м. Вінниця
26 вересня 2022 р. Справа № 120/4703/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про: про стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 7262 грн. 99 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно в сумі 7262 грн. 99 коп. Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих відповідачем сум грошового зобов'язання. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.
23.06.2022 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом надіслано запит до Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області та Вінницької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
06.07.2022 року за вх. № 34724/22 та 08.07.2022 року за вх.№35102/22 на адресу суду надійшла відповідь на цей запит, згідно з якою відповідач значиться за запитуваною адресою.
Отже, ця адміністративна справа підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою від 25.07.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказана ухвала отримана відповідачем 04.08.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Правом на подання відзив відповідач не скористалась, відтак суд, в силу положень КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у загальній сумі 7262 грн. 99 коп., яка виникла у зв'язку із прийняттям податкових повідомлень-рішень № 0098911-5005-0228 від 05.05.2020 року, № 0098910-5005-0228 від 05.05.2020 року, № 0098913-5005-0228 від 05.05.2020 року, № 0098912-5005-0228 від 05.05.2020 року, № 0128484-2404-0228 від 19.03.2021 року, № 0128483-2404-0228 від 19.03.2021 року, №0128481-2404-0228 від 19.03.2021 року. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві у встановленому законом порядку на податкову адресу позивача. Доказів їх оскарження на момент розгляду справи суду не надано.
Також позивачем сформовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 176639-13 від 17.11.2020 року та направлено відповідачеві за її податковою адресою. Доказів її оскарження на момент розгляду справи суду не надано.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та відповідною довідкою про суму податкового боргу.
У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин
Згідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до ст. 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.
За змістом п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. У відповідності до пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади та його територіальні органи.
Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
П. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
П. 57.3. ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює певні факти.
Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. Такий обов'язок існує й щодо сплати податку на нерухоме майно. У випадку, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання (податку) в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в визначеному порядку. Податковий борг повинен бути сплачений платником у передбачені строки.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податковий борг відповідача складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, що складає всього 7262 грн. 99 коп..
Сума податкового боргу є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вже зазначалось, на виконання вказаних положень, позивачем відповідачеві надсилалися податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) за податковою адресою відповідача. Доказів їх оскарження суду не надано.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Податковою адресою позивача являється АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб, яку додано до позовної заяви.
У відповідь на запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача суду надано інформацію про реєстрацію місця проживання відповідача з 18.06.2019 року за адресою АДРЕСА_3 .
Водночас в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем про зміну ним податкової адреси.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим кодексом (п. 63.5 ст. 63 ПКУ).
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Порядок формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків закріплено ст.70 ПК України.
Згідно п.70.7. ст.70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційною номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 42.3. ст. 42 ПКУ якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року по справі № 826/11455/15 зазначено, що невиконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності, яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направленні у встановленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадках повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок виходить з норми п. 42.2 ст. 42 ПК України.
З огляду на викладене, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Водночас Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 року по справі № 140/30/20-а звернув увагу на те, що жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги.
Отже, надсилання податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) за податковою адресою відповідача АДРЕСА_2 здійснено в межах вимог законодавства.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється гл. 9 ПК України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача у сумі 7262 грн. 99 коп.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач, у встановлені законодавством строки, до бюджету не сплатили у повному обсязі, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 33270 від 28.12.2021 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 7262 грн. 99 коп. (сім тисяч двісті шістдесят дві гривні дев'яносто дев'ять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.09.2022 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна