Справа № 560/2730/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
26 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, 2) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.01.2022 №2200-0304-8/7048 щодо відмови у переведенні позивачки на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату позивачці з 30.12.2021 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідках від 29.12.2021 №5992/0/2-21, №5993/0/2-21.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.05.2022 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2021 №968020187217 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності за нормами Закону № 3723-ХІІ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 30.12.2021 пенсію державного службовця по інвалідності ІІ - ї групи відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках від 29.12.2021 №5992/0/2-21 та від 29.12.2021 №5993/0/2-21, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, то позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з статтею 37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Також судом першої інстанції враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 1 вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що імперативною вимогою, з якою закон пов'язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ, є досягнення позивачкою, 1962 року народження, пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV. При цьому, станом на 30.12.2021 позивачка зазначеного віку не досягла.
Вказано, що такого виду і умов пенсійного забезпечення, як пенсія по інвалідності, відповідно до Закону №889-VIII не передбачено. В
При цьому станом на 01.05.2016 позивачка не мала 20 років стажу державної служби та не перебувала на посадах, передбачених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначений статтею 25 Закону №3723-ХІІ, станом на 01.05.2016 складає 12 років 9 місяців 24 дні.
Крім того відповідач зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (далі - Постанова №1-3) не передбачено форми довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності.
Відповідач 2 в своїй апеляційній скарзі вказує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що відповідачу 2 ухвала про залучення другого співвідповідача та позов не надходили, у зв'язку з чим відповідач 2 був позбавлений можливості надати свої заперечення проти позову.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 18.07.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.11.2013 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0862358 (переогляд) позивачці встановлено другу групу інвалідності.
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 30.12.2021 щодо переведення на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 29.12.2021 №5992/0/2-21 та від 29.12.2021 №5993/0/2-21, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2021 №968020187217 відмовлено в задоволенні заяви позивачки від 30.12.2021, оскільки остання на день звернення не досягла віку відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, а саме 60 років.
Про зазначене рішення позивачку повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.01.2022 №2200-0304-8/7048.
Позивачка, вважаючи порушеними її права, звернулася з позовом до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13.02.2019 за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).
Згідно матеріалів справи, стаж позивачки на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 становить 12 років 9 місяців 24 дні, що не заперечується пенсійним органом.
При цьому, станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) позивачка займала посаду державної служби. Крім того, згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 позивачці 01.05.2016 присвоєно дев'ятий ранг державного службовця.
Враховуючи, що позивачка є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з статтею 37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13.02.2019.
Зокрема, як зазначено Великою Палатою, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах Закону №889-VIII не встановлено.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання пенсійного органу на необхідність досягнення пенсійного віку, оскільки відповідна норма не поширюється на інвалідів І та ІІ груп, які вже отримують пенсію по інвалідності.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах вже були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, к постанові від 01.08.2022 у справі № 560/15982/21.
Доводи відповідача 1 про те, що довідка №5993/0/2-21 від 29.12.2021 Головного управління Держгеокадастру про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця із зазначенням заробітної плати за один місяць (листопад 2021) не відповідає формі, встановленій Порядком №622 та видана зазначеним органом безпідставно колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини не були причиною відмови у призначенні пенсії.
При цьому позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів роботодавцем.
Отже, позивачкою було подано пенсійному органу належні довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності.
Відповідач 2 в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначив про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що відповідачу 2 ухвала про залучення другого співвідповідача та позов не надходили, у зв'язку з чим відповідач 2 був позбавлений можливості надати свої заперечення проти позову.
Проте, в матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України копії ухвали про залучення співвідповідача та копії позову із додатками. Довідкою суду підтверджується отримання відповідачем 2 направлених судом документів.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Разом з тим відповідачем 2 не надано суду жодних пояснень та доказів які б впливали на правову кваліфікацію правовідносин та спростовували висновки суду.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2021 №968020187217 є протиправним та його необхідно скасувати.
При цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що відмова відповідача оформлена саме спірним рішенням. Натомість листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.01.2022 №2200-0304-8/7048 позивачку лише повідомлено по зазначене рішення.
Відтак, з метою належного захисту порушених прав позивачки необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30.12.2021 пенсію державного службовця по інвалідності ІІ - ї групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках від 29.12.2021 №5992/0/2-21 та від 29.12.2021 №5993/0/2-21, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, з урахуванням виплачених сум пенсії.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.