27 вересня 2022 року м. Рівне №460/17377/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКлесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області
про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області від 14.09.2021 №2222-02/21 у видачі довідки форми №5, встановленої Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551;
- зобов'язати Клесівську селищну раду Сарненського району Рівненської області видати довідку форми №5, встановленої Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з моменту народження і до ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживала в с.Пугач Сарненського району Рівненської області. Факт проживання підтверджується копіями трудових книжок батьків, посвідченням дитини серії НОМЕР_1 від 02.04.1998, виданим на ім'я позивача, довідкою Клесівської селищної ради від 16.08.2021 №2775. Позивач звернулася до відповідача з заявою про видачу довідки про місце реєстрації проживання для наступної видачі посвідчення 3 категорії, як потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідачем у видачі довідки відмовлено у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію місця проживання з моменту народження до 1993 року. Така відмова відповідача є протиправною, не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Ухвалою суду від 24.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 24.12.2021 відповідачем отримано 20.01.2022, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву подано не було.
Враховуючи вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Пугач Сарненського району Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (повторним), виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Сарненського районного управління юстиції Рівненської області 26.04.2004 року.
11 березня 2004 року позивачу Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м.Києва було видано свідоцтво серії НОМЕР_3 про переміну прізвища, згідно з яким ОСОБА_5 перемінила прізвище на " ОСОБА_6 ".
Як вказує позивач, після розірвання шлюбу між її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , її мати взяла дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 30.09.2003 Відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції.
ОСОБА_8 02.04.1998 було видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 зі строком дії до досягнення повноліття.
У зв'язку з необхідністю виготовлення посвідчення потерпілої третьої категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 18 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області з письмовою заявою щодо видачі довідки форми №5, встановленої Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
14 вересня 2021 року Клесівська селищна рада Сарненського району Рівненської області своїм листом № 2222-02/21, відмовила ОСОБА_1 у видачі запитуваної довідки на тій підставі, що позивач не надала доказів постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом на 1 січня 1993 року.
При цьому, відповідач свою відмову мотивував також тим, що оскільки Положенням про паспортну систему в СРСР, затвердженим Постановою Ради міністрів СРСР від 28.08.1974, прописка дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснювалася шляхом внесення відомостей про них у відповідні документи про прописку одного з батьків, то позивач могла бути зареєстрована за місцем реєстрації не матері, а батька.
Відповідач також зазначив про те, що мати позивача, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку, будучи зареєстрованою в с.Пугач Сарненського району Рівненської області, могла в цей час постійно проживати за місцем реєстрації та проживанням свого чоловіка.
Вважаючи відмову відповідача у видачі довідки протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до п.3 ст.11 Закону №796-ХІІ, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років.
Cтаттею 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що особи, постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, відносяться до категорії 3.
Згідно з ч.3 ст.15 Закону №796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Таким чином, за приписами Закону №796-ХІІ, видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551).
Відповідно до абз.5 п.6 Порядку №551, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) серії Б зеленого кольору.
Пунктом 11 Порядку №551 передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Посвідчення видаються особам, особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5).
Тобто, факт проживання особи на території зони гарантованого добровільного відселення засвідчує довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українською РСР від 23.07.1991 №106, с.Пугач Сарненського району Рівненської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Пугач Сарненського району Рівненської області та по 25.05.1990 проживала разом з батьками в с.Пугач Сарненського району Рівненської області.
Вказані обставини підтверджуються такими письмовими доказами: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (повторним), виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Сарненського районного управління юстиції Рівненської області 26.04.2004; довідкою №01/02 від 01.02.2019, виданою філією "Моноліт" Державного підприємства "Київський Державний завод "Буревісник", згідно з якою мати позивача ОСОБА_9 працювала у філії "Моноліт" Державного підприємства "Київський Державний завод "Буревісник" з 14.11.1983 по 16.10.1995, яка розташована в АДРЕСА_1 ; трудовою книжкою ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 ; довідкою 05/11 від 05.11.2021, виданою філією "Моноліт" Державного підприємства "Київський Державний завод "Буревісник", згідно з якою батько позивача, ОСОБА_3 , працював у філії "Моноліт" Державного підприємства "Київський Державний завод "Буревісник" з 23.12.1982 по 25.10.1995, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Крім цього, згідно з довідкою Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області №2775 від 16.08.2021, органом місцевого самоврядування підтверджено, що мати позивача, ОСОБА_9 , дійсно проживала та була зареєстрована в с.Пугач Сарненського району Рівненської області з 10 лютого 1970 року по 25 травня 1990 року на території, яка віднесена до зони гарантованого добровільного відселення. Підстава: будинкова книга на житловий будинок по АДРЕСА_2 .
