Ухвала від 21.09.2022 по справі 645/5060/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/5060/21 Номер провадження 11-кп/814/2136/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12020220460001704 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31 січня 2022 року,

встановила:

Цією ухвалою

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харків, громадянину України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченому за ч.4 ст. 184, ст. 257 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 31.03.2022 включно без визначення застави.

Відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується за ч.4 ст. 184 ст. 257 КК України, а саме: у тому, що він у період з початку серпня 2020 року по 03.09.2020 створив та очолив озброєну банду до якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші не встановлені особи, з метою нападу на окремих осіб, а також участь у такій банді та у вчинюваному нею нападі на засновника; TOB “TASCOM” ОСОБА_11 , що мав місце 02.09.2020 за адресою: м. Харків вул. Високовольтна, 77.

02.09.2020 приблизно о 23.00 год. діючи у складі організованої групи - озброєної банди з ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами із застосуванням пістолету-револьверу здійснив розбійний напад на засновника TOB “TASCOM” ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 , у результаті чого ОСОБА_11 були спричиненні тілесні ушкодження легкого та середнього ступеню тяжкості та спричинена матеріальна шкода в особливо великому розмірі на суму 34995317 гривень 50 копійок.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, поєднаного із насильством, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних засобів не зможе запобігти ризикам.

На ухвалу суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та змінити йому запобіжний захід на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.

Свої вимоги обґрунтував тим, що продовжуючи йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не врахував те, що він тривалий час перебуває під вартою, з 03.09.2020, у той час як він раніше не судимий, є особою похилого віку, має тяжкі захворювання та потребує лікування, має місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи.

Вважає, що висунута йому підозра є необґрунтованою, неконкретною, містить суттєві суперечності, а обвинувачення безпідставне, заперечує свою причетність до злочинів, а також зазначає, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12020220460001704 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч.4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_12 за ч.4 ст. 187 ч.1 ст. 209 КК України. В судовому засіданні 31 січня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31.03.2022 включно.

У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на обґрунтованість підозри та те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів судом перевірялося неодноразово під час обрання та продовження строку запобіжного заходу. 28.07.2021 було складено обвинувальний акт, який направлений до суду. Тому, всі доводи щодо непричетності обвинуваченого у вчиненні злочинів, або відсутності його вини мають вирішуватися судом під час судового провадження. На даному етапі судового розгляду суди позбавлені можливості вирішувати ці питання до розгляду справи по суті.

Більше того, зазначаючи про непричетність до інкримінованих злочинів, ОСОБА_8 не зазначає доказів щодо цього та не наводить обґрунтованих доводів, які б вказували про його непричетність.

Тому, враховуючи тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_8 , зокрема особливо тяжкого, за який передбачено покарання від 8 до 15 років позбавлення волі, те, що злочини вчинені організованою групою, у тому числі іншими особами, не встановленими органом досудового розслідування, та з використанням зброї, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Більше того, обвинувачений заперечує свою причетність до вчинення злочинів, що також вказує на те, що перебуваючи на волі, він може перешкоджати встановленню об'єктивних обставин провадження.

Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та на час вирішення питання не зменшилися.

Відсутність судимостей, наявність місця проживання та позитивної характеристики є явно недостатньо для обрання більш м'якого запобіжного заходу.

Тобто, обвинувачений та його захисник не навели переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Колегія суддів враховує стан здоров'я обвинуваченого, проте стороною захисту не надано та матеріали справи не містять доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_8 перешкоджає утриманню його в умовах ізоляції, або доказів неможливості отримати медичну допомогу в умовах установи попереднього ув'язнення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого необхідно відмовити.

Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31 січня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4