Справа № 640/5831/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
27 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу в 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити 100% суми підвищення пенсії позивачу, перерахованої згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок щомісячної виплати протягом 2018 року 50 відсотків, а протягом 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
- стягнуто на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору у розмірі 800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 15000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просило скасувати додаткове рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а заява про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року у справі №640/5831/20 адміністративний позов задоволено частково.
29 жовтня 2021 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Фьодорова В.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі.
У вказаній заяві позивач просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №640/5831/20, яким вирішити питання судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Приймаючи додаткове рішення у справі № 640/5831/20 про задоволення заяви адвоката Хомича І.О. суд першої інстанції виходив з того, що згідно з актом приймання-передачі надання правничої допомоги, позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 20 січня 2020 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У силу приписів ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З аналізу зазначених норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати належать компенсації стороні, що не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів також приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, яка вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Івана Хомича" укладено договір від 16 січня 2020 року про надання правової допомоги відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
За надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує Адвокатському бюро суму в розмірі 15000,00 грн. в наступному порядку: суму в розмірі 7500,00 грн. клієнт сплачує протягом місяця з дня підписання договору; суду в розмірі 7500,00 грн. клієнт зобов'язується сплатити в строк протягом 5 робочих днів з дня фактичного виконання рішення суду, яким задоволено позов клієнта, та виплачено клієнту всю суму перерахованої пенсії (пп. 4.1 п. 4 договору).
За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правничої допомоги і її вартість (пп. 4.2 п 4 договору).
Відповідно до п.п. 1, 2 акту прийому-передачі надання правничої допомоги від 04 березня 2020 року №1/20 до договору про надання правової допомоги від 16 січня 2020 року, виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу щодо складання позову замовника до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати та виплачувати 100% підвищення пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, а також представництва інтересів замовника у судах усіх інстанцій та юрисдикцій, та інших органах державної влади, установах, організаціях.
Вартість наданої правничої допомоги виконавця становить: консультації з клієнтом щодо узгодження правової позиції 500,00 грн., аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців 500,00 грн., первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, які надані замовником 500,00 грн., отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів 1000,00 грн., підготовка та подання адвокатських запитів 1500,00 грн., аналіз позиції відповідача за його відповіддю на адвокатський запит та визначення правової позиції позовної заяви 1000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви 5500,00 грн., представництво та захист інтересів в суді (відвідання суду для з'ясування обставин та стану справи, ознайомлення з матеріалами справи, розробка та подання клопотань та інших процесуальних документів) 2500,00 грн., правове супроводження процесу виконання відповідачем судового рішення 2000,00 грн. Усього до сплати - 15 000,00 грн.
Також представником позивача надано розрахунок витрат наданих послуг від 04 березня 2020 року відповідно до якого консультація клієнта щодо узгодження правової позиції - 2 години (500 грн.), аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців - 2 години (500 грн.), первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, які надані замовником - 1 година (500 грн.), отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів - 2 години (1000 грн.), підготовка та подання адвокатських запитів - 1 година (1500 грн.), аналіз позиції відповідача за його відповіддю на адвокатський запит та визначення правової позиції - 2 години (1000 грн.), підготовка та подання позовної заяви - 4 години (5500 грн.), представництво та захист інтересів в суді (відвідування суду для з'ясування обставин справи, ознайомлення з матеріалами справи, розробка та подання клопотань, інших процесуальних документів) (2500 грн.), правове супроводження процесу виконання відповідачем рішення (2500 грн.). Всього 15000,00 грн.
Згідно з роздруківкою електронної квитанції від 20 січня 2020 року здійснено платіж суму 15000,00 грн. призначення платежу: правнича допомога за договором від 16 січня 2020 року, рахунок фактура від 16 січня 2020 року №09/20. Разом з тим квитанція не містить інформації про платника.
Як встановлено судом разом з позовною заявою, що підписана представником позивача, подано до суду копію паспорта позивача, копію пенсійного посвідчення, копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04 лютого 2020 року (відповідь на адвокатський запит від 24 січня 2020 року) з розрахунками пенсії за 2017-2020 роки, копію довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, ордер серії АА №1016614 від 24 січня 2020 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того колегія суддів враховує, що подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог, що не відповідала вимогам КАС України та клопотань про прискорення розгляду справи не можуть слугувати підставою для стягнення витрат на правничу допомогу визначену в розрахунку від 04 березня 2020 року.
Також при визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить, з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Згідно з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 133494 ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року розмір пенсії позивача складає 9538,50 грн. водночас витрати на професійну правничу допомогу складають 15000,00 грн.
З урахуванням наведеного, оскільки позовна заява задоволена частково, предмет спору не є складним, а практика з даної категорії спорів є сформованою, колегія суддів вважає заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу очевидно не співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та їх необхідністю.
На думку колегії суддів співмірними та підтвердженими є витрати позивача щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми процесуального права, що стали підставою для невірного розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, крім того суд першої інстанції, стягуючи за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, не надав оцінки їх обґрунтованості і необхідності, а тому прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для присудження таких витрат за рахунок пенсійного органу у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 242, 252, 308, 310, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 06 грудня 2021 року - змінити у мотивувальній та резолютивній частинах.
Змінити у резолютивній частині додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 06 грудня 2021 року суму "15000,00 грн." на суму "3000,00 грн."
В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 06 грудня 2021 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку