Справа № 523/4824/17
22 вересня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Грекової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання незаконною та скасування постанови,-
30.03.2017р. до Суворовського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 14.03.2017р. у ВП 53387466.
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 24.05.2017р. адміністративний позов Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі -задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24.05.2017р. змінено в мотивувальній частині у викладеній редакції; в решті рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24.05.2017р. залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019р. по справі №523/4824/17 замінено позивача Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постановою Верховного суду від 28.11.2019р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Суворовського районного суду міста Одеси від 24.05.2017р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 р. у справі №527/4824/17 скасовано, справу передано до Суворовського районного суду м. Одеси на новий розгляд.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.12.2019р. відкрито провадження по справі.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 04.08.2022р. по справі №523/4824/17 адміністративну справу №523/4824/17 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022р. справу передано для розгляду судді Танцюрі К.О.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року по справі №523/4824/17 прийнято до провадження справу та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що 06.12.2016р. на адресу Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду в м. Одесі надійшла постанова Суворовського районного суду від 23.11.2016р. по справі №523/6003/15-а, якою управління зобов'язано поновити ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи та повернути ОСОБА_1 всі безпідставно утримані кошти, згідно рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 35 від 27.03.2015 р., відповідно до вимог ч.3 ст. 107 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України у триденний строк з дати набуття рішенням законної сили та допустити негайне виконання постанови за один місяць. Позивач зазначив, що розпорядженням від 09.12.2016р. Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного України в м.Одесі ОСОБА_1 здійснено поновлення виплати пенсії з 01.03.2015р. в межах суми стягнення за один місяць відповідно до постанови Суворовського районного м. Одеси від 23.11.2016р. № 523/6003/15-а, а доплата за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. 1049,00 грн. була виплачена у січні 2017 року. При цьому, позивач вказав, що не погодившись із постановою Суворовського районного суду м. Одеси управління подало апеляційну скаргу 11 січня 2017 року ухвалою Одеський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу управлінню. Позивач зазначив, що ухвала була отримана управлінням 24.01.2017р. та розпорядженням від 30.01.2017р. Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі ОСОБА_1 здійснено поновлення виплати пенсії з 01.04.2015р. відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду м. Одеси від 11.01.2017р. № 523/6003/15-а. Доплата за період з 01.04.2015 по 28.02.2017р. у розмірі 26905,84 була виплачена у березні 2017 року. Враховуючи вищевикладене постанова була виконана у межах добровільного строку. У свою чергу, позивач вказав, що нарахувати пеню виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України управління не має можливості, оскільки утримання пенсії на підставі рішення №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №35 від 27.03.2015 р. ОСОБА_1 не проводилась (виплата пенсії з 01.03.2015р. була припинена). Позивач, зазначивши, що ним до відділу було направлено лист про виконання рішення суду та виконано добровільно рішення суду, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
16.07.2017р. до Суворовського районного суду м.Одеси надійшли заперечення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що листом Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №3225/03 від 27.02.2017р. повідомлено відділ про неможливість нарахувати пеню виходячи з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, оскільки утримання з пенсії на підставі рішення №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №35 від 27.03.2015р. АйзіноїЛ.М. не проводилась (виплата пенсії з 01.03.2015р. припинена). Враховуючи те, що станом на 14.03.2017р. рішення суду боржником не виконано, керуючись положеннями ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу винесено постанову про накладення штрафу від 14.03.2017р. у розмірі 5100,00грн.
Представники позивача та відповідача повідомлялись про день та час розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились. 20.09.2022р. до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло клопотання про проведення першого судового засідання без відсутності представника Головного управління.
Представник третьої особи, зазначивши, що оскільки фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на час прийняття оскарженої постанови про накладення штрафу не було виконано у повному обсязі рішення суду, відсутні підстави для скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу.
Заслухавши пояснення представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою Суворовського районного суду від 23.11.2016р. по справі №523/6003/15-а було визнано противоправним та скасовано рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №107 від 25.02.2015 року про утримання надміру виплачених сум щодо ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №35 від 27.03.2015 року про припинення виплати пенсії щодо ОСОБА_1 ; зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи; зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повернути ОСОБА_1 всі безпідставно утримані кошти, згідно рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №35 від 27.03.2015р., відповідно до вимог ч.3 ст. 107 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України у триденний строк з дати набуття рішенням законної сили та допущено негайне виконання постанови за один місяць.
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гринчишиною О.С. 13.02.2017р. було відкрито виконавче провадження ВП№53387466 з примусового виконання виконавчого листа №523/6003/15-а, виданого 06.02.2017р. Суворовським районним судом м.Одеси про зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повернути ОСОБА_1 всі безпідставно утримані кошти, згідно рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 35 від 27.03.2015р., відповідно до вимог ч.3 ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 105 8-V з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України у триденний строк з дати набуття рішенням законної сили.
20.03.2017р. до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 27.02.17р.у якому зазначено, що нарахувати пеню виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України управління не має можливості, оскільки утримання з пенсії на підставі рішення №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №35 від 27.03.2015р. ОСОБА_1 не проводилось (виплата пенсії з 01.03.2015р. була припинена)(зворотній лист а.с. 46 т.1).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 14.03.2017р. у ВП №53387466, за невиконання вимог виконавчого документа, накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00грн. (а.с.44 т.1)
03.04.2017р. до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про добровільне виконання рішення у якому Пенсійний фонд вказав, що: розпорядженням управління від 09.12.2016р. ОСОБА_1 здійснено поновлення виплати пенсії з 01.03.2015р. в межах стягнення суми за один місяць, відповідно до постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 23.11.2016р. №523/6003/15-а Доплату за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. в сумі 1049,00грн. виплачено у січні поточного року. Розпорядженням управління від 30.01.2017р. ОСОБА_1 здійснено поновлення виплати пенсії з 01.04.2015р. відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду м.Одеси від 11.01.2017р. №523/6003/15-а. Доплату за період з 01.04.2015р по 28.02.2017р. у розмірі 26905,84 грн. виплачено у березні поточного року (а.с.46 т.1).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.
Згідно зі змістом ст.75 Закону №1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин, з огляду на наступне.
Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як зазначалось судом, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гринчишиною О.С. 13.02.2017р. було відкрито виконавче провадження ВП№53387466 з примусового виконання виконавчого листа №523/6003/15-а, виданого 06.02.2017р. Суворовським районним судом м. Одеси в частині «зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повернути ОСОБА_1 всі безпідставно утримані кошти, згідно рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №107 від 25.02.2015р. та рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №35 від 27.03.2015р., відповідно до вимог ч.3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 105 8-V з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України у триденний строк з дати набуття рішенням законної сили.».
Відповідно до постанови Суворовського районного суду від 23.11.2016р. по справі №523/6003/15-а, судом було встановлено, що у 2015 році під час проведення внутрішнього аудиту Головним управлінням ПФУ в Одеській власті, управлінням було зроблено запит від 27.01.2015р. №307/05 до голови Одеської обласної МСЕК №2, на який листом від 18.02.2015р. №721 Одеська обласна МСЕК №2 повідомила, що витяг з акту обласної МСЕК №2 від 18.02.2004 серії 2-18 ОБ №092700 відносно ОСОБА_1 не видавався. На підставі вищевказаного листа, УПФУ в Суворовському районі м. Одеси прийняло рішення №107 від 25.02.2015 року про утримання надміру виплачених сум щодо ОСОБА_1 . Вищевказане рішення було прийнято на підставі ч.1 ст.50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції станом на 01.01.2015р.), якою встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. 27 березня 2015р. УПФУ в Суворовському районі м. Одеси прийняло рішення №35 від 27.03.2015 року про припинення виплати пенсії щодо ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2015р.
При цьому, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України від 20.03.2017р., адресованого відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, - утримання з пенсії, виплата якої з 01.03.2015р. припинена, на підставі рішення №107 від 25.02.201р. та рішення УПФУ в Суворовськоу районі м.Одеси №35 від 27.03.2015р., ОСОБА_1 не проводилась. (зворотній лист а.с. 46 т.1). Докази іншого до суду надано не було.
Згідно із ч.3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
З аналізу вказаної норми вбачається, що поверненню, з одночасною сплатою нарахованої на відповідні суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, підлягають лише ті суми коштів, які були фактично стягнуті з пенсіонера Пенсійним органом.
Враховуючи вищевикладене та оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідні грошові кошти з пенсіонера ОСОБА_1 на підставі рішень Пенсійного фонду №107 від 25.02.201р. та №35 від 27.03.2015р. не стягувались, нарахувати пеню виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України управління не мало можливості оскільки утримання з пенсії ОСОБА_1 підставі рішення №107 від 25 лютого 2015 року та №35 від 27 березня 2015 року не проводилось, суд приходить до висновку, що вказані обставини свідчать про безпідставність посилань відповідача на протиправне не виконання позивачем виконавчого листа від 23 листопада 2016 року № 523/6003/15-а та протиправність оскарженої постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу.
При цьому, суд не приймає посилання представника ОСОБА_1 у судовому засіданні на невиконання позивачем постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2016 року в частині поновлення виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення призначеного належного розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи, оскільки вказана частина постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 23 листопада 2016 року по справі №523/6003/15-а підлягала виконанню у межах іншого виконавчого провадження, саме: ВП53387938.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу від 14.03.2017р. у виконавчому провадженні №53387466.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведене, з урахуванням приписів ч.2 ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу від 14.03.2017р. у виконавчому провадженні №53387466.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра