Провадження № 22-ц/803/5148/22 Справа № 209/1698/20 Головуючий у першій інстанції: Решетник Т. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
13 вересня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміка-Україна», про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди про реструктуризацію заборгованості,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2022 рокупозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміка-Україна», про стягнення боргу - залишено без розгляду. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди про реструктуризацію заборгованості - залишено без розгляду. Роз'яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали в частині залишення без розгляду його позовної заяви та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду у вказаній частині.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Місцезнаходженням позивача (за зустрічним позовом відповідача) ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , місцезнаходженням третьої особи ТОВ “Аміка-Україна” є Дніпропетровська область, с. Єлизаветівка, а місцем проживання третьої особи ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 . На день розгляду даної справи на території Дніпропетровської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка у даному регіоні є стабільною. Також, колегія суддів зауважує, що доказів того, що вони не мають можливості, за об'єктивних обставин, брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених ЦПК України.
У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу в частині залишення без розгляду первісного позовускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що належним чином повідомлений позивачза первісним позовом чи його представник не з'явились у судові засідання, що були призначені на 02.11.2021 року, 11.02.2022 року, 12.04.2022 та 20.05.2022 року.
За положеннями частини 5 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів своєчасного повідомлення позивача ОСОБА_4 про слухання справи 12.04.2022 року. Так, довідка про доставку СМС-повідомлення ОСОБА_1 не підписана особою, яка відправляла таке повідомлення, посада відповідальной особи не зазначена (а.с. 169, зворот). Довідка про відправлення повідомлення про виклик у судове засідання на 12.04.2022 року представнику ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутня.
Представником позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 13.04.2022 під розписку в місцевому суді отримано повістку про виклик позивача в судове засідання, яке призначене на 20.05.2022, що свідчить про належне повідомлення про час наступного судового засідання (а.с. 172).
Однак, 19.05.2022 до місцевого суду представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення воєнного стану в країні (а.с. 178).
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У пункті 5 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року зазначено, що по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Крім того, статтею 248 ЦПК України встановлено, зокрема, що у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи (ч.ч. 1, 3 статті).
В порушення зазначеної вище норми, в матеріалах справи відсутні протоколи судового засідання, зокрема, від 12.04.2022 року та від 20.05.2022 року, а наявні лише довідки секретаря судового засідання про те, що у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с. 171, 179). Отже, матеріали цивільної справи не містять належних доказів на підтвердження факту неявки позивача чи його представника у судові засідання 12.04.2022 року та 20.05.2022 року.
Враховуючи наведені вище процесуальні порушення, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції без достатніх підстав залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги положення статті 379 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню в оскаржуваній частині в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 з направленням справи у цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія наголошує, що ухвала районного суду в частині залишення без розгляду зустрічного позову в апеляційному порядку не оскаржена, тому судом апеляційної інстанції не переглядається, відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2022 року в оскаржуваній частині в частині залишення без розгляду первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Аміка-Україна», про стягнення боргу - скасувати, справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А.Єлізаренко О.В. Свистунова