Справа № 420/11034/21
14 вересня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Гур'євої К.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський хлібзавод № 4” про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02 лютого 2021 року № 155250007378 про відмову у допризначенні пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області переглянути рішення від 02 лютого 2021 року № 155250007378 про відмову у допризначенні пенсії за віком і зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи: листопад 2010 року у ПАО “Одеський коровай” на посаді комірника по відвантаженню, жовтень-грудень 2017 року у ТОВ “Торговий дім Булкін” на посаді комірника в відділі логістики, листопад-грудень 2018 року у ТОВ “Південний хліб” на посаді комірника по відвантаженню складу готової продукції, січень-серпень 2019 року у ТОВ “Черкасихліб ОТД” на посаді комірника по відвантаженню складу готової продукції; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області видати повну довідку про відомості за період роботи ОСОБА_1 по 2000 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ПФУ в Одеській області відмовлено перерахунку пенсії за віком з урахуванням періодів роботи, у зв'язку з неможливістю перевірити первинні документи, що підтверджується довідкою ПАТ “Одеський коровай”. Однак, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, усі записи в ній виконані послідовно і точно, без виправлень і підчисток, підписані повноважними особами та завірені печатками підприємства. При цьому, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що при розрахунку страхового стажу не враховано періоди роботи - листопад 2010 року у ПАО «Одеський коровай» на посаді комірника по відвантаженню, жовтень-грудень 2017 року у ТОВ “Торговий дім Булкін” на посаді комірника відділу логістики, листопад-грудень 2018 року у ТОВ “Південний хліб” на посаді комірника по відвантаженню складу готової продукції, січень-серпень 2019 року у ТОВ “Черкасихліб ОТД” на посаді комірника по відвантаженню складу готової продукції. Згідно даних наявних у Реєстрі застрахованих осіб за позивачку, як за найманого працівника, страхувальники не вносили відомості про працевлаштування та не сплачували єдиний соціальний внесок. Отже, трудовий стаж в Реєстрі застрахованих осіб в дані періоди відсутній. Крім того, рішенням від 02 лютого 2021 року № 155250007378 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з додатково наданими документами в перерахунку з більшого заробітку до 01.07.2000 - відмовлено, у зв'язку з неможливістю перевірки первинних документів, що підтверджують надану довідку про заробітну плату. Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є законними та обґрунтованими, такими, що відповідають чинним нормативно-правовим актам, якими врегульовано загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15 листопада 2021 року винесено ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13 січня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судового засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача та представник третьої особи до судового засідання не з'явились, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку до 01.07.2000 року.
02 лютого 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 155250007378, яким відмовлено ОСОБА_1 у допризначенні пенсії за віком, у зв'язку з неможливістю перевірки первинних документів, що підтверджують надану довідку про заробітну плату б/н та без дати видачі, виданої ПАТ «Одеський коровай» (а.с. 68).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно ч. 1, 3 ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі № 358/1179/17, від 17.04.2018 року по справі № 376/2559/17, від 25.09.2018 року по справі № 539/1386/17, від 10.07.2019 року по справі № 539/2726/16-а, від 05 березня 2020 року по справі № 539/3234/16-а, від 04 травня 2022 року по справі № 819/946/18.
В додатку № 1 до Порядку № 22-1 передбачено, що в довідці про заробітну плату повинні міститись штамп органу, що видав довідку, назва первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, вказівку про те, що орган, що видав довідку не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у довідці, а також підпис, прізвище та ініціали керівника та головного бухгалтера органу, що видав довідку.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 було надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ВАТ «Одеський коровай» (а.с. 15, 196).
В той же час, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії не містить дату її видачі та номер, а також в довідці відсутні штамп органу, що видав довідку, вказівка про те, що орган, що видав довідку не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у довідці, а також прізвище та ініціали керівника органу, що видав довідку та підпис, прізвище та ініціали головного бухгалтера.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві лист щодо проведення перевірки довідки про заробітну плату для обчислення пенсії без номеру та без дати за період з 01.07.1995 по 30.06.2022 рр., наданої ОСОБА_1 (а.с. 67).
28 січня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом № 2600-1003-9/11925 повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що відповідно до наказу № 1007 від 10.11.2020 було здійснено вихід за юридичною адресою ПАТ «Одеський коровай» та за результатами обстеження встановлено, що за даною адресою вул. Зрошувальна, 5, знаходиться триповерхова будівля з офісними приміщеннями, вивіска організації ПАТ «Одеський коровай» відсутня, контакти з посадовими особами даної організації відсутні (а.с. 68 з.б.).
Таким чином, оскільки за результатами перевірки достовірність відомостей, зазначених у наданій позивачем довідці про заробітну плату для обчислення пенсії без номеру та без дати, за юридичною адресою підприємства не підтвердилася, а сама довідка не містить вказівки про те, що орган, що видав довідку не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за місцезнаходженням документів за період, зазначений у довідці, а також не містить прізвища та ініціалів керівника органу, що видав довідку та підпису, прізвища та ініціалів головного бухгалтера, з урахуванням приписів чинного законодавства України, вказана довідка не може братися пенсійним органом до уваги.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02 лютого 2021 року № 155250007378 про відмову у допризначенні пенсії за віком, є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02 лютого 2021 року № 155250007378 про відмову у допризначенні пенсії за віком та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області переглянути рішення від 02 лютого 2021 року № 155250007378 про відмову у допризначенні пенсії за віком задоволенню не підлягають.
Також, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області видати повну довідку про відомості за період роботи ОСОБА_1 по 2000 рік., однак, будь-яких доказів на підтвердження звернення позивача до ГУ ПФУ в Одеській області щодо отримання довідки про отримання відомостей про її періоди роботи по 2000 р., матеріали справи не містять.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області видати повну довідку про відомості за період роботи ОСОБА_1 по 2000 рік, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи: листопад 2010 року у ПАО “Одеський коровай” на посаді комірника по відвантаженню, жовтень-грудень 2017 року у ТОВ “Торговий дім Булкін” на посаді комірника в відділі логістики, листопад-грудень 2018 року у ТОВ “Південний хліб” на посаді комірника по відвантаженню складу готової продукції, січень-серпень 2019 року у ТОВ “Черкасихліб ОТД” на посаді комірника по відвантаженню складу готової продукції, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії, в тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно п. 1 ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Як вбачається, з матеріалів справи, звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії позивачем, ОСОБА_1 , було надано трудову книжку дата заповнення 29.07.1977 року (а.с. 175-182).
Згідно записів в трудовій книжці позивач в період з 26.05.1990 року по 09.09.2014 року працювала в Одеському хлібзаводі № (перейменований в ПАТ «Одеський коровай»), в період з 10.09.2014 року по 31.12.2017 року працювала в ТОВ «Торговий дім Булкін», в період з 01.01.2018 року по 07.08.2019 року працювала в ТОВ «Південний хліб», в період з 08.08.2019 року по 30.04.2020 року працювала в ТОВ «Черкасихліб ЛТД».
При цьому, записи в трудовій книжці ОСОБА_1 внесені відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, та не містять будь-яких виправлень.
В той же час, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу у листопаді 2010 року у ПАО «Одеський коровай», у жовтні-грудні 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», у листопаді-грудні 2018 року у ТОВ «Південний хліб», у січні-серпні 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД» були визнані недостовірними, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду не надано.
При цьому, у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що згідно даних наявних у Реєстрі застрахованих осіб за позивачку, як за найманого працівника, страхувальники не вносили відомості про працевлаштування та не сплачували єдиний соціальний внесок.
В той же час, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період роботи у листопаді 2010 року у ПАО «Одеський коровай», у жовтні-грудні 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», у листопаді-грудні 2018 року у ТОВ «Південний хліб», у січні-серпні 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД» не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Тобто, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду її роботи.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року по справі № 199/1852/15-а, від 20.03.2019 року по справі № 688/947/17, від 17 липня 2019 року по справі № 144/669/17, від 30.09.2019 року по справі № 414/736/17, від 30.07.2019 року по справі № 373/2265/16-а, від 23.03.2020 року по справі № 535/1031/16-а, від 09.10.2020 року по справі № 341/460/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Відповідно до вимог ст.14 Конвенції, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі, у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26 вересня 2014 року. «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п. 50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року ).
За таких підстав, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи листопад 2010 року у ПАО «Одеський коровай», жовтень-грудень 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», листопад-грудень 2018 року у ТОВ «Південний хліб», січень- серпень 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД» та здійснити перерахунок пенсії.
При цьому, посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд не приймає до уваги, оскільки предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами. У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом. В той же час, встановлені процесуальним законом строки та наслідки їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" гарантує всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 лютого 2020 року по справі № 1840/3344/18.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи листопад 2010 року у ПАО «Одеський коровай», жовтень-грудень 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», листопад-грудень 2018 року у ТОВ «Південний хліб», січень- серпень 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи листопад 2010 року у ПАО «Одеський коровай», жовтень-грудень 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», листопад-грудень 2018 року у ТОВ «Південний хліб», січень- серпень 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД» та здійснити перерахунок пенсії. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський хлібзавод № 4” (код ЄДРПОУ 43370789, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, каб. 1) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи листопад 2010 року у ПАО «Одеський коровай», жовтень-грудень 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», листопад-грудень 2018 року у ТОВ «Південний хліб», січень- серпень 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи листопад 2010 року у ПАО «Одеський коровай», жовтень-грудень 2017 року у ТОВ «Торговий дім Булкін», листопад-грудень 2018 року у ТОВ «Південний хліб», січень- серпень 2019 року у ТОВ «Черкасихліб ЛТД» та здійснити перерахунок пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2022 року.
Суддя О.А. Левчук