26 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5083/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.;
представника відповідача - Шимка М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фудзмарт" до Головного управління ДПС у Полтавській області (відокремлений підозділ ) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026110705, №00026120705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які прийнято на підставі актів фактичних перевірок від 22.04.2021 про застосування штрафних санкцій, у розмірі 5100 грн. по кожному рішенню, до Приватного підприємства «Фудзмарт» на загальну суму 61 200 грн. (з урахуванням уточненої позовної заяви).
Під час розгляду справи суд
Приватне підприємство "Фудзмарт" (далі - позивач, ПП «Фудзмарт») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026050705, №00026110705, №00026120705, якими застосовано штрафні санкції у розмірі по 5100 грн. на загальну суму 66 300 грн. за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 задоволено клопотання про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та проведенням судового засідання.
06.07.2022 відповідачем було направлено суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У судовому засіданні від 01.08.2022 суд, заслухавши думку сторін, протокольною ухвалою відмовив у задоволенні цього клопотання ГУ ДПС у Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Також 12.07.2022, до початку розгляду справи по суті, судом отримано уточнену позовну заяву, якою позивач зменшив позовні вимоги, зокрема, виключив з прохальної частини позову позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0026050705 від 12.05.2021.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено про протиправність наказів про призначення перевірок, зокрема, вказано, про відсутність конкретизації підстав проведення перевірки, а саме, не вказано яка саме податкова інформація слугувала підставою для проведення перевірки. Позивач наполягав на тому, що перевірка, проведена на підставі наказу, що не відповідає вимогам законодавства, є протиправною, тож висновки, зроблені за її результатами, також є протиправними. В наказі на проведення перевірки визначено, що предметом перевірки є контроль за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій. Разом з тим, при проведенні фактичної перевірки контролюючий орган досліджував й інші питання, зокрема, встановив порушення законодавства щодо обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що виходить за межі предмету перевірки, встановленого наказом та законодавством на момент перевірки.
Позивач зазначив, що, відповідно актів проведених перевірок від 22.04.2022, встановлено порушення законодавства на підставі чеків, які датуються серпнем 2020. При цьому за період проведення фактичних перевірок не виявлено жодних порушень податкового законодавства. Тобто перевірки проведені за минулий час, що виходять за межі фактичної перевірки.
Також позивачем зазначено, що за результатами перевірок було складено протоколи про притягнення посадових осіб позивача до адміністративної відповідальності. Разом з тим, відповідно до постанов місцевих судів Полтавської області провадження відносно вказаних осіб закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Крім того, позивач посилався на порушення контролюючим органом строку розгляду його скарги на податкові повідомлення-рішення та неотримання ним відповіді на скаргу, у зв'язку з чим вважав її задоволеною в силу статті 56 Податкового кодексу України.
По суті виявлених порушень позивач наполягав на тому, що вони не є доведеними, оскільки перевірки були проведені на підставі відомостей з електронних баз даних податкової служби та оригінали касових документів перевіряючими не досліджувалися.
Відповідач проти задоволення позову заперечував.
06.07.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Наполягав на тому, що контролюючий орган провів перевірки відповідно до вимог діючого законодавства. За їх результатами було виявлено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало, зокрема, у проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
У зв'язку з виявленими порушеннями пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026110705, №00026120705, №00026050705, якими на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п.7 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано до підприємства штраф в розмірі по 5100 грн кожним податковим повідомленням-рішенням.
12.07.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на тому, що фактична перевірка призначена та проведена з порушенням норм Податкового кодексу України. Контролюючим органом не доведено наявність порушень позивачем. Також вказано на відсутність фіскальних чеків, які б підтверджували факт порушення підприємством податкового законодавства. Надані скріншоти почекової інформації не є належними та достовірними доказами для доведення факту порушення законодавства.
Правом на заперечення пвідповідач не скористався.
Обставини справи, встановлені судом
ПП "Фудзмарт" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42580831), яке здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах «Маркетопт» переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11).
