Справа № 554/2571/22 Номер провадження 11-сс/814/612/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
представників володільця майна - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
володільця майна - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 в інтересах володільця майна ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 17 травня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області та накладено арешт на виявлене та вилучене під час обшуку від 28.04.2022 року та 29.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- продукти харчування, засоби гігієни, ліхтарі, спальні мішки та каримати, з позбавленням права відчуження, користування та розпорядження.
Як вбачається зі змісту клопотання, слідчими ВРОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022170000000160 від 14.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження, до відділу СУ ГНУ в Полтавській області надійшла інформація про те, що наприкінці лютого на початку березня 2022 року мешканці м.Лубни Полтавської області завезли на один зі складів товари гуманітарної допомоги, отриманої від країн ЄС, а саме товари першої необхідності для цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, та здійснюють їх подальшу реалізацію через довірених осіб з метою отримання прибутку.
Встановлено, що частина завезеного товару без належно оформлених документів зберігалась у складському приміщенні ТОВ „Автомаш-Лубни”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
15.04.2022 року під час проведення огляду вказаного складського приміщення, товарів гуманітарної допомоги виявлено не було. В ході перегляду відеозаписів з камер відеоспостереження було встановлено, що 13.04.2022 року та 14.04.2022 року вказаний товар вивезено невідомими особами. Під час подальшої перевірки отримано інформацію, що товари перевезено до складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яким користуються ОСОБА_11 та ОСОБА_10
28.04.2022 року та 29.04.2022 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПАТ „Укртелеком”, перебуває в оренді та користуванні ОСОБА_12 , під час якого було виявлено та вилучено товари гуманітарної допомоги з країн ЄС.
З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об'єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ незаконного заволодіння транспортним засобом. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник володільця майна подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого відмовити, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.
При цьому матеріали провадження не містять достатніх даних про те, що товари вивозилися зі складу з метою їх оплатної передачі (продажу, тощо).
Тому, вказане майно відношення до кримінального провадження не має, не є знаряддям вчинення злочину, а тому не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Заслухавши доповідача, представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , володільця майна ОСОБА_10 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 170, 173 КПК України з'ясував усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
Як вбачається із матеріалів провадження, виявлені під час обшуку речі визнано речовими доказами. З огляду на протокол обшуку від 28.04.2022 року, витяг з ЄРДР, є достатні підстави вважати, що виявлене майно може мати відношення до даного кримінального провадження та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали провадження містять достатні дані про те, що вилучені продукти харчування, засоби гігієни, ліхтарі, спальні мішки та каримати відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження вилученого майна необхідно накласти арешт. Отже, висновок слідчого судді про необхідність задоволення клопотання слідчого є правильним.
Доводи апелянта про неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення у даному провадженні не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому в ході досудового розслідування слідчий має право змінювати кваліфікацію дій особи з урахуванням встановлених під час досудового розслідування обставин.
З огляду на викладене, твердження апелянтів про безпідставність накладення арешту на майно є необґрунтованими, а ухвала слідчого судді є законною і підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах володільця майна ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 09 травня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4