Березівський районний суд Одеської області
27.09.2022
Справа № 494/1204/22
Провадження № 1-кс/494/496/22
27 вересня 2022 р. м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
у присутності:
процесуального прокурора Березівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
слідчого СВ №2 Березівського РВП ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ №2 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12022162260000373, внесеному до ЄРДР 08 вересня 2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.127, ч.2 ст.146 КК України «Про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту» щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Ширяєве, Ширяївського району Одеської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із освітою 9-ть класів, одруженого, на утриманні малолітня дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по спеціальності тракториста, працює сторожем у ТОВ «Перлина Агро», не військовозобов'язаного, урядових нагород не маючого, раніше не судимого, -
Слідчий, звернувшись до суду із цим клопотанням, погодженим з процесуальним прокурором, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22.00 години вечора до 06.00 години ранку наступного дня, із покладанням на нього наступних обов'язків, строком на два місяці:
перебувати за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 ;
не відлучатись з населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання або реєстрації;
перебувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
утримуватися від спілкування з малолітнім потерпілим ОСОБА_8 ;
утримуватися від спілкування з свідками по справі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ..
Запобіжний захід обрати строком на два місяці.
На обґрунтування поданого клопотання слідчий посилався на проведення досудового розслідування відносно підозрюваного по кримінальному провадженню №12022162260000373, внесеному до ЄРДР 08 вересня 2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.127, ч.2 ст.146 КК України, по якому 10 вересня 2022 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст.146 КК України та ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме:
- ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив задовольнити на підставах викладених у ньому. Пояснив суду, що Березівським РВП проводиться досудове розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню. По даному провадженню ОСОБА_5 підозрюється у тому, що в порушення ст.ст.29,33 Конституції України, які гарантують що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість, та має свободу на пересування, з умислом, спрямованим на незаконне позбавлення волі малолітнього ОСОБА_8 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, проти власної волі малолітнього ОСОБА_8 , з метою заподіяння йому фізичних страждань, використанням своєї переваги, обмотав металевим ланцюгом довжиною два метри, останнього за щиколотку правої ноги, далі ланки ланцюга зафіксував між собою навісним замком, другий кінець ланцюга прив'язав до металевої труби, вкопаної на території двору його домоволодіння, при цьому ланки ланцюга з'єднав за допомогою металевого болта та гайки. Не зважаючи на сонячну погоду підозрюваний не надав малолітньому води та захисту від сонячного проміння.
Підозрюваний у судовому засіданні свою провину визнав та пояснив суду, що дійсно посадив малолітнього на цеп. Проте, він так зробив не з метою завдання малолітньому фізичних страждань або незаконного позбавлення волі, а з метою виховання останнього. Так, малолітній є дуже не слухняною дитиною, на зауваження не реагує, прохання не виконує, дисципліну та порядок у будинку не підтримує. Він турбувався та хвилювався за малолітнього який безпідставно неодноразово втікав з будинку та ходив на річку. Також, підозрюваний пояснив, що ініціював кримінальне розслідування його сусід ОСОБА_11 , з яким він перебуває у поганих стосунках та не спілкується взагалі, а фактично потерпілий перебував на цепу невеличкий час, протягом якого він не встиг викурити цигарку.
Процесуальний прокурор клопотання слідчого підтримав, просив задовольнити на підставах вказаних у клопотанні. Посилався на обґрунтованість пред'явленої підозри у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.146 КК України, та наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України зазначеного слідчим. Також, прокурор вказував що є ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування або суду. На обґрунтування даного ризику прокурор вказував, що підозрюваний будучи усвідомленим про можливу міру покарання за ч.2 ст.176 КК України, по якій передбачено покарання у виді обмеження волі до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк, може вчинити спробу втекти.
Захисник підозрюваного проти обрання до його підзахисного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту заперечував. Посилався на те, що його підзахисний офіційно працює сторожем у ТОВ «Перлина Агро», при цьому робота пов'язана із нічним чергуванням, тобто будуть порушення режиму запобіжного заходу. Крім цього він після роботи сторожем залишається та виконує роботу на авто навантажувачеві і теж може затримуватися до 01 години ночі, що теж буде приводити до порушень режиму. Позитивно характеризується за місцем роботи. Крім цього він має міцні соціальні зв'язки, перебуває у офіційному шлюбі, має дружину та малолітню дочку, яких забезпечує матеріально, є постійне місце проживання та раніше не притягувався до відповідальності. У зв'язку із зазначеним захисник просив обрати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Вивчивши подане клопотання, матеріали до нього, матеріали кримінального провадження №12022162260000373, внесеного до ЄРДР 08 вересня 2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.127, ч.2 ст.146 КК України, заслухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.ч.1,2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.незаконно впливати на потерпілого свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4.перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином;
5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинення особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені ч.1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають право ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим кодексом.
При обранні запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України суд враховує в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, у тому числі наявність утриманців, наявність постійної роботи, джерела існування, репутацію, майновий стан, притягнення до кримінальної відповідальності раніше.
Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, що передбачені у ст.177 КПК України, на які вказували прокурор та слідчий.
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, для запобігання ризику або ризикам зазначених у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.1 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.п.2, 3 ч.1 цієї статті.
Дійсно, у судовому засіданні було встановлено, що відбулась подія кримінального правопорушення, що є внесеним до ЄРДР кримінальне провадження за №12022162260000373, 08 вересня 2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.127, ч.2 ст.146 КК України, що особа, якій обирається запобіжний захід підозрюється у вчинені порушеного кримінального провадження і 10 вересня 2022 р. їй була пред'явлена підозра.
За таких обставин суд погоджується із доведення прокурором вищевказаних положень за п.1 ч.1 ст.194 КПК України.
Разом із тим суд не погоджується із доповненнями, зазначеними прокурором у судовому засіданні з приводу наявності ризику за п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, на думку суду посилання прокурора на те, що підозрюваний будучи усвідомленим про можливу міру покарання за ч.2 ст.176 КК України, по якій передбачено покарання у виді обмеження волі до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк, може вчинити спробу втекти є хибними з наступного.
Щодо обставин загрози втечі, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного/обвинуваченого перетнути кордон. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв'язки, будь-які інші зв'язки, що вказувють на можливість такої втечі.
Як зазначено у справі («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58) ЕСПЛ зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню
Отже, прокурором не враховано, що підозрюваний офіційно працює сторожем у ТОВ «Перлина Агро», позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв'язки, перебуває у офіційному шлюбі, має дружину та малолітню дочку, яких забезпечує матеріально, є постійне місце проживання та раніше не притягувався до відповідальності.
На думку суду вказані обставини спростовують припущення прокурора про можливість втечі підозрюваного.
Також, суд критично оцінює посилання слідчого на наявність ризику передбаченому п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Як зазначав слідчий у своєму клопотанні та під час судового розгляду необхідність у домашньому арешті пов'язана з необхідністю запобігти підозрюваному незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ..
Однак, зазначаючи про існування цього ризику слідчим не враховано:
що малолітній потерпілий перебуває у іншій родині на території Березівського району Одеської області, що виключає можливий вплив не нього з боку підозрюваного. Крім цього малолітній є допитаним і він не вказує про протиправні дії з боку підозрюваного, а з приводу даної поді сам зазначає, що вів себе не добре, що стало підставою для вчинення відносно нього протиправних дій;
що свідок ОСОБА_9 , є сусідом підозрюваного, з яким підозрюваний перебуває у поганих відносинах, не спілкується взагалі, а крім цього він є викривачем протиправних дій підозрюваного і вже надав всі необхідні покази по справі. Вказане виключає не тільки можливість впливу на свідка, а й можливість будь якого спілкування між сусідами;
що свідок ОСОБА_12 є дружиною підозрюваного, з якою він проживає одною родиною і у своїх показах вона не повідомляє про будь які протиправні дії з боку підозрюваного;
що свідок ОСОБА_10 сама особисто нічого не бачила і не знає, а лише знає про обставини події зі слів свідка ОСОБА_9 , який показував їй зроблене ним відео, де зафіксовані протиправні дії підозрюваного.
ЕСПЛ у свої практиці зазначав, що ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (правова позиція Європейського суду з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» (пункт 59)).
При цьому у судовому засіданні, під час розгляду даного клопотання, слідчий не зміг навести будь які логічні та послідовні обґрунтування або надати допустимі докази наявності вказаного ним ризику.
Як зазначав ЕСПЛ ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу, як встановлено у пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», а в даній справі всі свідки вже надали свої покази.
Крім вищезазначеного прокурором не надано будь яких переконливих та таких що заслуговують уваги посилань причин не можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Виходячи з положень ст.ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Згідно до положень ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
За таких обставин підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд вважає, що подання слідчого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 184, 193-194, 196-197, 370-372, 395 КПК України, слідчий суддя
Слідчому СВ №2 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області капітану поліції ОСОБА_4 , у задоволенні клопотання по кримінальному провадженню №12022162260000373, внесеному до ЄРДР 08 вересня 2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.1 ст.127, ч.2 ст.146 КК України «Про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту» щодо
ОСОБА_5 - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області який проводить досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво або суду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5-ти днів з дня її винесення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ___________________________________ -