22.04.2022 відповідно до наказів від 21.04.2021 №935-П, №941-П, №933-П, №940-П, №934-П, №942-П, №936-П, №930-П, №931-П, №932-П, №938-П, №939-П на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України працівники ГУ ДПС в Полтавській області провели фактичну перевірку діяльності магазинів "Маркетопт" за адресами:
- м.Кременчук, квартал 101, буд. 3 за період з 10.06.2019 по дату закінчення перевірки;
- м.Кременчук, пр-т Лесі Українки, 69 за період з 02.10.2019 по дату закінчення перевірки;
- м.Кременчук, вул. Академіка Маслова, 22 за період з 05.12.2018 по дату закінчення перевірки;
- м.Кременчук, вул. Троцька, 51/42 за період з 04.09.2019 по дату закінчення перевірки;
- АДРЕСА_1 за період з 17.01.2020 по дату закінчення перевірки;
- м.Кременчук, вул. Республіканська, 93 за період з 09.10.2019 по дату закінчення перевірки;
- м.Кременчук, вул. Першотравнева, 32 за період з 24.06.2019 по дату закінчення перевірки;
- Кобеляцький р-н, м.Кобеляки, вул.Касьяна, 28/15 за період з 22.04.2019 по дату закінчення перевірки;
- Новосанжарський р-н, смт. Нові Санжари, вул.Незалежності, 70А за період з 22.04.2019 по дату закінчення перевірки;
- АДРЕСА_2 за період з 10.03.2020 по дату закінчення перевірки;
- Машівський р-н, смт.Машівка, вул.Незалежності, 129 за період з 22.04.2019 по дату закінчення перевірки;
- м.Лубни, пр-т Володимирський, 98 за період 22.07.2019 по дату закінчення перевірки.
За результатами перевірки складено по кожному об'єкту окремо акти фактичної перевірки від 22.04.2021, в яких зафіксовано аналогічні порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02677/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 02.08.2020 пачки цигарок “Winston Xspression Purple SS” по ціні 51,50 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 02.08.2020 № 200 (відповідно скріншоту з АІС “Податковий блак” чек від 02.08.22 №300);
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02679/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 03.08.2020 пачки цигарок “Bond Street Red Selektion” по ціні 46,90 грн., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 03.08.2020 №139;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02657/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 01.08.2020 банок пива “Kozel” за ціною 18,90 грн. за банку, на суму 94,50 грн., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 01.08.2020 № 237;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02678/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 01.08.2020 чс: банок пива “Kozel” за ціною 18,90 грн. за банку, на суму 75,60 грн. що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 01.08.2020 № 334;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02658/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 01.08.2020 банок пива “Kozel” за ціною 18,90 грн. за банку, на суму 113,40 грн. що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку № 142 від 01.08.2020;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02660/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 01.08.2020 двох пачок цигарок “Rotmans Nano ClickFresh” по ціні 45,50 грн., на загальну суму 91,00 грн., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 01.08.2020 № 123;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02662/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 01.08.2020 двох банок пива “Чернігівське світле” 2,35 л. за ціною 44,30 грн. за банку, на суму 88,6 грн., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 01.08.2020 № 27;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02684/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 14.08.2020 чотирьох банок пива “Броварня Закарпатське” 0,5 л за ціною 12,50 грн. за на суму 50,00 грн., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 14.08.2020 № 158;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02682/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 07.08.2020 пива “Балтика розливне м'яке” 0,44 л. за ціною 16,90 грн. та дві банки слабоалкогольного напою “Рево” міст. 0,5 л. за ціною 30,70 грн. за банку, на загальну суму 61,40 грн. що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 07.08.2020 № 348;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02694/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 12.08.2020 пачки цигарок “Marvel Compakt”, що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 12.08.2020 №213;
- за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021 № 02675/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 01.08.2021 пачки цигарок “Philip Morris Red 25” по ціні 50,90 грн., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 01.08.2020 №46.
- за датою реєстрації в органі ДПС від 22.04.2021 № 02696/16/31/РРО/42580831, яким зафіксовано продаж 04.08.2021 “Тетерів” 0,5 л., що підтверджується скріншотом з АІС “Податковий блок” за даними по фіскальному чеку від 04.08.2020 № 171.
По всіх перерахованих фактах продажів працівники податкового органу зафіксували в актах перевірок порушення пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вказавши про те, що суб'єктом господарювання не забезпечено проведення відповідних розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування зі зазначенням для кожного підакцизного товару товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД.
Перелічені вище товари були реалізовані за розрахунковими документами, які, згідно електронних примірників, поданих до контролюючого органу з використанням дротового чи бездротового зв'язку, не мали зазначення коду підкатегорії товару за УКТЗЕД.
Акти фактичних перевірок в усіх досліджуваних випадках підписано працівниками ПП «Фудзмарт» зі запереченнями, зі вказівкою на незгоду працівників позивача з виявленими порушеннями.
За наслідками проведених перевірок, контролюючим органом було складено протоколи про адміністративні правопорушення від 22.04.2021 про притягнення посадових осіб підприємства до відповідальності за частиною першою статті 115-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановами Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.05.2021 по справі № 524/3751/21, від 12.05.2021 по справі №524/3753/21, від 12.05.2021 по справ №524/3749/21, від 12.05.2021 по справі №524/3752/21, Крюківського районного суду м.Кременчука від 19.05.2021 по справі №537/1592/21, від 29.04.2021 по справ №537/1597/21, від 29.04.2021 по справі №537/1602/21, Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.05.2021 по справі №532/974/21, Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05.05.2021 по справі № 542/698/21, Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.05.2021 по справі № 541/911/21, Машівського районного суду Полтавської області від 13.05.2021 №948/322/21, Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.04.2021 по справі №539/1638/21 провадження по справам про притягнення посадових осіб ПП “Фудзмарт” до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 155-1 КУпАП закриті за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі висновків, викладених у вищевказаних актах фактичної перевірки від 22.04.2021, винесено податкові повідомлення-рішення від 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026110705, №00026120705, №00026050705, якими на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п.7 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано до підприємства штраф в розмірі по 5100 грн кожним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно інформації з рекомендованого повідомлення поштового відправлення вказані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу 12.05.2021 та отримані 28.05.2021.
Не погодившись зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач направив скаргу в адміністративному порядку до ДПС України 09.06.2021. Відповідно інформації з рекомендованого повідомлення поштове відправлення було вручено 11.06.2022, скарга зареєстрована в ДПС України 11.06.2021 №16945/6 (відповідно штемпеля вхідної кореспонденції).
Рішенням ДПС України від 08.09.2022 20558/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026110705, №00026120705 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.05.2021 №00026050705.
Відповідно інформації з рекомендованого повідомлення поштового відправлення, вказана відповідь на скаргу була відправлена 08.09.2021, поштове відправлення не вручене та 15.10.2021 було повернуто до ДПС України.
В подальшому ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №973/16-31-13-04-23 від 07.12.2021 та податкову вимогу №0039480-1304-1603 від 02.12.2022 на суму податкового боргу 45 900,00 грн.
Не погодившись з правомірністю рішень контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Висновки щодо правозастосування
У цій справі аргументи сторін стосувалися декількох питань: наявності чи відсутності підстав для проведення фактичних перевірок позивача; дотримання податковим органом процедури перевірки, зокрема щодо поширення предмету перевірки на правовідносини, що не були визначені у наказах про проведення перевірок, та на правовідносини за період, що виходить за часові межі фактичної перевірки, дослідження необхідних доказів у ході фактичних перевірок; наслідків адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.
Окремо податковий орган у ході розгляду справи заявляв про недотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду.
Надалі суд наводить свої міркування щодо зазначених груп аргументів окремо.
Щодо строку звернення до суду
В цій справі при відкритті провадження у справі строк звернення до суду було судом поновлено. Після залишення первинно поданого позову без руху позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. З викладеними позивачем твердженнями про наявність поважних причин для пропуску строку суд погодився. Мотиви такого рішення суду були викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі (т.1 а.с.213-215). В подальшому в ході розгляду справи відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області, заявляв про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що строки звернення до суду все ж були пропущені. Оцінивши доводи сторін суд все ж прийшов до висновку, що рішення про поновлення строку звернення позивача з цим позовом було вірним та підстави переглядати його відсутні. Тому протокольною ухвалою від 01.08.2022 року суд відмовив у залишенні позову без розгляду.
Оскільки між сторонами в ході розгляду справи по суті був наявний спір щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд вважає за доцільне вказати у цьому рішенні на свої міркування про наявність підстав для поновлення вказаного строку.
Хронологія подій в цій частині була наступною.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені 12.05.2021 року.
Платник звернувся з адміністративною скаргою 09.06.2021 року.
Рішення за скаргою в адміністративному порядку було прийнято ДПС України 08.09.2021 року та засобами поштового зв'язку направлено на податкову адресу платника: м.Кременчук вул. Харківська 11-А, 39600.
Поштове відправлення ДПС України не було вручено платнику поштовою установою та було повернуто з відміткою про відсутність такої адреси в обслуговуванні 11 відділення поштового зв'язку Укрпошти.
В подальшому 23.12.2022 платник отримав рішення про опис майна у податкову заставу №973/16-31-13-04-23 від 07.12.2021 та податкову вимогу №0039480-1304-1603 від 02.12.2021, проте з вказаних документів не було відомо про підставу нарахування податкового боргу. Сума податкового боргу не відповідала арифметичній сумі нарахувань, вчинених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, тому платник стверджував, що не міг розуміти походження цього податкового боргу. Вказане підтверджується матеріалами судової справи.
Платник вживав заходів для з'ясування наслідків розгляду адміністративної скарги та походження податкового боргу, звертаючись із відповідними запитами до податкового органу.
Лише отримавши лист ГУ ДПС у Полтавській області від 26.01.2022 у відповідь на свій запит, позивач дізнався про результат розгляду поданої скарги.
Звернувся ж позивач суду 09.06.2022 року.
Відповідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Встановлені іншими законами спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно позиції Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 (провадження №К/9901/19455), норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, оскільки у спірних правовідносинах платник застосував процедуру адміністративного оскарження - для звернення до адміністративного суду з цим позовом застосовується місячний строк, який обраховується з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Щодо дня закінчення процедури адміністративного оскарження у період виникнення спірних правовідносин також діяло спеціальне правило в законі.
За загальним правилом, відповідно пункту 56.8 пункту 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Однак, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” №591 13.05.2020 пункт 52.8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено у наступній редакції: “тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
Таким чином, у зв'язку зі зупиненням перебігу строків, встановлених законом, для розгляду скарг, поданих на податкові повідомлення-рішення в процедурі адміністративного оскарження, платник не мав і не міг мати чіткого розуміння, коли буде закінчена ця процедура, оскільки правило 20-денного терміну, встановлене статтею 56 ПКУ, не діяло у цей період.
ГУ ДПС в Полтавській області, заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, вказувало, що слід застосувати 6-місячний строк звернення до суду від дати винесення податкових повідомлень-рішень, передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України: якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідач вважав, що хоч платник і звернувся з адміністративною скаргою, але не отримавши на неї відповіді, він мав виходити з 6-місячного строку звернення, встановленого КАС України для випадків відсутності рішення за наслідками розгляду скарги.
З цим твердженням суд не згоден.
Вище викладені норми та міркування, в силу яких застосуванню підлягають спеціальні строки, встановлені ПК України. Не отримавши відповіді на свою податкову адресу про наслідки розгляду скарги, позивач, будучи обізнаним про зупинення перебігу строків розгляду адміністративних скарг Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” №591 13.05.2020, мав правомірні очікування наслідків розгляду скарги увесь період дії цього закону. Позивач не мав будь-яких підстав обмежуватися у своїх очікуваннях строками КАС України, оскільки ст.122 КАС України на розгляд адміністративних скарг не поширюється.
Неможливо в одному випадку погодитися зі застосуванням спеціальних норм, а в іншому - вважати застосовними загальні норми КАС України.
Особливості ж перебігу строку виходячи зі спеціальних норм полягають у тому, що строк розгляду скарг був зупинений на час подання скарги платником.
Про результати розгляду адміністративної скарги платник доведено дізнався тільки отримавши лист ГУ ДПС у Полтавській області від 26.01.2022.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування ст. 42 ПК України щодо того, що рішення про результати розгляду скарги було направлено ДПС України на податкову адресу платника.
Це рішення не було вручено представникам платника.
Пункт 42.5 ст.42 ПК України вказує, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Ця норма стосується невручення поштового відправлення з вини абонента - платника. Однак у цій справі поштова установа повернула поштове відправлення з відміткою про відсутність такої адреси в обслуговуванні 11 відділення поштового зв'язку Укрпошти.
У той же час позивач вказував цю ж адресу у позові та використовував у належний спосіб при листуванні з ГУ ДПС в Полтавській області, що мається в цій справі. Тому відмітка про відсутність адреси у м.Кременчук вул.Харківська 11-А не відповідає дійсності.
Суд не вбачає можливим покласти на платника податків-позивача правові наслідки невиконання працівниками Укрпошти своїх посадових обов'язків.
Тому, на думку суду, відрахунок перебігу місячного строку звернення до суду слід почати від дати підтвердженого документально отримання платником відомостей про результати розгляду адміністративної скарги - 26.01.2021 року. Тому закінчення місячного строку припадає на 27.01.2022 року.
Станом на 27.01.2022 вже відбувся факт вчинення збройної агресії російською федерацією.
Щодо цієї дати було в подальшому прийнято та підлягає застосуванню законодавство, що діє ретроспективно: Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
В подальшому аналогічними Указами Президента України правовий режим військового стану продовжено.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX внесено до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 69.9, згідно якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тому на час закінчення місячного строку звернення до суду з цим позовом, вже існував воєнний стан як безперечна підстава для поновлення строку, а в подальшому перебіг строків, визначених податковим законодавством, взагалі був зупинений.
Отже, суд прийшов до висновку, що в описаних обставинах є достатньо підстав вважати обґрунтованим поновлення позивачу строку звернення з цим позовом.
Щодо наказу про проведення фактичної перевірки та дотримання її процедури
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, за винятком деяких видів перевірок.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року на території України карантин.
Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказів про проведення перевірок не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення перевірок платників податків, за винятком деяких видів перевірок.
У наказах про проведення фактичних перевірок від 21.04.2021 №935-П, №941-П, №933-П, №940-П, №934-П, №942-П, №936-П, №930-П, №931-П, №932-П, №938-П, №939-П вказано на мету: контроль за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, що відповідає приписам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що підставами для проведення фактичних перевірок ПП “Фудзмарт” у наказах ГУ ДПС у Полтавській області від 21.04.2021 №935-П, №941-П, №933-П, №940-П, №934-П, №942-П, №936-П, №930-П, №931-П, №932-П, №938-П, №939-П вказано підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України.
Однак, суд зазначає, що в спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено на підставі якої інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами було здійснено перевірку; чи було здійснено перевірку у межах функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального проведено перевірку; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності.
У відзиві на позовну заяву відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність призначення фактичної перевірки.
Отже, відповідачем не надано до суду належних та достовірних документів, що стали підставою (у розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) призначення наказами ГУ ДПС у Полтавській області від 21.04.2021 №935-П, №941-П, №933-П, №940-П, №934-П, №942-П, №936-П, №930-П, №931-П, №932-П, №938-П, №939-П фактичних перевірок ПП “Фудзмарт”.
Приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства.
Разом з тим, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18.
Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19 Податкового кодексу України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (п.п.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16).
У свою чергу, реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказах ГУ ДПС у Полтавській області від 21.04.2021 №935-П, №941-П, №933-П, №940-П, №934-П, №942-П, №936-П, №930-П, №931-П, №932-П, №938-П, №939-П конкретної вказівки на підставу проведення перевірки (отримана інформація про проведення перевірки чи виконання контролюючим органом покладених на нього функцій у сфері регулювання виробництва і обігу підакцизних товарів), суд погоджується з твердженням позивача про те, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно.
Суд також має зауваження та погоджується з твердженнями позивача про вихід податкового органу за межі предмету фактичної перевірки як щодо сфери перевіреної діяльності платника так і щодо часових проміжків перевірки.
Як було вказано вище, у наказах про проведення фактичної перевірки вказано за мету контроль за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, що відповідає обмеженням, введеним мораторієм на проведення податкових перевірок.
Однак, позивачем зазначено, що контролюючим органом здійснено перевірку й інших питань, які перебувають за межами виданих наказів про проведення фактичних перевірок.
Підставою застосування фінансових санкцій стало порушення законодавства з питань здійснення розрахункових операцій.
З аналізу пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України випливає, що предметом фактичної перевірки може бути питання щодо: 1) виробництва та обігу підакцизних товарів; 2) здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій; 3) наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи; 4) використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
З врахуванням обмежень, встановлених мораторієм на проведення перевірок (за пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України), випливає, що на проведення перевірок здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій діяла заборона на час відповідних дій податкового органу, що розглядаються у цій справі.
Контролюючим органом вказано на правомірність дослідження та подальшого притягнення до відповідальності за неналежне застосування реєстраторів розрахункових операцій, адже ці факти були встановлені щодо підакцизної продукції, на перевірки щодо якої дія мораторію не розповсюджується.
Суд відхиляє зазначені доводи контролюючого органу, адже питання щодо обігу підакцизних товарів та питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій є різними предметами фактичної перевірки, що унеможливлює підміну цих понять задля уникнення обмежень, встановлених мораторієм.
Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що проведення перевірки даних за минулий час носить характер документальної перевірки, тож такі дії не можуть вчинятися в межах проведення фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування санкцій. Фактична перевірка відбувалася з 21.04.2021 року. Порушення ж, інкриміновані платнику податків, стосуються незазначення товарної підкатегорії товару згідно УКТ ЗЕД при продажу 01.08.2020-04.08.2020, 07.08.2020, 12.08.2020, 14.08.2020 року підакцизної продукції.
Податковий орган не мав права досліджувати розрахункові операції за 2020 рік у межах фактичної перевірки, що відбувалася у 2021 року. Такі дії могли бути вчинені лише при перевірці документальній.
Судова практика послідовно вказує на те, що у разі недотримання вимог закону щодо процедури проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).
Щодо суті порушень, що стали підставою податкових повідомлень -рішень суд вказує таке.
Актами перевірки від 22.04.2021 № 02677/16/31/РРО/42580831, № 02679/16/31/РРО/42580831, № 02657/16/31/РРО/42580831, № 02678/16/31/РРО/42580831, № 02658/16/31/РРО/42580831, № 02660/16/31/РРО/42580831, № 02662/16/31/РРО/42580831, № 02684/16/31/РРО/42580831, № 02682/16/31/РРО/42580831, № 02694/16/31/РРО/42580831, № 02675/16/31/РРО/42580831, № 02696/16/31/РРО/42580831 (за датою реєстрації в органі ДПС від 23.04.2021) встановлено однотипні порушення
пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема, незазначення товарної підкатегорії товару згідно УКТ ЗЕД при продажу 01.08.2021-04.08.2021,07.08.2021, 12.08.2021, 14.08.2021 підакцизної продукції.
Однак відповідачем не надано до суду копій вказаних чеків, в яких начебто не було зазначено товарні підкатегорії. Вчинення позивачем порушень контролюючий орган доводить виключно скріншотами з АІС “Податковий блок”. Суд зазначає, що інформація з АІС “Податковий блок” не належить до первинних або інших бухгалтерських документів, які були б належними доказами здійснення платником порушення податкового законодавства.
У ході проведення фактичної перевірки контролюючий орган не досліджував чеки продажу підакцизної продукції, щодо якої встановлено порушення законодавства від 01.08.2020-04.08.2020,07.08.2020, 12.08.2020, 14.08.2020. Контролюючим органом не встановлено у ході проведення фактичної перевірки 22.04.2021 проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару зі зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Отже належні та допустимі докази порушення ТОВ Фудзмарт» податкового законодавства - відсутні.
Окремо суд звертає увагу на те, що постановами Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.05.2021 по справі № 524/3751/21, від 12.05.2021 по справі №524/3753/21, від 12.05.2021 по справ №524/3749/21, від 12.05.2021 по справі №524/3752/21, Крюківського районного суду м.Кременчука від 19.05.2021 по справі №537/1592/21, від 29.04.2021 по справ №537/1597/21, від 29.04.2021 по справі №537/1602/21, Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.05.2021 по справі №532/974/21, Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05.05.2021 по справі № 542/698/21, Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.05.2021 по справі № 541/911/21, Машівського районного суду Полтавської області від 13.05.2021 №948/322/21, Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.04.2021 по справі №539/1638/21 провадження по справам про притягнення службових осіб ПП “Фудзмарт” до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 155-1 КУпАП закриті за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Частиною 6 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, вказані вище постанови судів по справам про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалені постанови суду, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Разом з цим, суд зазначає, що вказані провадження закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення саме у діях посадових осіб підприємства, проте оцінки виявленого порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання не надано.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичних перевірок ПП "Фудзмарт" призводять до відсутності правових наслідків таких, акти перевірок від 23.04.2021 № 02677/16/31/РРО/42580831, № 02679/16/31/РРО/42580831, № 02657/16/31/РРО/42580831, № 02678/16/31/РРО/42580831, № 02658/16/31/РРО/42580831, № 02660/16/31/РРО/42580831, № 02662/16/31/РРО/42580831, № 02684/16/31/РРО/42580831, № 02682/16/31/РРО/42580831, № 02694/16/31/РРО/42580831, № 02675/16/31/РРО/42580831, № 02696/16/31/РРО/42580831 (за датою реєстрації в органі ДПС) не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту порушення, за яке оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф), та відповідачем у порушення вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено факт порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026110705, №00026120705, №00026050705 прийнято відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені частиною 2 статті 19 Конституції та законами України, та необґрунтованими, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У дослідженому судом випадку відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.06.2022 №18734.
Таким чином, сума сплаченого судового збору, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути стягнута на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Приватного підприємства "Фудзмарт" (вул. Харківська, буд.11а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42580831) до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.05.2021 №00026140705, №00026160705, №00026200705, №00026150705, №00026180705, №00026190705, №00026210705, №00026090705, №00026130705, №00026170705, №00026110705, №00026120705, якими до Приватного підприємства "Фудзмарт" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі по 5100 грн. (на загальну суму 61200 грн.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства " Фудзмарт " витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.08.2022.
Головуючий суддя І.С. Шевяков