Справа № 464/4332/22
пр.№ 1-кс/464/1086/22
23 вересня 2022 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, -
слідчий ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на нежитлові приміщення цокольного поверху за адресою: м.Львів, вул.Івана Франка, 137А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 358830046101) із встановленням заборони на відчуження та розпорядження для будь-яких фізичних та юридичних осіб, у тому числі ДП «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ: 39958500). В обгрунтування клопотання покликається на те, що СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12020140000000590 від 28.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Підставою проведення даного розслідування стало звернення з проханням про притягнення до відповідальності осіб причетних до розкрадання державного та комунального майна, а також майна, що належить власникам ОСББ «Вітерець». Як вказано у зверненні, фінансування будівництва житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 137 А, ОСББ «Вітерець» здійснювалося у відповідності до норм Закону України «Про інвестиційну діяльність» з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних осіб шляхом залучення коштів інвесторів шляхом укладення інвестиційних договорів про участь члена ОСББ у фінансуванні будівництва на прибудинковій території ОСББ. У відповідності до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №Б-2915 від 30.04.2013 новозбудований будинок прийнятий в експлуатацію, як такий, що відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам та правилам. Згідно із Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації функціональне призначення нежитлового приміщення - для обслуговування мешканців. Однак, в подальшому, на думку заявників, керівником ОСББ «Вітерець» (яке повинно було акумулювати кошти на рахунок об'єднання та забезпечити будівництво будинку АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, спільно з ОСОБА_5 , з метою заволодіння у неправомірний спосіб майном належним співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема, цокольним поверхом, загальною площею 314,3 кв.м. було укладено інвестиційний договір № 27 від 23.11.2010. Предметом даного договору було зобов'язання інвестора, члена ОСББ «Вітерець» ОСОБА_5 взяти участь у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку з мансардним поверхом і вбудованими автостоянками на АДРЕСА_1 (2 корпус - №1 на генплані), у розмірі вартості цокольного поверху, загальною проектованою площею 314,3 кв.м. Сума інвестицій відповідно до даного договору становить 569 687,61 грн. Як зазначено у зверненні, згідно архітектурно-будівельної частини робочого проекту був запроектований технічний поверх, загальною площею 301,9 кв.м. Відповідно до опису об'єкта будинок АДРЕСА_1 є шестиповерховим (з мансардним поверхом). На першому поверсі розміщено дві квартири, на 2-6 та мансардному по три квартири. Відповідно до позитивного комплексного висновку державної експертизи 2009 № 99 по Робочому проекту «Багатоквартирний житловий будинок з мансардою та вбудованими автостоянками на вул. І. Франка, 137 (2-корпус - № 1 по генплану) у м. Львові» передбачалось будівництво саме технічного поверху. Однак, як ствердили заявники, виникають об'єктивні сумніви, щодо реального укладення інвестиційного договору №27 саме у 2010 році, оскільки, станом на той час, згідно проектних документів передбачалось будівництво технічного поверху площею 301,9 кв.м., а не цокольного поверху. Крім того, питання про участь членів ОСББ «Вітерець» у фінансуванні будівництва будинку №137 А вирішувалось на загальних зборах ОСББ «Вітерець» і згідно Протоколу №4 загальних зборів від 23.11.2010 року (той самий день, коли нібито було укладено інвестиційний договір №27) питання участі ОСОБА_5 у фінансуванні цокольного поверху (на той час по проекту - технічного поверху) не вирішувалось. Всього, було укладено 26 інвестиційних договорів, а інвестиційний договір ОСОБА_5 був укладений під №27, що очевидно свідчить про те, що був укладений останньою, та безпосередньо перед зверненням до суду у 2015 році, про що додатково також свідчить і той факт, що ОСОБА_5 не зверталась за реєстрацією свого права власності ні у 2013 році, коли реєстрували свої право власності усі інвестори, ні у 2014 році коли право власності на ніби-то належний їй цокольний поверх зареєструвало за собою ОСББ «Вітерець». Окрім цього, зазначено про те, що вищевказаний договір був укладений іншою датою саме з метою виведення майна (цокольного поверху, загальною площею 314,3 кв.м.) з-під арешту та уникнення ОСББ «Вітерець» сплати боргу в межах виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №464/10554/13-ц за заявою ОСОБА_6 , інших виконавчих проваджень та безпідставного збагачення голови ОСББ «Вітерець» ОСОБА_4 , яким в підтвердження отримання коштів від ОСОБА_5 були надані розписки датовані 2011 та 2012 р.р., однак, як зазначають заявники, будь-які відомості про надходження вказаних коштів у бухгалтерію ОСББ «Вітерець» відсутні. Внаслідок таких неправомірних дій, за сприяння голови ОСББ «Вітерець» ОСОБА_4 , на підставі підробленого інвестиційного договору ОСОБА_5 та інших документів було визнано право власності на приміщення цокольного поверху, загальною площею 314,3кв.м. в будинку АДРЕСА_1 (Сихівський районний суд м.Львова справа №464/5500/15- ц), яка в подальшому подарувала, ці приміщення своєму чоловікові, голові ОСББ «Мальовниче 1» ОСОБА_7 . І це, в той час, коли на вищевказане приміщення було накладено арешт на підставі виконавчого листа №464/10554/13-ц за заявою ОСОБА_6 про стягнення з ОСББ «Вітерець» боргу та апеляційного оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 рішення Сихівського районного суду м.Львова справа №464/5500/15-ц. Також, в ході досудового розслідування встановлено про те, що в 2013 році ОСББ «Вітерець» звернулося із зверненням до Сихівської районної адміністрації м.Львова з проводу присвоєння поштового номера 137-А на вул. Івана Франка в м.Львові житловому будинку з мансардою та вбудованими автостоянками на вул. Ів.Франка, 137 (2 корпус №1 на генплані) у м. Львові загальною площею 3766,0 кв. м. За результатами розгляду даного звернення Сихівською районною адміністрацією видано розпорядження № 260 від 17.06.2013, присвоїти житловому будинку з мансардою та вбудованими автостоянками на вул. Івана Франка, 137 (2 корпус №1 на генплані) у м. Львові загальною площею 3766,0 кв. м. поштовий номер 137-А на вул. Івана Франка в м.Львові. Крім цього, згідно огляду протоколу №4 від 23.11.2010 (копії) слідством встановлено про те, що на загальних зборах ОСББ «Вітерець» членами даного ОСББ не оговорювалось питання щодо укладення Інвестиційного договору№27 про участь членів ОСББ у фінансуванні будівництва на прибудинковій території від 23.11.2010, який був укладений між ОСББ «Вітерець» в особі Голови правління ОСОБА_4 , який діє на підставі статуту ОСББ, з - однієї сторони, та громадянки України ОСОБА_5 , що є членом ОСББ (надалі - Інвестор) та діє на підставі власного волевиявлення, -з другої сторони, що свідчить про внесення не правдивих відомостей у офіційні документи господарської діяльності ОСББ «Вітерець» та права власності на ввіреного майна даного ОСББ, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, 137А. Також, у ході досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_8 , який підтверджує доводи викладені у зверненні, а також допитано інших свідків у даному кримінальному проваджені, а саме свідка ОСОБА_9 , із показань якого встановлено про те, що в 2010 році відбулись збори членів ОСББ «Вітерець», що за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 137. На даних зборах вирішувались питання обрання голови, та секретаря даних зборів, затвердження розподілу квартир та кошторису даного ОСББ з метою фінансування ним будівництва другого корпусу житлового будинку. Після проведення зборів було складено протокол і два примірники договору. Головою даних зборів був ОСОБА_10 . На даних зборах не розглядалось питання про участі ОСОБА_5 у фінансуванні цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 (другий корпус -№1 на генеральному плані) та передачі даної площі цокольного приміщення ОСОБА_5 , а також з приводу укладеного Інвестиційного договору №27 між останньою та ОСББ «Вітерець» йому нічого не відомо. Оскільки, такі питання щодо укладання Інвестиційного договору між ОСББ «Вітерець» та ОСОБА_5 щодо фінансування цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 (другий корпус-№1 на генеральному плані) на зборах ОСББ «Вітерець», в тому числі на зборах, які відбулись 23.11.2010 не обговорювались. Також, допитано свідка ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_14 , які надали аналогічні показання. Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що в періоді з 2010 року по 2015 року по неправдивих внесених відомостей, які внесені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у документах з приводу права власності на нерухоме майно, а саме цокольного приміщення будинку АДРЕСА_1 , між ОСББ «Вітерець» в особі голови даного ОСББ ОСОБА_4 та ОСББ «Мальовниче -1» в особі даного ОСББ ОСОБА_7 та в подальшому із ОСОБА_5 , яка була дружиною ОСОБА_7 тривали судові справи з приводу права власності на нерухоме майно, а саме цокольного приміщення будинку АДРЕСА_1 . Так, ОСОБА_5 , яка була дружиною ОСОБА_7 , який на той час був головою ОСББ «Мальовниче-1», маючи доступ до документів щодо цокольного поверху, а саме робочого проекту та інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 було внесено невстановленими особами, неправді відомості до документів ОСББ «Вітерець» та ОСББ «Мальовниче -1» щодо участі ОСОБА_5 у будівництві будинку АДРЕСА_1 та технічних приміщень. Після цього, ОСОБА_5 використовуючи документи, в які внесено не правдиві відомості, щодо участі у будівництві цокольного приміщення будинку АДРЕСА_1 , у 2015 році згідно судового рішення Сихівського районного суду м. Львова на була права власності на цокольне приміщення будинку АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_5 з метою приховування своїх неправомірних дій, з приводу набуття права власності на нерухоме майно: цокольного приміщення загальною площею 314,3 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , було продано іншим фізичним особам. Так, згідно витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна» від 15.09.2022 встановлено те, що власниками вказаного об'єкту нерухомого майна, а саме цокольного приміщення загальною площею 314,3 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 358830046101 є: згідно номеру запису про право власності/довірчої власності:137977013, ОСОБА_15 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно договору купівлі - продажу від 17.03.2016, форма власності: Приватна, Вид спільної власності: спільна часткова, Розмір частки: 96/100. Окрім цього, власником даного об'єкту є, згідно номеру запису про право власності/довірчої власності:11861253, ОСОБА_7 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), згідно договору дарування, частки у праві спільної сумісної власності подружжя від 02.11.2015, форма власності: Приватна, Розмір частки: 4/100. На даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що право власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме цокольне приміщення загальною площею 314,3 кв.м., що належать на праві приватної власності вищевказаним особами набуто внаслідок проведення можливої незаконної перереєстрації права власності на згаданий об'єкт нерухомого майна, з метою приховування неправомірних дій ОСОБА_5 та інших невстановлених слідством осіб. Зважаючи на те, що згаданий вище об'єкт нерухомого майна, а саме цокольне приміщення загальною площею 314,3 кв.м. будинку АДРЕСА_1 (згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) є предметом злочину, з метою його збереження, а також позбавлення можливості його відчуження та розпорядження таким просить клопотання про накладення арешту на згадане майно задоволити.
Слідчий на розгляд клопотання не з'явився, одночасно з вимогами клопотання просить розгляд клопотання проводити у його відсутності.
З метою забезпечення збереження майна щодо якого розглядається клопотання у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання про накладення арешту підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12020140000000590 від 28.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, яке розпочато за звернення народного депутата України В.ЯНІЦЬКОГО від 24.05.2016 №353/160, в інтересах мешканців багато квартирного будинку АДРЕСА_1 щодо зловживання своїм службовим становищем, спільно з ОСОБА_5 , з метою заволодіння у неправомірний спосіб майном належним співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема, цокольним поверхом, загальною площею 314,3 кв.м., шляхом службового підроблення документів, а саме інвестиційного договору № 27 від 23.11.2010 та підроблення інших документів (протоколу №4 загальних зборів від 23.11.2010 року), які в подальшому стали підставою визнання права власності на вказані приміщення.
В ході досудового розслідування допитано ряд свідків, зокрема, ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які ствердили про те, що в 2010 році відбулись збори членів ОСББ «Вітерець», що за адресою: АДРЕСА_1 , проте, на даних зборах не розглядалось питання про участь ОСОБА_5 у фінансуванні цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 (другий корпус -№1 на генеральному плані) та передачі даної площі цокольного приміщення ОСОБА_5 , а також про укладення Інвестиційного договору №27 між останньою та ОСББ «Вітерець».
Також, встановлено, що в подальшому вищевказаний об'єкт було відчужено та на даний час згідно витягу «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна» від 15.09.2022, власниками цокольного приміщення загальною площею 314,3 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 358830046101 є: згідно номеру запису про право власності/довірчої власності:137977013, ОСОБА_15 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно договору купівлі - продажу від 17.03.2016, форма власності : Приватна, Вид спільної власності: спільна часткова, Розмір частки: 96/100. Окрім цього, власником даного об'єкту є, згідно номеру запису про право власності/довірчої власності:11861253, ОСОБА_7 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), згідно договору дарування, частки у праві спільної сумісної власності подружжя від 02.11.2015, форма власності: Приватна, Розмір частки: 4/100.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 16.09.2022, згаданий вище об'єкт нерухомого майна, а саме цокольне приміщення загальною площею 314,3 кв.м. будинку АДРЕСА_1 (згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) визнано речовим доказом у згаданому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи отримані в ході досудового розслідування фактичні дані, мотиви клопотання, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, з метою збереження вказаного майна як об'єкту кримінально - протиправних дій, вважаю, що не застосування арешту може призвести до відчуження цього майна, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, виходячи із вимог розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на майно, приходжу до переконання, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання задоволити. Накласти арешт на нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 314,3 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 358830046101), які на праві власності належать ОСОБА_15 (розмір частки 96/100) та ОСОБА_7 (розмір частки 4/100), що полягає у позбавленні права на їх відчуження та розпорядження ними в будь-який спосіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1