номер провадження справи 17/55/22
22.08.2022 Справа № 908/875/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/875/22
за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі”, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137
адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2а
до відповідача: приватного підприємця Лазар Олени Альбертівни, АДРЕСА_1
про стягнення 1 273,19 грн.
16.06.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява концерну “Міські теплові мережі” (далі концерн “МТМ”) за вих. від 15.06.22 № 184-ю про стягнення з приватного підприємця Лазар Олени Альбертівни (надалі ПП Лазар О.А.) 1 273,19 грн. згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.07 № 100059.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/875/22 між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 23.06.22 судом позовну заяву за вих. від 15.06.22 № 184-ю прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/875/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 22.08.22 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що уповноваженою особою позивача копію ухвали про відкриття провадження у даній справі від 23.06.22 отримано 24.06.22.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 15.06.22 № 184-ю зазначає, що 01.02.07 між концерном «МТМ» (Теплопостачальна організація) та ПП Лазар О.А. (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100059 (Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. На виконання своєї мети та згідно укладеного Договору концерн здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді на об'єкт споживання відповідача з відповідним розрахунковим тепловим навантаженням на опалення в згідно Додатку № 1 до Договору. Відповідно до преамбули Договору, об'єктом теплопостачання є «викуплене нежитлове приміщення № 145 першого поверху по вул. Ладозька,14, викуплене нежитлове приміщення № 83 першого поверху для розміщення центру красоти та здоров'я по вул. Бородинській, 11 (об'єкт теплопостачання). Додатковою угодою від 01.03.11 до договору № 100059, було виключено із договору з 01.03.11 нежитлове приміщення № 145, розташоване по вул. Ладозька 14, у зв'язку із даруванням приміщення. Відповідно до технічного паспорту від 11.07.11 на нежитлове приміщення 83 по вул. Бородінська у м. Запоріжжя знаходилось на праві спільної часткової власності у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та територіальної громади м. Запоріжжя в особі ЗМР. 28.02.18 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ОСОБА_3 продала свої 9/20 частки прим. АДРЕСА_2 . Відповідно до розділу VII Договору оренди № 1812/7від 01.08.06 нежитлове приміщення передається по Акту прийому-передачі приміщення. На підставі договору оренди № 1812/7 від 01.08.06 ОСОБА_3 прийняла у строкове платне користування нежитлове приміщення - 8,4 кв.м. у АДРЕСА_3 . Додатковою угодою до договору оренди від 01.08.06 на підставі технічного паспорту від 19.08.06 внесено зміни до договору оренди в частині зміни площі , а саме змінено площу з 8,4 кв.м. на 7,9 кв.м. На день укладення Договору об'єкт теплопостачання перебував в оренді відповідача, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.06 № 1812/7 та згідно додаткової угоди від 01.10.18 до договору оренди від 01.08.06 № 1812/7, зазначений договір оренди є чинним. 29.01.20 року на адресу концерну надійшов лист, яким відповідач повідомив, що договір оренди № 1812/1 недійсний, у зв'язку із закінченням терміну дії. Листом від 04.02.20 № 126/1/06 щодо припинення дії договору оренди та з приводу несплати рахунків за опалення концерн «МТМ» повідомив, що після надання угоди про розірвання договору оренди № 1812/7 від 01.08.06 та акту приймання-передачі приміщення, концерном «МТМ» будуть виконані коригування нарахувань на Балансоутримувача. Жодних документів, заперечень відповідачем не надано. Приміщення Відповідача знаходиться у житловому будинку по АДРЕСА_4 та має загальну систему опалення з житловим будинком. Технічної можливості відключення будинкових стояків від опалення окремо від житлового будинку немає. Подача теплоносія в опалювальні сезони на потреби опалення на приміщення відповідача здійснювалась разом з житловим будинком. Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії, рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2019-2021 рр. у м. Запоріжжі. Згідно п. 6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією і Споживачем є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3.). Теплопостачальною організацією були направлені на адресу відповідача рахунки та акти приймання-передачі за грудня 2019р. по квітень 2021р. З листопада 2020р. по квітень 2021р. рахунки та акти приймання-передачі надавались в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Відповідно до п 6.7. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим , повинен отримати від Теплопостачальної організації акт приймання-передачі теплової енергії. Згідно п. 6.6.1. Договору, отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання. Відповідно до п. 6.6.2. Договору, у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1. Договору, Акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, і оформлений таким чином акт вважається погодженим та є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Відповідач жодних заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі на адресу позивача у встановлений Договором строк не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі за спірний період на адресу Теплопостачальної організації не повернув, виставлені рахунки за фактично спожиту теплову енергію не сплатив. Також, будь-яких відповідей чи заперечень на надіслану претензію відповідач не надав. Відповідно до п. 6.4. Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. В період з грудня 2019р. по квітень 2021р. концерн «МТМ» відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 1 340,44 грн. На початок виникнення боргу (у грудні 2019р.) по договору була переплата у розмірі 67,25 грн. Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з ПП Лазар О.А. 1 273,19 грн. згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.07 № 100059.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/875/22 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 23.06.22 про відкриття провадження у справі.
Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача, від 23.06.22 про відкриття провадження у справі повернулась 03.08.22 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення “Укрпошта” - “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/875/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/875/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.08.22.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів господарським судом Запорізької області здійснювався й здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.07 між концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (Теплопостачальна організація) та приватним підприємцем Лазар Оленою Альбертівною (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100059 (Договір), за умовами якого (п. 1.1. договору), Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно із п. 2.1. договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби :
- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;
- підігрів води - за наявної можливості;
- кондиціювання - по замовленню Споживача;
- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.
У відповідності до п. 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3. договору, підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. договору).
Додатком 1а до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.07 № 100059 визначено, що вказаний договір укладено на об'єкти:
- викуплене нежитлове приміщення № 145 першого поверху по вул. Ладозька, 14;
- викуплене нежитлове приміщення № 83 першого поверху для розміщення центру красоти і здоров'я по вул. Бородинська, 11.
Згідно із п. 10.1. договору, цей договір набуває чинності з 01.02.07 по 01.02.08.
Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору).
01.03.11 між концерном “Міські теплові мережі (Теплопостачальна організація) та приватним підприємцем Лазар Оленою Альбертівною (Споживач) укладено додаткову угоду № 4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.07 № 100059.
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди, виключити із договору з 01.03.11 нежитлове приміщення № 145, розташоване за адресою вул. Ладозька, 14, у зв'язку із даруванням приміщення Устименко Г.С. …
Пунктом 2. Додаткової угоди визначено, що станом на 01.03.11 характеристики приміщень по договору, стали наступними, а саме вул. Бородинська, 11 прим. 83: опалювальна площа - 75,6 кв.м.; теплове навантаження на опалення домової системи опалення - 0,004848 Гкал/год.; теплове навантаження на гаряче водопостачання - відсутнє; система опалення - домова.
Згідно із п. 3 Додаткової угоди, внести відповідні зміни з 01.03.11 в додаток № 1 до договору купівлі-продажу теплової енергії № 100059 від 01.02.07. Читати в такій редакції: «Додаток № 1 від 01.04.11 до договору купівлі-продажу теплової енергії № 100059 від 01.02.07, який є невід'ємною частиною договору (до додаткової угоди додається).
Листом за вих. від 04.02.20 № 126/1/06 позивач повідомив відповідача, що (дослівно): «Розглянувши Ваш лист від 29.01.2020 року щодо припинення дії договору оренди № 1812/7 від 01.08.2006 року та з приводу не сплати рахунків за опалення КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Дніпровського району повідомляє наступне.
Для виконання нарахувань на «Балансоутримувача» приміщення, а саме: КП «ВРЕЖО № 7», Вам необхідно надати на адресу філії копії наступних документів:
1. угоду про розірвання договору оренди № 1812/7 від 01.08.2006 року;
2. акт приймання-передачі приміщення.
Після надання вищевказаної документації по Вашому особовому рахунку № НОМЕР_1 буде виконано коригування нарахувань.».
Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Як свідчать наявні матеріали справи, на виконання умов договору позивачем у період з грудня 2019 р. по квітень 2021 р. включно поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 340,44 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказані періоди (копії яких долучені до матеріалів справи).
На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном “МТМ” виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.
Вищевказані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за період з грудня 2019 р. по квітень 2020 р. були направлені позивачем на юридичну адресу Споживача (відповідача), а акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за період з листопада 2020 р. по квітень 2021 р. надавались Споживачу в електронній формі, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач на адресу позивача підписаних актів приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо їх підписання не надав.
Як зазначено в актах приймання-передачі теплової енергії, у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.
Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну “МТМ” не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув та не підписав. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати за відповідні періоди.
Відповідно до п. 6.4. договору визначено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з грудня 2019 р. по квітень 2021 р. включно здійснив не в повному обсязі, сплативши при цьому 67,25 грн.
Тому, як наслідок, за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1 273,19 грн.
Факт наявності 1 273,19 грн. заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.
Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов'язання відповідача оплатити спожиту у період з грудня 2019 р. по квітень 2021 р. включно теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 273,19 грн. за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця Лазар Олени Альбертівни ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_3 Філії -АТ «Укрексімбанк», код МФО 322313 ) - 1 273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 19 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з приватного підприємця Лазар Олени Альбертівни ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_4 у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», код МФО 320478 ) - 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 23.09.2022.
Суддя В.Л. Корсун