Справа № 471/548/22
Провадження №3/471/289/22
Номер рядка звіту 156
"23" вересня 2022 р.
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Новік І.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 088412 від 13.08.2022 року, 13.08.2022 року о 22:15 годині в с. Новокостянтинівка по вул. Молодіжна водій гр. ОСОБА_1 , керував т/з Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу "Драгер", результат якого склав 0,50 % (проміле) алкоголю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину не визнав та заперечував факт керував транспортним засобом, пояснив, що він перебував в автомобілі, що не рухався, перед цим вживав сік, працівники поліції підійшли до нього та запропонували продути алкотестер, результат якого склав 0,50%.
Також ОСОБА_1 було надано письмові заперечення в яких він просив закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч. 1 ст. 130 передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції № 1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції № 1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2, 3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису , у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. 254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складено на бланку відповідного зразка з серійним номером ОБ № 031775 від 23.06.2022 уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Медведенко Ю.П.
В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст.130 КУпАП за якою складено протокол.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання, ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, зазначив, що знаходився у автомобіля який не рухався.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Під час судового засідання були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які показали суду, що 13.08.2022 року вони, військовослужбовці ЗСУ, разом зі співробітниками поліції здійснювали патрулювання с. Новокостянтинівка, Братської ОТГ, Вознесенського району, Миколаївської області. Під час патрулювання перевірялися всі автомобіля, які рухалися по населеному пункту. Наряд перебував біля школи у вказаному селі. Близько 22:15 години повз їхній пост проїжджав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який був зупинений працівником поліції. Під час спілкування з водієм у співробітника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер», результат якого становив 0,50%. Після чого на водія було складено адміністративний протокол, а від свідків відібрані письмові пояснення.
Таким чином, заперечення особою факту керування транспортним засобом, спростовуються показами свідків, допитаних судом.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що працівником поліції при проведенні огляду на стан сп'яніння допущено порушення Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», як то відсутні двоє свідків, відсутній сертифікат відповідності засобі вимірювальної техніки, працівник поліції перед проведенням тестування не перевірив чи вживала особа до цього будь-які інші напої.
Вказані заперечення суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Під час судового розгляду справи судом було досліджено відеозаписи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення та яким повністю спростовуються заперечення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 5 Інструкції № 1452 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Так, на відео працівник поліції зазначає, що особа має ознаки алкогольного сп'яніння, роз'яснює процедуру проходження тестування за допомогою спеціального приладу, після отримання результату, його копію надає особі, яка його проходила. При цьому на відео відсутні заперечення ОСОБА_1 щодо результатів тестування, він також не вимагав сертифікату відповідності вимірювального засобу.
Суд наголошує на тому, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП присутність двох свідків не є обов'язковою, якщо ведеться відео фіксація.
Також слід зазначити, що допитані судом свідки показали, що вони були присутні під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Що стосується відсутності сертифікату відповідності вимірювальної техніки, то суд зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи роздруківки результату тесту, останнє калібрування приладу алкотестер «Драгер» відбувалося 06.07.2022 року, а відповідно до Наказу Міністерства Економічного Розвитку і Торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 № 1747 міжповірочний інтервал для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається становить один рік.
Також суд не приймає до уваги заперечення особи, щодо можливої похибки результату тестування, оскільки у разі незгоди, особа мала права пройти медогляд у закладі охорони здоров'я.
Усі інші заперечення суд також не приймає до уваги, оскільки усі зібрані по справі та досліджені докази повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення яке йому інкримінується.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена зібраними та дослідженими доказами, так матеріалами справи та показами свідків підтверджено факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховується характер вчинених правопорушень, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, дані про особу правопорушника.
При визначенні виду адміністративного стягнення враховується, що такий вид покарання, як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, забезпечать належний вплив на подальшу поведінку особи та недопущення в подальшому вчинення подібних правопорушень.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 130, 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити покарання - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Повний текст постанови проголошено 28.09.2022 року о 09:45 год.
Суддя - Гукова І.Б.