Справа № 761/19473/22
Провадження № 1-кс/761/10919/2022
21 вересня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_11, при секретарі ОСОБА_12, за участю прокурора ОСОБА_13, слідчого ОСОБА_14, підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_15, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_14, поданого у кримінальному провадженні № 12022100000000705 від 19 вересня 2022 року про тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України
У провадженні ГУ НП в м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000705 від 19 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
19 вересня 2022 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
20 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , 19.09.2022, приблизно о 08 год. 41 хв., керуючи в стані наркотичного сп'яніння автомобілем марки "Mercedes GLE" р.н. НОМЕР_1 , здійснивши на Солом'янській площі у м. Києві поворот ліворуч, продовжив рух у першій (крайній правій) смузі проїзної частини проспекту Повітрофлотський в напрямку Севастопольської площі, перевозячи в якості пасажира малолітню доньку ОСОБА_2 , 2017 р.н.
В цей час, попереду, в першій (крайній правій) смузі проїзної частини проспекту Повітрофлотський у м. Києві, в попутному напрямку, рухався автобус марки «Атаман А092» р.н. НОМЕР_2 , (який курсує за маршрутом № 401 сполученням «Центральний залізничний вокзал - Академмістечко») під керуванням водія ОСОБА_3 , в салоні якого перебувало не менш ніж 24 пасажири.
Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпункту «а» та 13.1 Правил дорожнього руху України: п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; підпункт «а» пункту 2.9: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 13.1: Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявились у тому, що він 19.09.2022 приблизно 08 год. 41 хв, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, свідомо розпочав керування автомобілем марки "Mercedes GLE" р.н. НОМЕР_1 в процесі якого, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми односторонніми діями створив умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, маючи об'єктивну змогу виявити попереду в межах своєї смуги автобус марки «Атаман А092» р.н. НОМЕР_2 та дотримувати в процесі руху безпечної дистанції, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, невірно оцінив дорожню обстановку внаслідок чого та наражаючи на небезпеку інших учасників руху, загрожуючи їх життю і здоров'ю, навпроти буд. 2/32 по проспекту Повітрофлотському у м. Києві здійснив зіткнення передньої частиною керованого ним транспортного засобу із задньою частиною автобуса марки «Атаман А092» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, в попутному напрямку.
Після зіткнення транспортних засобів, автобус марки «Атаман А092» р.н. НОМЕР_2 , перебуваючи в некерованому стані, рухаючись по інерції, виїхав за межі проїзної частини вправо, де контактував з деревами, з подальшим наїздом передньою частиною на бетонну електроопору.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (діагноз: ЗЧМТ, забійна рана потиличної ділянки голови, перелом кісток гомілки, доставлена в Олександрівську лікарню); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (діагноз: закритий перелом верхньої третини правої гомілки, доставлений в КМКЛ № 4); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (діагноз: травма хребта, перелом хребта поперекового відділу під питанням, доставлений в КМКЛ № 17); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (діагноз: ВЧМТ, забійна рана лобної ділянки, СГМ під питанням, закритий перелом правої ключиці, забій колін, забій нижньої третини стегна, доставлена в Олександрівську лікарню); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (діагноз: закритий перелом лівого стегна, ЗЧМТ, доставлена в Олександрівську лікарню); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (діагноз: політравма, доставлена в Олександрівську лікарню); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (діагноз: ЗЧМТ, перелом лівого стегна, ЗТГК, доставлена в Олександрівську лікарню), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (діагноз: перлом нижніх кінцівок, кровотеча внутрішніх органів, перлом хребта з пошкодженням спинного мозку, перебуває без свідомості в реанімації Олександрівської лікарні).
Порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «а» п. 2.9 та 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_15 заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри, оскільки відсутнє експертне дослідження біологічних зразків підозрюваного на стан наркотичного сп'яніння, тому таке твердження є припущенням органу досудового розслідування. Крім того, акцентував увагу суду на тому, що всі особи, які були учасниками ДТП живі і ОСОБА_1 бажає спрямовувати кошти на їх лікування.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрювану приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_1 до злочинної діяльності, яка полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_1 міг вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією статті передбачене покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, кількість постраждалих у ДТП, понад 23 особи, з яких 8 осіб знаходяться в лікарні, 2 осіб знаходяться у край тяжкому стані, пошкодження транспортного засобу, у якому на момент ДТП знаходились потерпілі, а також пошкодження майна, тому, з урахуванням його характеризуючих обставин слідчий суддя вважає, що застосувавши до ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід, він може вчинити спроби щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що ОСОБА_1 може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 днів, в межах строку досудового розслідування.
Так, вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, оскільки підозрюваному, як вбачається з юридичного формулювання підозри, не інкримінується вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Так, згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " зазначено, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".
Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain), Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).
Встановлюючи розмір застави для ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, кількість постраждалих у ДТП, показання ОСОБА_1 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, а також те, щоб розмір застави міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку та майбутньому зміг забезпечити відшкодування шкоди, у зв'язку з чим дійшов до висновку, що застава в межах 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3225300 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Мінськ, Білорусь запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів, в межах строків досудового розслідування, тобто до 17 листопада 2022 року, включно.
Визначити розмір застави у вигляді 1300 (одна тисяча триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3225300 (три мільйони двісті двадцять п'ять тисяч триста) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти, та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, її захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_11