27 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/17189/21
адміністративне провадження №К/990/25716/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року
у справі №160/17189/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент з питань виконання кримінальних покарань,
про визнання протиправним та скасування наказу №2123/ю від 07 вересня 2021 року,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань виконання кримінальних покарань, у якому, з урахуванням виправленого позову у редакції від 01 жовтня 2021року, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №2123/ю від 07 вересня 2021року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошено догану начальнику державної установи «Широківський виправний центр №75» полковнику внутрішньої служби ОСОБА_2 ;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати, а саме: 908,00 грн. витрати на судовий збір; 15000,00 грн. витрати на правову допомогу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07 вересня 2021 року№2123/ю «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В решті позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.
22 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/17189/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статі 328 КАС України, вказує про відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини другої статті 5 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», відповідно до якої особи рядового і начальницького складую, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Скаржник наголошує, що вчинення працівником органів внутрішніх справ проступку, за яке передбачено різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарна та кримінальна, не ставить їх у залежність одне від одного.
Також в касаційні скарзі відповідач вказує на те, що рішення Верховного Суду у цій справі необхідно для встановлення юридичної визначеності у питанні притягнення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України до дисциплінарної відповідальності за триваюче порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального проступку з огляду на вимоги статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та окремих положень Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженому наказом Міністерства юстиції від 12 березня 2015 року №356/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 19 березня 2015 року №295/26740, висновок стосовно яких у подібних правовідносинах відсутній.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах уточненої касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Інші аргументи касаційної скарги є також достатньо обґрунтованими і вмотивованими та потребують перевірки судом касаційної інстанції у межах правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України, проте ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
При цьому позивач зазначає, що в межах присічного строку та без суттєвих затримок і зайвих зволікань, він повторно звернувся до суду касаційної інстанції із даною касаційною скаргою.
Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами та даними комп'ютерної бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-
1. Клопотання Міністерства юстиції України про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/17189/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/17189/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду