вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" вересня 2022 р. Справа№ 910/16877/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Зубець Л.П.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Драган Я.С.;
від відповідача: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна»
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022
у справі №910/16877/21 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сучасні муніципальні технології»
про відшкодування збитків у сумі 45 146, 63 грн.,-
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сучасні муніципальні технології» про відшкодування збитків у сумі 45 146, 63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сучасні муніципальні технології» зобов'язань за договором про порядок надання послуги з обслуговування будинків та прибудинкової території від 15.10.2018 в частині укладення договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» та Приватним акціонерним товариством «Акціонеркомпанія «Київводоканал», у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникли збитки у сумі 45 146, 63 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/16877/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/16877/21 та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено та надана оцінка доказам, що містяться в матеріалах справи.
Зокрема скаржник зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. 2 договору про порядок надання послуги з обслуговування будинків та прибудинкової території від 15.10.2018, позивач уповноважує відповідача на підписання від свого імені господарських договорів з третіми особами, спрямованих на належне надання комунальних послуг та забезпечення виконання послуги з обслуговування будинків та прибудинкової території. Також, не надано правову оцінку додатку 1 до індивідуальних договорів (розрахунку, переліку послуг та їх вартості), а саме п.п. 1, 19 додатку яким визначено, що до послуг, які зобов'язаний був надати відповідач входили послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання, водовідведення , теплопостачання, гарячого водопостачання, зливної каналізації, електропостачання, придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Крім того, факт неукладення договору був підтверджений відповідачем у відзиві на позовну заяву, що судом першої інстанції не було взято до уваги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді Ткаченко Б.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» та призначено до розгляду на 21.09.2022.
Представник позивача 21.09.2022 року в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання 21.09.2022 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і дату розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на електронну пошту сторін, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з пошти.
Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 21.09.2022.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.08.2018 було утворено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що внесено відповідний запис № 10731020000038289. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізиних осіб-підприємців.
15.10.2018 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сучасні муніципальні технології» (надалі - виконавець) було укладено договір про порядок надання послуги з обслуговування будинків та прибудинкової території, який визначає загальні засади надання виконавцем для замовника послуги з обслуговування будинків та прибудової території, що розташовані за адресами м. Київ, вул. Гарматна, 37 А та вул. Західна, 10. Вартість надання відповідних послуг та безпосередні зобов'язання і відповідальність виконавця та кожного мешканця будинку визначаються індивідуальними договорами про надання відповідних послуг.
Згідно указаного договору замовник уповноважив виконавця на підписання від свого імені господарських договорів з третіми особами, спрямованих на належне надання комунальних послуг та забезпечення виконання послуг з обслуговування будинків та прибудинкових територій. Замовник надає виконавцю доступ до експлуатації та повноцінного надання послуги з обслуговування будинків та прибудинкових територій. Виконавець несе відповідальність за належне утримання та експлуатацію такого спільного майна будинку (п. 2 договору).
Строк дії договору відповідно до умов п. 14 договору встановлений з моменту його підписання і діє до 15.10.2019. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору він вважається продовженим на один рік.
На виконання вищевказаного договору відповідачем із співвласниками вказаних багатоквартирних будинків укладено індивідуальні договори, згідно з умовами яких відповідач зобов'язався надавати споживачам комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання) та послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (експлуатаційні послуги), а споживачі - зобов'язалися оплачувати такі послуги за встановленими тарифами та на умовах передбачених цими індивідуальними договорами.
Як стверджує позивач, протягом 15 жовтня - 30 листопада 2018 року відповідач не уклав договори із обслуговуючими організаціями у зв'язку з чим він розірвав з відповідачем договір від 15.10.2018 року та уклав прямі договори на обслуговування будинків.
Заявлені позивачем позовні вимоги зводяться до відшкодування завданої відповідачем шкоди, яка полягає у понесених позивачем витратах щодо придбання протягом 15 жовтня - 30 листопада 2018 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» електричної енергії вартістю 45 146, 63 грн.
Враховуючи, що заявлена позивачем до відшкодування шкода несе договірний неделіктний характер, то до цих відносин підлягають застосуванню положення ст. 22 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом,та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань.
Враховуючи положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Позивач у позовній заяві посилався як на доказ понесених ним витратах щодо придбання протягом 15 жовтня - 30 листопада 2018 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» електричної енергії вартістю 45 146, 63 грн. на додаток 6 - рахунок № 74802020/1/1 від 1 лютого 2019 р., інформаційне повідомлення № 74802020/1/1 від 1 лютого 2019 р., рахунок-розшифровка № 74802020/1/1 від 1 лютого 2019 р. (видані 31 січня 2019 р.).
Проте судом першої інстанції вірно встановлено, що з указаних документів вбачається, що позивачем було спожито електричної енергії вартістю 759888,40 грн. у січні 2019 р. Тобто ці документи стосуються зовсім іншого періоду ніж заявлений у даній справі 15 жовтня -30 листопада 2018 р.
Також відсутні докази від постачальників відповідних комунальних послуг про їх споживання будинком чи виникнення невідворотного обов'язку оплатити такі послуги.
Платіжним дорученням № 14 від 7 лютого 2019 р. підтверджується факт оплати позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» 110566 грн. (призначення платежу - "згідно рахунку № 74802020/1/1 від 1 лютого 2019 р., активна електроенергія, за січень 2019 р., тарифна група 81, споживання 65813 кВт.год"), тому посилання позивача на нього у якості доказу є також безпідставним.
Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції не надав оцінки додатку 1 до індивідуальних договорів, то колегія суддів зазначає наступне.
Додатком 1 до індивідуальних договорів визначено вартість наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території та зазначено відповідний тариф за 1 м2. Вказаний додаток не підтверджує факт понесення збитків.
Крім того, навіть, передбачений у договорі порядок розрахунку збитків за відсутності факту реально понесених збитків не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20 та від 21.09.21 у справі №904/6992/20.
Судом встановлено, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків, спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов'язань за договором, а отже не доведений повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження реальності понесення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» витрат у результаті не укладання відповідачем договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/16877/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі № 910/16877/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/16877/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Б.О. Ткаченко
Л.П. Зубець
Дата складення повного тексту 26.09.2022