26 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 120/1640/19-а
адміністративне провадження № К/9901/34017/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., проводячи підготовчі дії до касаційного розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 120/1640/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Агрохімсервіс» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «Поділля-Агрохімсервіс» (далі - ПП «Поділля-Агрохімсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 01 лютого 2019 року за № 0000671401, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість, разом із штрафними санкціями, на загальну суму 300 264 грн;
- від 01 лютого 2019 року за № 0000661401, яким збільшено грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, разом із штрафними санкціями, на загальну суму 3 201 834 грн;
- від 01 лютого 2019 року за № 0000781413, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків за період листопад 2017 року червень 2018 року застосовано штраф на загальну суму 19 726,79 грн;
- від 01 лютого 2019 року за № 0000681401, яким за відсутність складення або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних застосовано штрафні санкції на загальну суму 19 726 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано, прийняті Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року № 0000671401, № 0000781413, № 0000681401.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2019 року за № 0000661401 на загальну суму 3 201 834 грн.
В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 11 грудня 2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю його представника.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.
Враховуючи наявність клопотання відповідача про розгляд вказаної справи за участю його представника, відсутність клопотань від інших учасників справи про розгляд справи за їх участю, та враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає за необхідне призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про участь у судовому засіданні.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко