вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1195/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси" (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 71; ідентифікаційний код 37930016)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Континент" (49000, м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, 66, офіс 215; ідентифікаційний код 33971792)
про стягнення 306 452 грн. 04 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1111/22 від 19.05.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Континент" про стягнення 306 452 грн. 04 коп. - заборгованості, яка виникла внаслідок здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності на підставі рахунку-фактури від 07.02.2022 №СФ-0000002.
Також просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач у заяві (вх.№16182/22 від 01.06.2022) про докази сплати судових витрат зазначає, що у даній справі позивачем понесені (будуть понесені) наступні судові витрати: - 4 596 грн. 79 коп. - судового збору (сплачено); - 30 000 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу (буде сплачено). До заяви додано копію ордеру та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідач у заяві (вх.№17151/22 від 08.06.2022) просить суд надати матеріали справи №904/1195/22 для ознайомлення та зняття фотокопій.
Позивач у клопотанні (вх.№18252/22 від 16.06.2022) про приєднання доказів просить суд приєднати до матеріалів справи документи, додані до клопотання.
Відповідач у відзиві (вх.№18395/22 від 17.06.2022) на позовну заяву ТОВ "Агросистема Черкаси" про стягнення з ТОВ "НВП "Континент" суми коштів в розмірі 306 452 грн. 04 коп. просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі та зазначає про те, що: - відповідачем дійсно було виставлено позивачу рахунок-фактура №СФ-0000002 на суму 366 716 грн. 62 коп.; - на підставі зазначеного рахунку-фактура позивачем платіжним дорученням №1261 від 08.02.2022 було перераховано відповідачу суму коштів в розмірі 306 452 грн. 40 коп.; - вимога позивача про поставку товару, яка датована 22.04.2022 отримана відповідачем не була; - вимога позивача про повернення попередньої оплати, яка датована 03.05.2022 відповідачем також отримана не була; - у зв'язку із визнанням Торгово-промисловою палатою України військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною, сторони за договором можуть припинити виконання зобов'язань, через неможливість їх виконання, без застосування відповідальності за порушення договірних зобов'язань; - позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактура №СФ-0000016 на суму 233 383 грн. 00 коп.; - відповідачем на рахунок позивача було перераховано кошти в розмірі 100 000 грн. 00 коп., проте позивачем не було поставлено відповідачу "вінілсшкіра трубна антистатична вид 3, кількість - 2 880,00; - враховуючи те, що позивачем не надано попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, відповідач позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про зменшення витрат.
Позивач у відповіді (вх.№19685/22 від 27.06.2022) на відзив ТОВ "НВП "Континент" на позовну заяву про стягнення заборгованості просить суд при ухваленні рішення врахувати аргументи, наведені позивачем, та зазначає те, що: - доводи відповідача, зазначені у відзиві не відповідають вимогам закону, а наведені відповідачем обставини не визнаються позивачем в повному обсязі; - направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення адресата належним; - доводи відповідача про невиконання вимог через їх не отримання є безпідставними, оскільки вимоги не отримані відповідачем виключно з його вини та навіть після фактичного отримання вимог, виконані відповідачем вони не були; - доводи відповідача про невиконання зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили є безпідставними та не підтверджені жодним належним доказом; - доводи відповідача про невідповідність розміру витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними;
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми.
У даному випадку справа розглянута в межах розумного строку, з урахуванням обставин, що з 24.02.2022 було запроваджено воєнний стан, у зв'язку з чим, судом також було надано додаткових час для висловлення сторонами своїх правових позицій, який суд вважає достатнім та розумним за існуючих обставин.
Справа згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку введеним воєнним станом в Україні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, з матеріалів справи, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Континент", як постачальником, було виставлено позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси", як одержувачу, рахунок-фактуру від 07.02.2022 №СФ-0000002 на оплату товару (матеріалу для шахтної в кількості 5145,600 кв.м.) на загальну суму 366 716 грн. 62 коп. (а.с. 4).
Відповідно до платіжного доручення від 08.02.2022 №1261 позивачем було частково сплачено вказаний рахунок у сумі 306 452 грн. 40 коп. (а.с. 5).
Позивач у вимозі від 22.04.2022 про поставку товару, спрямованій відповідачу, зазначає що з моменту попередньої оплати пройшло вже 2,5 місяці, однак передоплачений товар так і не поставлений; вимагає протягом 7 днів поставити позивачу товар - матеріал для шахтної вентиляції (вінілісшкіра), трубна антистатична в кількості 5 145,6 кв.м та попереджає, що у разі невиконання цієї вимоги у вказаний в ній строк, позивач вимагатиме повернення суми попередньої оплати (а.с. 7). Про спрямування вказаної вимоги позивачем відповідачу свідчить фіскальний чек "Укрпошти" від 22.04.2022 (а.с. 7).
В подальшому позивач у вимозі від 03.05.2022 про повернення попередньої оплати, спрямованій відповідачу, зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги від 22.04.2022 про поставку товару, позивачем прийнято рішення про повернення сплаченої суми попередньої оплати, вимагає невідкладно повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 306 452 грн. 40 коп. та попереджає, що у разі невиконання цієї вимоги у вказаний в ній строк, позивач змушений буде звернутися до суду з віднесенням на рахунок відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу, а також додатково стягнути інфляційну складову боргу та проценти річні (а.с. 6). Про спрямування вказаної вимоги позивачем відповідачу свідчить фіскальний чек "Укрпошти" від 03.05.2022 (а.с. 6).
За твердженням позивача, на день звернення з позовною заявою відповідач товар не поставив, перераховані позивачем кошти не повернув.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечує, що і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частин 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).
Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин поставки, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання з поставки товару.
Як вбачається позивач на підставі виставленого рахунку перерахував відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 306 452 грн. 40 коп. за матеріал для шахтної (надалі - товар), про що свідчить платіжне доручення від 08.02.2022 № 1261 (а.с.5).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було поставлено позивачу товар, доказів відповідачем не надано.
Тому сплачена сума попередньої оплати підлягає поверненню позивачу.
Щодо зауваження відповідача про перерахування позивачу згідно платіжного доручення від 18.02.2022 №31 суми 100 000 грн. 00 коп. за товар - вінілсшкіра трубна антистатична вид 3 та непоставки цього товару позивачем, то такі правовідносини не можуть бути предметом даного позовного провадження, докази в підтвердження зарахування зустрічних однорідних вимог не надані, відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
З урахування викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 596 грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси" (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 71; ідентифікаційний код 37930016) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Континент" (49000, м. Дніпро, пр-т. Д. Яворницького, 66, офіс 215; ідентифікаційний код 33971792) про стягнення 306 452 грн. 04 коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Континент" (49000, м. Дніпро, пр-т. Д. Яворницького, 66, офіс 215; ідентифікаційний код 33971792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси" (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 71; ідентифікаційний код 37930016) 306 452 (триста шість тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 04 коп. - попередньої оплати та 4 596 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
26.09.2022