іменем України
27 вересня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/3574/21
Головуючий у першій інстанції - Коваленко А. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/755/22
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,
сторони: позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 червня 2022 року (місце ухвалення - м. Прилуки) у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2021 року АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування посилався на те, що 19.11.2013 між ПАТ «Ідея Банк» (назву змінено на АТ «Ідея Банк») та відповідачем був укладений кредитний договір № 910.24934, з якого банк надав їй кредит у розмірі 127892,55 грн зі сплатою 17,99 % річних з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
В обгрунтування позову Банк посилається, що згідно кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 127892,55 грн зі сплатою 17,99% річних з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, а відповідачка добровільно не повернула отриманий кредит у встановлений договором строк та не сплатила нараховані відсотки та пеню, інші платежі за кредитним договором.
Банк зазначає, що у зв”язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 28.07.2021 утворилася заборгованість у розмірі 109777,96 грн, яка складається з: простроченого боргу - 87472,80 грн, прострочених процентів - 1403,97 грн, пені за несвоєчасне погашення платежів - 333,89 грн, інших штрафних санкцій - 20567,30 грн.
В позові АТ «Ідея Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 109777,96 грн та судові витрати у розмірі 2270 грн.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 07.06.2022 в задоволенні позову АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач не був обізнаний про зміну умов кредитного договору, а саме: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому в нього не виник обов'язок сплачувати заборговність за зміненими умовами договору, останній належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором, сплативши позивачу кошти на погашення кредиту відповідно до узгодженого сторонами графіку щомісячних платежів від 19.11.2013, а тому зобов'язання за кредитним договором виконано повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник АТ «Ідея Банк» Жовтонецький В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07.06.2022 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Ідея Банк» у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У скарзі заявник зазначає, що банк не зобов'язаний доводити факт вручення відповідачу повідомлення про збільшення змінної частини процентної ставки, оскільки відповідно до п. 6 параграфу 10 кредитного договору повідомлення за договором повинні бути складені у письмовій формі і направляються за адресою позичальника, вказаною у договорі або іншу адресу, вказану позичальником. Вислана кореспонденція вважається доставленою належним чином.
В обґрунтування цих доводів апеляційної скарги заявник посилається на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 02.10.2019 у справі № 486/2181/15-ц, від 27.11.2019 у справі № 592/5545/17, від 02.10.2019 у справі № 486/2181/15.
Заявник вказує, що кредитним договором передбачені положення про те, що позичальник розуміє суть і принципи визначення процентної ставки, усвідомлює ризики, які випливають із змінної частини ставки за весь період кредитування і погоджується на ці ризики (п. 6 параграфу 2 кредитного договору).
Заявник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, оскільки згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 , вона неодноразово порушувала умови кредитного договору, сплачуючи чергові щомісячні платежі з порушенням строків сплати та розміру цих платежів, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Також заявник зазначає, що згідно доданого до апеляційної скарги детального розрахунку боргу з первинною відсотковою ставкою у розмірі 17,99%, заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 53958,12 грн, що спростовує висновок суду першої інстанції про належне виконання відповідачкою умов кредитного договору.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 19.11.2013 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 910.24934, за умовами якого банк надав їй кредит у сумі 127892,55 грн на строк 84 місяців зі сплатою процентів за користування кредитому у розмірі 17,9900 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом (т. 1 а.с.6-10).
Додатком №1 до кредитного договору № 910.24934 від 19.11.2013 погашення кредиту визначений графік щомісячних платежів (т. 1 а.с.11-12).
Згідно з меморіального ордеру № 910.24934 від 21.11.2013 ПАТ «Ідея Банк» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 127892,55 грн (т. 1 а.с.17).
Відповідно до розрахунку cукупної вартості кредитування та реальної процентної ставки (додаток № 2 до кредитного договору № 910.24934 від 19.11.2013) погашення основної суми кредиту та проценти за кредитом становить 225611,37 грн, із них: 127892,55 грн - заборгованість за кредитом, 97718,82 грн - заборгованість за процентами (т. 1 а.с.13-15).
З матеріалів справи, а саме виписки за кредитом ОСОБА_1 убачається, що за період з 01.01.2000 по 28.07.2021 сплачено 227660,74 грн в рахунок погашення за кредитним договором № 910.24934 від 19.11.2013 (т. 1 а.с.19-33).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 910.24934 від 19.11.2013 станом на 28.07.2021 загальна заборгованість за кредитом становить 109777,96 грн, із них: прострочений борг - 87472,80 грн, прострочені проценти - 1403,97 грн, пеня - 333,89 грн, інші штрафні санкції - 20567,30 грн (т. 1 а.с.34).
