Справа № 420/11/22
23 вересня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТЕЛЕКТРО” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2021/000097/2 від 07.10.2021 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00645 від 07.10.2021 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до митного оформлення були надані документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідач незаконно здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядних методів визначення митної вартості товарів (за ідентичними, за подібними (аналогічними), за резервним). Відповідачем не спростовано та не надано жодних належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу, що свідчить про неправомірність та незаконність прийнятих відповідачем рішень. Нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів. В оскаржуваному рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів міститься лише посилання на іншу митну декларацію без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару. Після подання 06.10.2021 р. позивачем додаткових документів відповідачем не зазначено про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем. Митний орган в оскаржуваному рішенні безпідставно зазначив, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.
Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/214859 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000097/2 від 07.10.2021. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/214859 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Ухвалою суду від 19 січня 2022 року спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 18 березня 2022 року витребувано від Одеської митниці інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000097/2 від 07.10.2021 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00645 від 07.10.2021 р., в тому числі належним чином завірені копії всіх документів, поданих декларантом ТОВ “ОПТЕЛЕКТРО” для митного оформлення, а також інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості - за ціною угоди на ідентичні товари, та зупинено провадження по справі.
Ухвалою суд від 23 вересня 2022 року поновлено провадження по справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
13 березня 2019 року між ТОВ “ОПТЕЛЕКТРО” (покупець) та LUMIO LIGHTING LIMITED (Китай) (продавець) укладено контракт № LM7, згідно якого продавець продає, а покупець купує світлодіодну продукцію (товар) (а.с. 24-29).
05 жовтня 2021 року декларантом ТОВ “ОПТЕЛЕКТРО” подано до митного оформлення митну декларацію № UA500020/2021/21459 щодо товару 1) Електричне освітлювальне обладнання не медичного призначення, що має умонтоване джерело світла: прожектори світлодіодні різної потужності. Всього - 5508шт. Торгівельна марка - VARGO. Країна виробництва - Китай. Виробник: LUMIO LIGHTING LIMITED. Місць - 344 CT/344/картонних коробок. 1/CSNU7959492/221/2; 2) Електричні освітлювальні прилади, які закріплюються або підвішуються на стелі чи на стіні з комбінованих матеріалів: світильники,призначені для використання з світлодіодними лампами. Всього - 8130шт. Торговельна марка - VARGO. Країна виробництва - Китай. Виробник: LUMIO LIGHTING LIMITED. Місць - 241 CT/241/картонних коробок. 1/CSNU7959492/221/2; 3) Електричні освітлювальні прилади: cвітильники настільні, які можуть встановлюватись біля ліжка, пластикові. Всього - 9636шт. Торгівельна марка - VARGO. Країна виробництва - Китай. Виробник: LUMIO LIGHTING LIMITED. Місць - 116 CT/116/картонних коробок 1/CSNU7959492/221/2; 4) Електричні освітлювальні прилади, що використовуються для вуличного освітлення з комбінованих матеріалів, призначені для використання з світлодіодними лампами, які не містять у своєму складі радіопередавачів та приймачів. Всього - 1310шт. Торгівельна марка - VARGO. Країна виробництва - Китай. Виробник: LUMIO LIGHTING LIMITED. Місць - 210 CT/210/картонних коробок. 1/CSNU7959492/221/2; 5) Апарати для паяння, електричні, з живленням від мережі 220В, для низькотемпературної пайки, побутові: пістолети паяльні для клейових стержнів - 144шт., паяльник електричний - 1000шт. Всього - 1144шт. Торгівельна марка - VARGO. Країна виробництва - Китай. Виробник: LUMIO LIGHTING LIMITED. Місць - 17 CT/17/картонних коробок. 1/CSNU7959492/221/2; 6) Комплекти гучномовців, вмонтованих в о дин корпус: аккустичні системи - сабвуфери з колонками. Не містять у своєму складі радіопередавачів та приймачів. Всього - 1шт. Торгівельна марка - AVANCE. Країна виробництва - Китай. Виробник: невідомий. Місць - 1 CT/1/картонна коробка. 1/CSNU7959492/221/2 (а.с. 194-194-197).
07 жовтня 2021 року за результатами опрацювання поданої МД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000097/2, у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) згідно п.п. 1) п 3.2 контракту від 13.03.2019 № І.М7 в комерційному рахунку-фактура мають бути зазначені в тому числі код товарів згідно ТН ЗЕД, виробник товарів, загальна вага брутто та нетто товарів, банківські реквізити сторін, проте у рахунках-фактурах від 15.03.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1 вказані характеристики товарів не вказуються; 2) згідно п.п.5) п. 3.2 контракту від 13.03.2019 No LM7 на стосовно кожної партії відвантажуваного вантажу відправник зобов'язується надавати одержувачеві ряд документів, в тому числі прайс-лист, завірений Торгово-промисловою палатою Гонконгу Однак копія прайс-листа від 15.03.2021 б/н не має відповідник елементів; 3) товари, заявлені у ПМД перелічені в рахунках-фактурах від 1503.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1, проте сертифікат про походження товарів від 16.09.2021 № 21С4403А2866/02256 посилається тільки на рахунок-фактуру від 15.03.2021 № UK20210315. При цьому, зазначена в сертифікаті вага товарів є сумарною вагою брутто по товарах, наведених в обох рахунках-фактурах; 4) відповідно до відомостей у рахунках-фактурах від 15.03.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1, передача товарів здійснюється на умовах FOB SHEKOU. Зазначені умови не передбачають включення до вартості, що сплачена або підлягає сплаті за товар, витрат на страхування вантажу. Проте, серед доданих до митної декларації документів відсутні відомості щодо страхування товарів сторонами зовнішньоекономічного договору. В листі ТОВ «Мітрідат» від 27.09.2021 № 21/304 лише зазначено, що адресантом листа страхування вантажу не здійснювалось. Відтак проаналізувати вплив на формування митної вартості витрат, понесених при страхуванні, неможливо. 5) номер транспортного документа заявленого у митній декларації країни відправлення від 23.07.2021 № 530420210040646398 відмінний від поданого до митного оформлення (а.с. 20-21, 168-170).
07 жовтня 2021 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000645, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 22-23, 198-199).
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2, зазначено, що у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) згідно п.п. 1) п 3.2 контракту від 13.03.2019 № І.М7 в комерційному рахунку-фактура мають бути зазначені в тому числі код товарів згідно ТН ЗЕД, виробник товарів, загальна вага брутто та нетто товарів, банківські реквізити сторін, проте у рахунках-фактурах від 15.03.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1 вказані характеристики товарів не вказуються; 2) згідно п.п.5) п. 3.2 контракту від 13.03.2019 No LM7 на стосовно кожної партії відвантажуваного вантажу відправник зобов'язується надавати одержувачеві ряд документів, в тому числі прайс-лист, завірений Торгово-промисловою палатою Гонконгу Однак копія прайс-листа від 15.03.2021 б/н не має відповідних елементів; 3) товари, заявлені у ПМД перелічені в рахунках-фактурах від 1503.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1, проте сертифікат про походження товарів від 16.09.2021 № 21С4403А2866/02256 посилається тільки на рахунок-фактуру від 15.03.2021 № UK20210315. При цьому, зазначена в сертифікаті вага товарів є сумарною вагою брутто по товарах, наведених в обох рахунках-фактурах; 4) відповідно до відомостей у рахунках-фактурах від 15.03.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1, передача товарів здійснюється на умовах FOB SHEKOU. Зазначені умови не передбачають включення до вартості, що сплачена або підлягає сплаті за товар, витрат на страхування вантажу. Проте, серед доданих до митної декларації документів відсутні відомості щодо страхування товарів сторонами зовнішньоекономічного договору. В листі ТОВ «Мітрідат» від 27.09.2021 № 21/304 лише зазначено, що адресантом листа страхування вантажу не здійснювалось. Відтак проаналізувати вплив на формування митної вартості витрат, понесених при страхуванні, неможливо. 5) номер транспортного документа заявленого у митній декларації країни відправлення від 23.07.2021 № 530420210040646398 відмінний від поданого до митного оформлення. Враховуючи вищезазначено, відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України. У відповідності до частини 6 статі 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно ст.254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, додаткові документи необхідно надати з перекладом на українську мову.06.10.2021 декларантом було надано додаткові документи в обсязі, що недостатній для підтвердження заявленої митної вартості. 07.10.2021 декларантом повідомлено про відмову в наданні будь-яких інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару протягом встановлених 10 календарних днів то розбіжності, що були виявлені не спростовано Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначений у частинах другій - четвертій етапі 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На підставі вищевикладеного та за результатом проведення консультацій між декларантом та митним органом Держмитслужби, митниця приймає рішення про необхідність скоригувавши митну вартість товарів. За результатом проведеної консультації між органом Держмитслужби та декларантом - метод за ціною угоди на ідентичні товари. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений до митного оформлений час по товару №1.2.4 відповідає 4,63 дол. США/кг (МД під 29.07.2021 № UA 500020/2021/204420 (а.с. 20-21, 168-170).
В той же час, як встановлено судом та вбачається з п. 3.2 контракту від 13 березня 2019 року № LM7, в день поставки, до того, як транспортний засіб покупця буде відвантажено продавець зобов'язується надати по електронній пошті чи факсимільному зв'язку проект наступних документів для узгодження з покупцем: 1) комерційний рахунок-фактура, затверджений ТПП Гонконгу, в якому вказуються: номер та дата контракту, умови поставки (ІНКОТЕРМС 2010), банківські реквізити сторін контракту, місце поставки товару, найменування товару, код по ТН ЗЕД для товару, ціна за одиницю кожної моделі товару і загальну вартість товару, що поставляється в доларах США, країну походження товару, загальну вагу брутто та нетто товару, що поставляється по рахунку фактура; 2) пакувальний лист, завірений печаткою продавця; 3) CMR і TIR чи коносамент; 4) сертифікат походження; 5) прайс-лист, завірений ТПП Гонконгу; 6) експортна декларація.
Тобто, пунктом 3.2 контракту від 13 березня 2019 року № LM7 визначено перелік проектів документів, які надаються продавцем покупцю для узгодження перед відправкою товару. Вказаний пункт контракту не врегульовує обов'язковість зазначення в подальшому у комерційному рахунку-фактура чи прайс-листі певних відомостей, зокрема коду товарів згідно ТН ЗЕД, виробника товарів, загальної ваги брутто та нетто товарів, банківських реквізитів сторін, оскільки в ньому чітко вказано про обов'язковість продавця надати покупцю проекти документів для узгодження, а не про обов'язковість зазначення в документах на відправку товару після їх узгодження конкретних відомостей.
Разом з тим, під час здійснення митних формальностей митний орган не здійснює перевірку дотримання учасниками ЗЕД умов укладених договорів, а здійснює перевірку правильності визначення митної вартості товару.
З матеріалів справи вбачається, що у рахунках-фактурах від 15.03.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1, міститься інформація про код, виробника товарів, банківській реквізити сторін, що дозволяє ідентифікувати поставляємий товар (а.с.33-36, 204-207).
Крім того, прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.
В той же час, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.
При цьому, сертифікат про походження товарів від 16.09.2021 № 21С4403А2866/02256 містить інформацію про товар, який зазначений у рахунках-фактурах від 15.03.2021 № UK20210315 та від 15.03.2021 № UK20210315-1, та містить посилання на один із них (а.с. 167).
В той же час, в наданих до митного оформлення документах, а саме пакувальних листах та у рахунках-фактурах чітко вбачається, що країною походження товару є Китай. Надані декларантом ТОВ “ОПТЕЛЕКТРО” містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах про країну походження товару відсутні (а.с. 150-152, 177-180, 204-207).
Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості від 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2 на те, що серед доданих до митної декларації документів відсутні відомості щодо страхування товарів сторонами зовнішньоекономічного договору, а тому проаналізувати вплив на формування митної вартості витрат, понесених при страхуванні, неможливо, з огляду на наступне.
Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (Free on Board) “Вільно на борту” продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.
Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Отже, умови поставки FOB (згідно з Правилами «Інкотермс 2010»), на яких постачався товар не передбачають обов'язкове страхування вантажу продавцем, а відносять це на ризики покупця.
В той же час, до митного оформлення надавався лист ТОВ «Мітрідат» від 27.09.2021 № 21/304, що не заперечується відповідачем, в якому чітко вказано, що вантаж по маршруту з порту Шека (Китай) до порту вигрузки не страхувався (а.с. 41).
При цьому, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем, “ОПТЕЛЕКТРО”, під час доставки товару були понесені будь-які витрати на страхування вантажу.
Також, посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості від 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2 на те, що номер транспортного документа заявленого у митній декларації країни відправлення від 23.07.2021 № 530420210040646398 відмінний від поданого до митного оформлення, суд вважає необґрунтованими, оскільки митна декларація країни відправлення від 23.07.2021 № 530420210040646398 не міститься будь-яких посилань на номер транспортного документа (а.с. 71, 146).
В той же час, в митній декларації країни відправлення від 23.07.2021 року № 530420210040646398 зазначений номер контейнеру (CSNU7959492), кількість коробок (929), вага (12705 кг.), вантажоодержувач (ОПТЕЛЕКТРО), тобто містить інформацію, яка безпосередньо вказана у коносаменті.
При цьому, в рішенні про коригування митної вартості від 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2 відповідачем не зазначено в який саме номер транспортного документу, на його думку, вказаний у митній декларації, так який було надано до митного оформлення.
Крім того, декларація країни-відправника (експортна декларація) не міститься у переліку документів, які декларант повинен подавати митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення, але відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ може бути витребувана митним органом у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В той же час, в рішенні про коригування митної вартості від 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2 відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не зазначено жодних розбіжностей щодо ціни товару у документах, що подавались до митного оформлення, що, в свою чергу, надавало можливість ідентифікувати поставку товару.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі №809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В рішенні від 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2, вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений до митного оформлений час по товару №1.2.4 відповідає 4,63 дол. США/кг (МД під 29.07.2021 № UA 500020/2021/204420 (а.с. 20-21, 168-170).
Ухвалою суду від 19 січня 2022 року та від 18 березня 2022 року витребувано від Одеської митниці інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000097/2 від 07.10.2021 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00645 від 07.10.2021 р., в тому числі належним чином завірені копії всіх документів, поданих декларантом ТОВ “ОПТЕЛЕКТРО” для митного оформлення, а також інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості - за ціною угоди на ідентичні товари.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, на вимогу суду відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не було надано жодних належних доказів, зокрема, належним чином завіреної копії МД під 29.07.2021 № UA 500020/2021/204420, на підставі якої митний орган дійшов до висновку про те, що позивачем неправильно визначено митну вартість товарів, та на підтвердження того, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2 підлягає скасуванню.
При цьому, оскільки саме рішення 07 жовтня 2021 року № UA500020/2021/000097/2 слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2021/00645 від 07.10.2021 р., суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТЕЛЕКТРО” слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТЕЛЕКТРО” (код ЄДРПОУ 40129996, адреса місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару № UA500020/2021/000097/2 від 07.10.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2021/00645 від 07.10.2021 року.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТЕЛЕКТРО” (код ЄДРПОУ 40129996, адреса місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук