28 вересня 2022 року справа №200/1470/22
м.Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В. , Геращенка І.В. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 р. у справі № 200/1470/22 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просила: визнати неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугою років, яка призначена і нарахована у 2019 році із розрахунку 60 % середньомісячної заробітної плати за посадою, за якою призначено пенсію (прокурор відділу прокуратури Донецької обласної прокуратури) на підставі довідки від 14.07.2021 № 21-85-893; зобов'язати здійснити такий перерахунок на підставі вказаної довідки і доплатити різницю перерахованої пенсії та фактично виплачених коштів за попередні до часу звернення (21.07.2021) 12 місяців.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року позов задоволено частково, а саме суд: визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у вигляді неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.07.2021 № 2251 про перерахунок пенсії; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.07.2021 № 2251 про перерахунок пенсії; стягнув з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496 гривень 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не врахував, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ (далі - Закон №1697) в розмірі, обчисленому відповідно до статті 27 Закону України від 09.07.2003 №І058-УІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). 21.07.2021р. позивачка звернулася до Головного управління із заявою №2251 про перерахунок пенсії по заробітній платі (збільшення зарплати, пенсії за спецзаконами) та надала довідку від 14.07.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. На дату звернення за перерахунком пенсії ОСОБА_1 працює на посаді прокурора відділу Донецької обласної прокуратури.
Відповідно до пункту 13-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України №1058 з 01 жовтня 2017 року пенсії, призначенні після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю І та ІІ груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах Законів України «Про державну службу », «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України». «Про наукову і науково-технічну діяльність», у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10.1 2.2015 № 889-У1ІІ. а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про прокуратури», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058 (у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону №1058). Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Також, відповідно до частини 15 статті 86 Закону «Про прокуратуру» з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України". "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду щороку' з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за спеціальними законами, тобто за вислугу років по Закону України «Про прокуратуру».
Враховуючи те, що позивач отримує пенсію за вислугу років, проведення індивідуально - масових перерахунків пенсії по стажу та заробітній платі згідно ст. 42 Закону № 1058 для зазначеного виду пенсії не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймає посаду прокурора відділу у Донецькій обласній прокуратурі, отримує пенсію за вислугу років, призначену 08.05.2019 відповідно до Закону України "Про прокуратуру", перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з протоколом пенсійної справи від 27.07.2021 позивачу виплачується пенсія у сумі 4723,76 грн, розмір пенсії обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
21.07.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, що прийнята за № 2251, де вказала, що є працюючим пенсіонером. До заяви позивач додала видану їй Донецькою обласною прокуратурою довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії № 21-85-893 від 14.07.2021, згідно якої відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 та ст. 81, 86 Закону України "Про прокуратуру", станом на 01.01.2021 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого працівника, з якої прокуратурою Донецької області сплачено єдиний внесок за відповідною (прирівняною) посадою прокурор відділу прокуратури Донецької області (прокурора відділу Донецької обласної прокуратури) становить 62 720 грн.
Відповідачем рішення за результатами розгляду заяви позивача не прийнято.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд відповідно до частини третьої статті 291 КАС України враховує правові висновки, викладені Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року в зразковій справі № 560/2120/20, оскільки дана справа є типовою по відношенню до зразкової.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
На час виникнення спірних правовідносин засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури визначено статтею 86 Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", частиною двадцятою якої встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 20).
Положення частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, згідно з пунктом 1 Рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України.
У пунктах 2 та 3 Рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 установлено, що:
частина 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" підлягає застосуванню в первинній редакції:
" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13 грудня 2019 року.
З 13 грудня 2019 року Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" було затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Відтак, з дня набрання чинності цією постановою Кабінету Міністрів України - 06 вересня 2017 року, виникли підстави для перерахунку раніше призначених пенсій прокурорів, у тому числі й позивача. Однак, хоча вказана постанова набрала чинності 06 вересня 2017 року, на позивача її положення поширюються лише з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 - 13 грудня 2019 року.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у позивача на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 на час звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії існувало таке право у зв'язку зі збільшенням розміру складових заробітної плати прокурорів за постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657, а ГУПФУ безпідставно нерозглянуто заяву позивача про проведення такого перерахунку на підставі довідки прокуратури від 14.07.2021 № 21-85-893.
Посилання відповідача на те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-(ІІ)/2019 (після 13 грудня 2019 року) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, а є лише підстави для проведення індивідуально - масового перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі згідно ст. 42 Закону № 1058, є помилковими та не доводять правомірності його рішення, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року та на час прийняття рішення Конституційним Судом України вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, що зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація права на перерахунок була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року.
Суд зазначає, що первинна редакція частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка унеможливлювала здійснення перерахунку пенсій прокурорів, втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(11)/2019. З цієї дати набрала чинності та підлягає застосуванню нова редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, тому саме з цієї дати відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача.
Також, за положенням ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, щопризначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За положенням частини 5 статті 45 Закону, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
За п. 3.3 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно до п. 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем рішення за результатами розгляду заяви позивача отримання якої відповідачем не спростовувалось, не прийнято, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.07.2021 № 2251 про перерахунок пенсії.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 р. у справі № 200/1470/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 вересня 2022 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко