с. 22-33/; висновком техніко-криміналістичної експертизи про те, що зображення відтиску штампа на сторінці № 13 в паспорті ОСОБА_4 та в паспорті громадянина України з серійним номером НОМЕР_3 виконане за допомогою комп'ютерної техніки /а.с. 60-64/; висновком трасологічної експертизи про те, що паспорт ОСОБА_4 розшивався та прошивався /а.с. 70-75/.
Суд дав належну оцінку показанням засудженої в судовому засіданні, в яких вона заперечувала вчинення злочинів і обґрунтовано визнав їх неправдивими.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Належність і достатність доказів, наведених в обґрунтування висновків суду та їх правильна оцінка в апеляції не оспорюється і у колегії суддів сумніву не викликає.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України
При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу засудженої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності та стосовно якої немає даних про вчинення нею після 2006 року правопорушень, що на час постановлення вироку ОСОБА_3 була вагітна. В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджена надала копію свідоцтва про народження нею 30 травня 2010 року дитини.
За таких підстав суд відповідно до ст. 79 КК України за злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, правильно звільнив її від покарання з випробуванням та в силу ст. 77 КК України не застосовував додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Суд обґрунтовано, у відповідності до п. 5 ст. 74 та ч. 1 ст. 49 КК України звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та покарань за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки сплинули строки давності. З таким рішенням погоджується і колегія суддів.
Отже, підстав для задоволення апеляції прокурора немає.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
вирок Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2010 року щодо засудженої ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Судді:
_________________ ________________ __________________
Гладій С.В. Лясковська В.І. Кепкал Л.І