17.04.2014 АТ «Ідея Банк» направило ОСОБА_1 лист про зміну розміру процентної ставки за кредитним договором № 910.24934 від 19.11.2013, в якому вказано, що на підставі рішення правління ПАТ «Ідея Банк» № 02/04-3 від 02.04.2014 процентна ставка буде складати 21,94 % річних (т. 1 а.с.159).
Відповідно до графіку сплати ануїтентних платежів від 20.05.2014 Додаток №1 до кредитного договору № 910.24934 від 19.11.2013, за період з 19.06.2014 по 19.11.2020 сума повернення кредиту становить 122862,79 грн, сума сплати процентів -134874,11 грн, всього на суму 257736,90 грн (т. 1 а.с.160,161).
Судом також встановлено, що згідно зі списком № 1016, № 7571 згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея банк» 07.05.2014 на адресу ОСОБА_1 направляв поштові відправлення (а.с.164-171).
Відповідно до вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань № 12.4.2/910.24934 від 07.06.2021 АТ «Ідея банк» повідомляло ОСОБА_1 про наявність заборгованості за кредитним договором № 910.24934 від 19.11.2013 станом на 07.06.2021 року на суму 109777,96 грн із них: прострочений борг - 87472,80 грн, прострочені проценти - 1403,97 грн, пеня - 333,89 грн, інші штрафні санкції - 20567,30 грн та необхідність достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, пеню, інші штрафні санкції (т. 1 а.с.35).
Згідно з описом вкладення в цінний лист, списком № 4372 з групованих відправлень «Укрпошти» АТ «Ідея банк» на адресу ОСОБА_1 направляло вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань із застереженням про чинення виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання вимог (т. 1 а.с.36-39).
За матеріалами справи, згідно квитанцій про здійснення касової операції за період з 18.12.2013 по 19.11.2020 ОСОБА_1 перерахувала АТ «Ідея Банк» кошти на погашення кредиту за кредитним договором № 910.24934 від 19.11.2013 на суму 227660,74 грн (т. 1 а.с.65-142)
Відповідно до проведеного Банком розрахунку заборгованості за договором кредиту № 910.24934 від 19.11.2013, заборгованість боржника ОСОБА_1 станом на 28.07.2021 становить 109777,96 грн, із них: прострочений борг - 87472,80 грн, прострочені проценти - 1403,97 грн, пеня -333,89 грн, інші штрафні санкції -20567,30 грн (т. 1 а.с.153-158).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не був обізнаний про зміну умов кредитного договору, а саме: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому в нього не виник обов'язок сплачувати заборговність за зміненими умовами договору, останній належним чином виконав зобов'язання за кредитним договором, сплативши позивачу кошти на погашення кредиту відповідно до узгодженого сторонами графіку щомісячних платежів від 19.11.2013, а тому зобов'язання за кредитним договором виконано повністю.
Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З Додатку № 1 до кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 мала здійснювати щомісячні платежі в сумі 2687,28 грн до повного погашення заборгованості за кредитним договором в період з 19.12.2013 по 19.11.2020, тобто по дату закінчення строку дії договору.
ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором згідно вищевказаного графіку платежів, що підтверджено випискою по рахунку відповідача за період з 01.01.2000 по 28.07.2021, з якої вбачається, що відповідачка здійснювала щомісячні платежі у розмірі 2687,28 грн у період з 18.12.2013 по 19.08.2014, а з 22.09.2014 по 18.11.2014 - у розмірі по 2690 грн, з 18.12.2014 по 19.11.2020 у розмірі 2700 грн, 2800 грн, 5400 грн.
Крім того, належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями про оплату заборгованості за кредитом на загальну суму 227660, 74 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що встановивши факт належного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов'язань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Ідея Банк».
При цьому, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи позивача про те, що передбачена кредитним договором процентна ставка була змінена, починаючи з 20.05.2014 відсоткова ставка становила 21,94%, а відтак, починаючи з вказаної дати відповідач здійснював платежі за кредитним договором у меншому розмірі, ніж слідувало, що і спричинило виникнення заборгованості, з огляду на наступне.
Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5000%, що разом з Маржою Банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 17,9900% (п. 2 параграфу 3).
Банк може в будь-який момент за Рішенням Правління Банку визначити змінну частину процентної ставки нижчу, ніж ставка, яка розрахована відповідно до п. 3 параграфу 3 цього договору на основі зміни ключових ринкових показників (п. 4 параграфу 4).
Банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надсилає позичальнику новий графік щомісячних платежів листом без внесення змін (доповнень) до Договору не пізніш як за п'ятнадцять календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка. Таке повідомлення вважається відісланим в день його відправлення на адресу позичальника, що зазначена в цьому Договорі. До направлення повідомлення на адресу позичальника поштою прирівнюється також і його вручення позичальнику, члену його родини чи представнику позичальника під розписку. Новий графік щомісячних платежів стає невід'ємною частиною цього договору (п. 5 параграфу 3).
В разі мовчання (відсутності письмових заперечень) позичальника протягом п'яти банківських днів з моменту отримання ним повідомлення про ініціювання Банком перегляду (зміни) фіксованої процентної ставки вважається, що позичальник погодився з правочином про перегляд (зміну) розміру фіксованої процентної ставки по кредиту, запропонованої Банком, без укладення додаткових договорів до Договору, а змінений розмір процентної ставки по кредиту набуває чинності після закінчення вищевказаного строку п'яти банківських днів (якщо більш пізня дата зміни фіксованої ставки не вказана Банком у повідомленні (п. 2 параграфу 8).
Якщо позичальник не погоджується з запропонованим Банком переглядом (зміною) фіксованої процентної ставки по кредиту, він зобов'язаний протягом вищевказаного строку п'яти банківських днів з моменту отримання ним повідомлення письмово повідомити Банк про свою незгоду (п. 3 параграфу 8).
Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.1 ст. 651 та ч.3 ст. 653 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленостей з усіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
Встановлено, що АТ «Ідея Банк» змінив процентну ставку за кредитним договором з 17,9900 % до 21,94 % річних, починаючи з 20.05.2014.
За матеріалами справи, на підтвердження дотримання банком процедури зміни в односторонньому порядку розміру процентної ставки позивачем надано копію листа-повідомлення, адресованого відповідачці ОСОБА_1 від 17.04.2014, новий графік сплати ануїтетних платежів від 20.05.2014, розрахунок сукупної вартості кредиту з урахуванням нової процентної ставки, а також список № 1658 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.
Разом з тим, зі вказаного списку не вбачається, які документи (їх перелік) були направлені на адресу відповідачки ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо), дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на викладене, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Банком не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 повідомлення від 17.04.2014 про зміну розміру процентної ставки, отже така зміна відбулась в односторонньому порядку з порушенням вимог договору та Закону.
Встановивши відсутність відомостей про отримання ОСОБА_1 направленого на її адресу рекомендованим листом повідомлення про зміну процентної ставки до 21,94 % річних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем процедури зміни процентної ставки за кредитним договором та вірно відмовив у задоволенні позовних вимог Банку.
Доводи апелянта в скарзі про те, що Банк надав детальний розрахунок заборгованості, який відображає порядок обчислення кожної складової заборгованості, на адресу відповідачки було направлено лист, яким повідомлено останню про збільшення змінної частини відсоткової ставки, а також те, що Банк не зобов'язаний доводити факт вручення відповідачу повідомлення про збільшення змінної відсоткової ставки, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Більш того, суд першої інстанції на вказані твердження Банку надав чіткі та обґрунтовані відповіді, які відповідають вимогам закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підтвердження заявлених вимог позивачем до апеляційної скарги було додано розрахунок боргу, який за доводами скаржника відображає порядок розрахунку за Кредитним договором за первинною відсотковою ставкою у розмірі 17,99 %, (а.с. 231-235 т. 1) та який підверджує заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором у сумі 53958,12 грн.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати суду докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 2, 4, 5, 8 статті 83 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За відсутності поважних причин неподання нового доказу до суду першої інстанції апеляційний суд не має права досліджувати цей доказ, поданий позивачем в апеляційній інстанції (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 638/13998/14-ц, аналогічний правова позиція Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 458/867/15-ц).
Банком не було подано до суду першої інстанції довідки-розрахунку боргу, який відображає порядок розрахунку за Кредитним договором за первинною відсотковою ставкою у розмірі 17,99 %, що додані до апеляційної скарги, а їх неподання позивач не обгрунтував, не посилався на поважні причини їх не подання, лише долучив до апеляційної скарги, розрахунок не подавався до суду першої інстанції.
На думку апеляційного суду, за відсутності належного обґрунтування не можливості подання доказу, встановлення об'єктивних обставин, що перешкоджали та унеможливлювали подати вказані докази до суду першої інстанції у встановлені процесуальним законом строки, а тому за відсутності поважних причин неподання нових доказів в апеляційного суду відсутні підстави для їх дослідження.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).
За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги АТ «Ідея Банк» без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07.06.2022 - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 27.09.2022.
Головуючий Судді :