27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/4594/20
адміністративне провадження № К/990/24972/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 640/4594/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТЕК-Транс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
14.09.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 12.09.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 28.01.2022, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 28.02.2022, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 12.09.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 28.04.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 14.06.2022 її повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Зазначає, що повторно звертається до суду касаційної інстанції з метою доступу до правосуддя з клопотанням про поновлення строку та платіжним дорученням про сплату судового збору від 06.07.2022 № 1290. Наголошує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення в порядку, встановленому законом. При цьому, право суб'єкта владних повноважень повторного звернення з касаційною скаргою має темпоральні межі: один рік з дня складення повного тексту судового рішення. Просить суд врахувати, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин, який триває станом на цей день. Державна податкова служба України видала наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, а наказами ДПС від 14.04.2022 № 189 «Про припинення простою в роботі деяких територіальних органів ДПС» припинено простій у роботі ГУ ДПС у Київській області з 15.04.2022. Також ГУ ДПС посилалося на закріплений у Конституції України принцип забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, а також на позицію Європейського Суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду та уникнення надмірного формалізму.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС направило засобами поштового зв'язку 28.04.2022, однак, Верховний Суд ухвалою від 04.05.2022 її залишив без руху та надав строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Ухвалою від 25.05.2022 Верховний Суд продовжив скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду, оскільки ГУ ДПС не виконало вимоги ухвали суду в частині надання уточненої касаційної скарги.
На виконання вимог цієї ухвали, 31.05.2022 ГУ ДПС подало ту ж саму касаційну скаргу, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень Верховний Суд вже визнав недостатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд ухвалою від 14.06.2022 касаційну скаргу повернув у зв'язку з не усуненням недоліків.
Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 23.06.2022.
Повторно касаційну скаргу у цій справі направлено засобами поштового зв'язку 12.09.2022, тобто через два с половиною місяці з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, проте, обґрунтування якої є ідентичним до касаційної скарги, яка подавалася вперше та на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху від 04.05.2022, тобто яка так і не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов'язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає причини, які позбавляли його можливості привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами КАС України у встановлений ним строк, як і не зазначає причин неможливості врахування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом. При цьому, слід зауважити, що на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 04.05.2022 скаржник взагалі не подав уточнену касаційну скаргу, що і стало підставою для її продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, а в подальшому повернення. Верховний Суд надавав роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, у разі її подання на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, скаржник їх так і не врахував.
Щодо посилання скаржника на обставину введення на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.
ГУ ДПС у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні, а так само видача ДПС України наказу про встановлення простою в роботі, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що касаційну скаргу у цій справі подано вдруге.
Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п'ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржникові було роз'яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі, поданій вдруге, аналогічно попередній касаційній скарзі, міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України у зв'язку з наявністю підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Однак, обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цих підставах скаржник так і не наводить.
Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз'яснення щодо обов'язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв'язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз'яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 640/4594/20 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко