Справа №760/2258/22
1-кс/760/937/22
17 лютого 2022 р. слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 , на повідомлення від 19.08.2021р. про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020р.,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.
Подана скарга обґрунтована тим, що слідчими Солом'янського УП ГУНП в м. Києві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020 р. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 2 ст. 367 КК України.
19.08.2021р. прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020р., тобто у вчиненні неналежного виконання службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки .
Захисник ОСОБА_3 вважає, що, повідомлення про підозру від 19.08.2021р. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню через те, що докази, на які посилається сторона обвинувачення, викликають сумнів щодо їх достовірності, належності та допустимості, та в діяннях ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення.
Так, захисник ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що ОСОБА_4 згідно наказу №25 від 08.02.2019 переведено на посаду заступника директора КП «Київський інститут земельних відносин», та відповідно посадової інструкції, на неї покладено обов'язки по здійсненню управління роботи відділу документообігу та відділу матеріально-технічного забезпечення управління з виконання міської цільової програми, забезпечення організацію ефективного та прозорого проведення процедур закупівель, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснення керівництва роботи тендерного комітету підприємстві, здійснення заходів щодо координації закупівель товарів, робіт та послуг; виявляти факти порушень, недоліків у роботі, які можуть завдати підприємству збитків; нести відповідальність за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених цивільним законодавством та законодавством про працю.
Проте, захисник вказує на те, що на ОСОБА_4 при здійсненні обов'язків заступника директора КП «Київський інститут земельних відносин» ніколи не покладались обов'язки перевіряти ціну визначену за результатами тендерних процедур до підписання договору, не надано прав, повноважень для перевірки ціни, яка визначена за результатами проведення тендеру на закупівлю товарів, робіт і послуг перед підписанням договору. Також, ОСОБА_4 не мала права не укладати угоди з переможцем тендеру на закупівлю товарів, робіт і послуг. Також вона не мала жодного відношення до визначення ціни закупівлі товарів, робіт і послуг для КП «Київський інститут земельних відносин», які є предметом розслідування у кримінальному провадженні.
В зв'язку з чим, захисник, вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19.08.2021р. підлягає скасуванню.
В судове засідання захисник ОСОБА_3 не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій скаргу підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності.
Прокурор судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій заперечував проти задоволення поданої скарги та просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене підозрюваним, його захисником чи законним представником повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як встановлено в ході судового розгляду скарги, слідчими Солом'янського УП ГУНП в м. Києві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020р. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
19.08.2021р. прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 було повідомлено про підозру ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020р.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя вважає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З наданих органом досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, вбачається, що 19.08.2021р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020р. за ч. 2 ст. 367 КК України, службова недбалість, тобто у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
З поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру адвокат ОСОБА_3 вважає те, що повідомлення про підозру було необґрунтоване, оскільки на момент повідомлення достатні докази вчинення правопорушення ОСОБА_4 були відсутні.
Слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі надавати оцінку наявним доказам, проводити їх аналіз в сукупності із іншими доказами з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки вирішення таких питання не входить до компетенції слідчого судді, а повинно бути вирішене судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена 19.08.2021 року ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_4 була причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Також, на думку слідчого судді дана підозра та процедура її вручення повністю відповідає вимогам ст.ст. 276-278 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи викладені в скарзі не знайшли свого підтвердження, оскільки, дослідженні матеріали кримінального провадження, вказують про небезпідставність пред'явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, так як фактів та інформації про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй правопорушення в наданих стороною обвинувачення матеріалах кримінального правопорушення достатньо.
Будь-яких інших порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, або чогось очевидно недопустимого, чи такого, що не підтверджується доказами та як наслідок, що могло стати підставою для скасування підозри, слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає, що подана адвокатам ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 26, 36, 84, 91, 92, 276, 277, 278, 279, 303, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 , на повідомлення від 19.08.2021р. про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в кримінальному провадженні №62020100000000659 від 26.03.2020р. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1