Поряд з цим, матеріалами справи також підтверджено, що 02 квітня 1998 року матері позивача було видане посвідчення потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС третьої категорії.
Позивачу також 02.04.1998 було видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 зі строком дії до досягнення повноліття.
Таким чином, надані позивачем докази підтверджують факт та період постійного проживання позивача в населеному пункті, що належить до зони гарантованого добровільного відселення та трудову діяльність батьків позивача у цій зоні, що дає право позивачу на отримання довідки форми №5, встановленої Порядком №551, яка необхідна для виготовлення посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відтак, суд вважає, що у Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області підстави для відмови у видачі позивачу довідки про період її проживання на території гарантованого добровільного відселення відсутні.
Враховуючи аналіз наведених правових норм та долучених до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що Клесівська селищна рада Сарненського району Рівненської області зобов'язана видати довідку, що підтверджує факт проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення.
При цьому, відповідачем не спростовано факту наявності у позивача посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 , виданого 02.04.1998.
Суд зазначає, що в силу вимог ст.15 Закону №796-ХІІ, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи є довідка про період проживання на території гарантованого добровільного відселення.
Враховуючи, що позивач мала встановлений у передбаченому законом порядку статус дитини, потерпілої від Чорнобильської катастрофи то, з урахуванням приписів статей 11, 14 Закону №796-ХІІ, вона проживала на території гарантованого добровільного відселення на день аварії на Чорнобильській АЕС або станом на 01.01.1993 не менше трьох років.
Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача на підставі первинних облікових (реєстраційних) документів органу місцевого самоврядування видати довідку, яка підтверджує факт проживання позивача на території гарантованого добровільного відселення, а саме в с.Пугач Сарненського району, Рівненської області, станом на 01.01.1993 не менше трьох років.
Оцінюючі інші надані позивачем докази, суд враховує, що відповідно до положень статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Водночас, статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведене, суд зазначає, що записи належної позивачу амбулаторної картки новонародженого та долучені позивачем сторінки картки профілактичних щеплень, а також копія довідки про хрещення позивача після народження в с.Пугач Сарненського району не є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт проживання позивача з 01.10.1986 по 25.05.1990 у с.Пугач Сарненського району.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Отже, позивач довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання позову у цій справі сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №45 від 14.12.2021.
Відтак, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Поряд з цим, щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У позовній заяві позивач заявила клопотання про стягнення на її користь судових витрат на правничу допомогу в сумі 1250грн.
На обґрунтування вказаних витрат позивач додала до матеріалів позову копію договору про надання правничої допомоги від 23.11.2021, укладеного з фахівцем у галузі права ОСОБА_10 .
Поряд з цим, позивачем не надано доказів наявності у ОСОБА_10 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно з даними Реєстру адвокатів України, ОСОБА_10 не отримував свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи імперативні приписи, встановлені ст.сь.132, 134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу адвоката розподіляються виключно у разі надання правничої допомоги адвокатом, що позивачем у цьому випадку не доведено.
Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, викладену у листі від 14.09.2021 №2222-02/21, у видачі ОСОБА_1 довідки форми №5, встановленої Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Зобов'язати Клесівську селищну раду Сарненського району Рівненської області видати ОСОБА_1 довідку форми №5, встановленої Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області судовий збір в сумі 908,00 грн.
У задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: Клесівська селищна рада Сарненського району Рівненської області (вул.Свободи, буд.10, смт.Клесів, Сарненський район, Рівненська область, 34550; ідентифікаційний код юридичної особи 40132726).
Рішення складено 27 вересня 2022 року.
Суддя О.М. Дудар