Справа № 463/3698/22 Провадження № 1-кп/450/385/22
підготовчого судового засідання
15 вересня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника обвинувачених ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в частині визначення розміру застави в межах обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141430000119 від 11.03.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141430000119 від 11.03.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 508 605, 009 грн., та покладенням обов'язків, у випадку внесення застави.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні, заперечив, щодо клопотання прокурора, вважає розмір застави визначений ухвалою, є необґрунтований. Подав клопотання про зміну запобіжного заходу, в частині визначення розміру застави просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання мотивує тим, що ні в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу, ні в ухвалі суду необгрунтовано розмір застави 508 605, 00 гр. Вказує, що кримінальним правопорушенням, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 майнової шкоди не завдано, а відтак залишення застави для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає. ОСОБА_4 перебуває під вартою з 14.03.2022 року і протягом вказаного часу останнім не було внесено заставу, що свідчить про те, що розмір такої є непомірним для обвинуваченого та його сім'ї і сплатити таку в останніх немає можливості. ОСОБА_4 тимчасово не працює та немає стабільного доходу. В обвинуваченого та членів його родини немає у власності цінного майна, тому у них відсутня можливість внести заставу у визначеному розмірі. Окрім цього, на розгляді в Калуського міськрайонного суду Івано-Фоанківської області знаходиться кримінальне провадження № 42021090000000057 від 18.06.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України. В межах вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних собі, що становить 496 200, 00 грн. ОСОБА_4 бажає брати безпосередню участь у вищевказаному кримінальному провадженні, та готовий внести заставу в обидвох кримінальних провадженнях, однак визначені розміри, є занадто великими. Водночас, як вбачається із письмової заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у випадку визначення застави в мінімальних межах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, останні готові внести таку заставу в обидвох кримінальних провадженнях. На підставі наведеного просить заявлене клопотання задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор, щодо клопотання захисника ОСОБА_6 про зменшення розміру застави заперечила, зазначили, що справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання та мінімальний розмір застави, не забезпечить запобігання ризикам.
Проаналізувавши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в частині визначення розміру застави, з'ясувавши думку учасників процесу, суд, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу в частині визначення розміру застави, слід відмовити, виходячи з наступного :
відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2022 року, ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 508605, 00 грн., строком до 10.05.2022 року з покладенням обов'язків, який неодноразово продовжено востаннє ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.07.2022 року, строком до 23.09.2022 року з покладенням певних обов'язків.
За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.
Обов'язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.
Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481, 00 грн. (на момент обрання запобіжного заходу).
Обвинуваченому ОСОБА_4 визначену заставу у розмірі 205 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 508 605 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В клопотанні про зменшення розміру застави захисник ОСОБА_6 покликається, що визначений розмір застави для його підзахисного, є необґрунтовано високий, та він немає змоги одночасно по двох кримінальних провадженнях внести визначенні розміри застави.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
На думку суду, наразі розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2022 року, в достатній мірі здатен забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків в разі внесення застави, забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, та відповідає меті застосування запобіжного заходу. Крім того, судом також враховується, що розгляд справи перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Захисником в клопотанні про зменшення розміру застави, не долучено жодних доказів, які б давали суду, підставу зменшити розмір застави, зокрема щодо матеріального стану обвинуваченого ОСОБА_4 , відтак в задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави, слід відмовити.
Таким чином з огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів; вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , інші обставини, суд вважає, що останньому, слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з визначенням застави у розмірі 205 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 508 605, 00 (п'ятсот вісім тисяч шістсот п'ять гривень) грн.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, суд, -
клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ,- задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.11.2022 року, включно, з визначенням застави у розмірі 508 605, 00 грн. (п'ятсот вісім тисяч шістсот п'ять гривень).
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 , буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в частині визначення розміру застави,- відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала про продовження запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1