Справа № 420/10332/22
22 вересня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Болградської міської ради (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Болградської міської ради, у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення №80 виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської областi вiд 23.03.2022 про відмову їй - ОСОБА_1 , у порушенні клопотання про присвоєння Почесного звання Украпни «Мати-героїня»;
- зобов'язати відповідача виконавчий комітет Болградської міської ради Одеської області у мiсячний строк повторно розглянути клопотання щодо присвоєння їй - ОСОБА_1 , звання «Мати-геропня»;
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач не має жодних правових підстав для відмови щодо порушення нею клопотання про присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня», оскільки вона народила та виховує 9 дітей, усі необхідні документи, що передбачені Положенням про почесні звання України нею були подані до органу виконавчої влади.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у розгляді та поданні відповідного клопотання про присвоєння їй почесного звання з причини відсутності документів, що підтверджують її вагомий внесок, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей та у зв'язку з неналежним виконанням своїх батьківських обов'язків. При цьому, зазначає, що доводи членів виконавчого комітету Болградської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , викладені в їх виступах, на підставі яких прийнято рішення про відмову в клопотанні про присвоєння почесного звання «Мати-героїня» є суб'єктивними, та суперечать фактичним обставинам і документам, які були надані виконавчому комітету міської ради на розгляд.
Ухвалою суду від 01.08.2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що нормами чинного законодавства встановлено, що 21.01.2022 року позивачка звернулась до Болградської мiської ради з заявою, щодо присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня». До заяви було додано вiдповiдний комплект документів, в тому числі характеристики. Заяву було розглянуто на засіданні виконавчого комітету міської ради 08.02.2022 року, однак рiшення тоді прийнято не було. 23.03.2022 року заяву позивачки повторно було винесено на розгляд виконавчого комітету Болградської міської ради.
За результатом розгляду клопотання прийнято рішення №80 виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської областi вiд 23.03.2022 про відмову ОСОБА_1 , у порушенні клопотання про присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня».
Відповідач зазначає, що особливу увагу було звернуто на документи, які характеризують на ставлення матері до виховання дітей. Так членом виконавчого комітету, заступником начальника відділу освіти міської ради ОСОБА_3 , було зазначено, що ОСОБА_4 , як дитина iз вадами слуху, для повноцінного розвитку - повинна навчатися спеціалізованому закладі (школа-інтернат) в м. Болград, однак мати вiддала її до загальноосвітньої школи, що унеможливлює отримання дитиною необхідних знань та навичок. Також на перiод дистанційного навчання дитина взагалi не приєднувалась до відео конференцій, на час складання характеристики не завжди була готова до занять.
Відповідач зазначає, що в характеристиках дітей позивача, які закінчили школу, вказується про старанність та працьовитість дітей, однак, на думку відповідача це є природною особливістю дітей і жодним чином не вказує на особистий внесок позивача у виховання дітей.
Крім того, в шкільних характеристиках на дітей, підписаних різними класними керiвниками, зазначено, що позивач недостатньо уваги приділяє вихованню дітей, не відвідує збори батьків у класах жодної дитини. Вказані обставини, на думку відповідача свiдчить про недостатнє ставлення до виховання дітей та здобуття ними освіти.
Відповідач зазначає, що при присвоєнні почесного звання підлягає обов'язковому врахуванню не лише факт народження та виховання дітей до певного віку у сім'ї, але й створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримала позовні вимоги та зазначила, що виховує і утримує своїх дітей самостійно, які навчаються в міру своїх можливостей та здібностей. Зазначає, що не відвідує збори батьків у класах, але підтримує зв'язок з класними керівниками та адміністрацією школи. Між тим, донька ОСОБА_4 , яка за станом здоров'я потребує особливої уваги, деякий час навчалась у спеціалізованій школі в м. Болград, однак після переведення в Залізничненський заклад загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, де навчається з вчителем-асистентом, почала почувати себе краще.
При цьому, позивач зауважила, що надавати оцінку та підставам для присвоєння почесного звання України законодавством покладено на Комісію державних нагород та геральдики, а не на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, мотиви відповідача викладені у спірному рішенні про відмову вважає необґрунтованою.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народила та виховує дев'ятьох дітей, а саме:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є кваліфікованим мотористом (машиністом) рефрижераторних установок ІІ класу, токар ІІ розряду (а.с.22), з 01.03.2021 року працює оператором металорізальних машин в місті Софія (Болгарія) (а.с.23). До кримінальної відповідальності не притягувався, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.19);
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобула повну загальну середню освіту в 2017 році у в Залізничненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області (а.с.30), 30.05.2018 року пройшла курси перукарів (а.с.31). До кримінальної відповідальності не притягувалась, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.24);
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здобула повну загальну середню освіту в 2018 році у в Залізничненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області (а.с.36), не працює, працевлаштовується (а.с.35). До кримінальної відповідальності не притягувалась, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.32);
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здобула повну загальну середню освіту в 2020 році у в Залізничненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Болградської районної ради Одеської області (а.с.41), працює в ТОВ «Ідеал Трейдинг» на посаді касира (а.с.40). До кримінальної відповідальності не притягувалась, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.37);
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається в 11 класі Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області (а.с.47), нагороджений грамотами та дипломами з турнірів та чемпіонатів з футболу (а.с.48-57). До кримінальної відповідальності не притягувався, незанятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.42), на профілактичному обліку у Болградському РФП ГУНП в Одеській області не перебуває (а.с.46);
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має фізичні вади слуху - двостороння сенсоневральна туговухість ІІІ ступеня, є ученицею четвертого класу Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, де навчається в інклюзивному класі за спеціальною програмою та займається за допомогою асистента вчителя, має додаткові заняття з вчителем дефектологом, з розвитку слухо-, зоро- тактильного сприймання мовлення та формування вимови, розвитку слухового сприймання та формування вимови (а.с.59-60,62), на профілактичному обліку у Болградському РФП ГУНП в Одеській області не перебуває (а.с.61);
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , навчається в 3 класі Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області (а.с.66), на профілактичному обліку у Болградському РФП ГУНП в Одеській області не перебуває (а.с.65);
- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Позивач 21.01.2022 подала до виконавчого комітету Болградської міської ради заяву за №К-92 щодо присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня», за результатом розгляду якої 23.03.2022 виконавчим комітетом Болградської міської ради прийняте рішення №80, яким вирішено, у зв'язку документами, які надійшли з закладу загальної середньої освіти, де навчаються діти сім'ї шкільного віку та відсутністю документів, що підтверджують вагомий особистий внесок, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, керуючись ст. 39 Законом України «Про місцеве самоврядування» - відмовити в задоволенні клопотання, матері яка народила 9 та виховала до восьмирічного віку 7 дітей (а.с.23-24).
На засіданні виконавчого комітету розглянуто питання щодо клопотання про присвоєння почесного звання України «Мати-героїня». Виступили члени виконавчого комітету міської ради, з яких ОСОБА_15 запропонувала підтримати ОСОБА_1 та присвоїти їй почесне звання «Мати-героїня». Водночас, ОСОБА_2 зазначила, що місце проживания ОСОБА_10 на даний час ніде не зареєстровано, оскільки зі слів матері сина - його не має де зареєструвати. Також зазначила, що доньки ОСОБА_1 : ОСОБА_11 має фізичні вади слуху, через які має труднощі у навчанні, однак не навчається в спецiалiзованiй школі. ОСОБА_10 після школи ніде не навчалася, не отримала професійну освіту та на теперішній час ніде не працює. Згідно характеристик дітей, діти часто не виконують домашнє завдання, що свідчить про безвiдповiдальнiсть в виховані дітей з боку матері.
Не погодившись з рішеннями виконавчого комітету, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, Законом України «Про державні нагороди» від 16.03.2000 №1549-ІІІ (далі - Закон №1549-ІІІ), Положенням про Комісію державних нагород та геральдики, затвердженим Указом Президента України від 31.12.2011 №1211/2011 (далі - Положення №1211/2011), Положенням про почесні звання України затвердженим Указом Президента України від 29.06.2001 №476/2001 (далі - Положення №476/2001).
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розглядають клопотання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і вносять у встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади подання про нагородження державними нагородами України (ст. 39).
Статтею 1 Закону №1549-ІІІ передбачено, що державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.
Відповідно до ст. 3 Закону №1549-ІІІ, почесне звання України є видом державних нагород.
Частиною 2 ст. 5 Закону №1549-ІІІ передбачено, що нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.
Наведені норми узгоджуються з п. 2 Положення №476/2001, яким передбачено, що присвоєння почесних звань провадиться указом Президента України.
Відповідно до ст. 10 Закону №1549-ІІІ та п. 8 Положення №476/2001 встановлено таке почесне звання як «Мати-героїня».
Підстави для присвоєння почесних звань закріплені в п. 9 Положення №476/2001, відповідно до якого почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Відповідно до п. 10 Положення №476/2001, право на внесення Президентові України подання про присвоєння почесних звань надано органам різного рівня, в тому числі обласним державним адміністраціям.
За правилами п. 12 Положення №476/2001 клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації. Клопотання про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями протягом місяця з дати надходження такої заяви.
Статтею 13 Закону №1549-ІІІ передбачено, що для попереднього розгляду питань, пов'язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України утворюється Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на громадських засадах.
Відповідно до п. 1 Положення №1211/2011 Комісія покликана забезпечити єдиний підхід до розвитку нагородної та геральдичної справи.
Пунктом 3 Положення №1211/2011 до основних завдань Комісії державних нагород та геральдики, серед іншого, віднесено підготовку висновків щодо порушених перед Президентом України клопотань про нагородження державними нагородами, позбавлення державних нагород, поновлення у правах на державні нагороди, видачу дублікатів нагород або документів про нагородження; узагальнення практики нагородження державними нагородами України і розвитку нагородної та геральдичної справи, підготовка відповідних пропозицій Президентові України.
Для виконання покладених завдань Комісія має право в установленому порядку:
- одержувати від органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій необхідну інформацію, матеріали і документи;
- залучати представників органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) та інших фахівців до підготовки і розгляду питань, що належать до компетенції Комісії;
- утворювати робочі, експертні групи для опрацювання питань, що належать до її компетенції (п. 4 Положення №1211/2011).
Пунктом 6 Положення №1211/2011 передбачено, що рішення Комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головуючим на засіданні Комісії і відповідальним секретарем Комісії.
Відповідно до п. 8 Положення №1211/2011 Комісія може відхилити клопотання про нагородження державною нагородою України та повернути відповідні матеріали органу, організації, які вносили подання.
Пунктом 15 Положення №476/2001 передбачено, що органи, яким надано право вносити подання про присвоєння почесних звань, надсилають на ім'я Президента України зазначене подання і нагородний лист установленого зразка. У нагородному листі про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках - причини, обставини та дати смерті дітей.
Системний аналіз викладених положень законодавства дозволяє зробити наступні висновки. Процедура присвоєння державних нагород врегульована законами України та указами Президента. Відповідно до цієї процедури за заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, порушує клопотання орган місцевого самоврядування через обласну державну адміністрацію, яка в свою чергу подає клопотання разом з іншими необхідними для розгляду документами Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. За результатами розгляду клопотання Комісія готує висновок щодо порушеного клопотання, а також може відхилити відповідне клопотання та повернути матеріали органу, який його подав.
Питання щодо присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» порушується органами місцевого самоврядування шляхом направлення відповідного подання Президентові України через обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації. При цьому підлягають обов'язковому врахуванню не лише факт народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, а і її особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей у дітей.
Як наслідок, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розглядати клопотання щодо наявності підстав у заявника з присвоєння почесного звання «Мати-героїня», перевіряючи подані до клопотання документи та зазначену в них інформацію. Розглянувши документи Виконавчий орган подає їх на узгодження із вищим адміністративним органом, в подальшому передає їх до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, яка є останнім завершальним етапом під час перевірки документів та підготування висновку для представлення його Президентові України.
Суд у даній справі не заперечує проти наявності дискреційних повноважень Виконавчого комітету щодо прийняття рішення про порушення клопотання чи відмову у його порушенні але вважає необхідним зазначити, що під час розгляду клопотання орган місцевого самоврядування має враховувати підстави та умови набуття жінкою права на отримання почесного звання «Мати-Героїня», що визначені п. 9 Положення №476/2001, а саме:
- народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей,
- вагомий особистий внесок жінки матері у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Таким чином, під час розгляду спірного клопотання, Виконавчий орган мав перевіряти документи та зазначену інформацію саме щодо наявності чи відсутності фактів визначених у п. 9 Положення №476/2001, про що сам вказує у відзиві відповідач.
В межах спірних правовідносин відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення посилався на невідповідність позивачки вимогам Указу Президента України «Про Почесні звання України», у зв'язку з документами, які надійшли з закладу загальної середньої освіти, де навчаються діти сім'ї шкільного віку та відсутністю документів, що підтверджують вагомий особистий внесок, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей.
З приводу вказаних підстав відмови у порушенні клопотання про присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня» суд дійшов наступного висновку.
Згідно характеристик на родину ОСОБА_1 , виданої Болградської міської ради Одеської області с. Залізничне №2006 від 28.12.2021 та №409 від 10.03.2022 року за час проживання в селі ОСОБА_1 характеризується з задовільної сторони. Скарг на ОСОБА_1 від мешканців села та сусідів до старостату не надходило. ОСОБА_1 виховує своїх дітей добрими, тактовними та старанними. Діти у родині усім забезпечені, у будинку створені належні умови для їх проживання та виховання. Діти завжди охайно одягнені, доглянуті. ОСОБА_16 ніде ніколи не працювала і не працює. На теперішній час здійснює догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_11 (а.с.73,75).
Суд дослідив протокол засідання виконавчого комітету 23.03.2022, та встановив, що єдиною підставою для відмови у задоволенні клопотання стали факти відсутності реєстрації ОСОБА_10 за адресою місця проживання, навчання ОСОБА_11 не в спецiалiзованiй школі, відсутності професійної освіти в ОСОБА_10 .
Водночас, суд вважає, що на стадії розгляду клопотання, перевірки наявних у документах інформації відповідач мав саме перевіряти відповідність останніх п.9 Положення №476/2001, встановлення та підтвердження факту народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей та вагомий особистий внесок жінки матері ОСОБА_1 у вихованні своїх дітей у сім'ї, створення сприятливих для них умов для здобуття вказаними дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей даних дітей, що ніяким чином не може бути не взято до уваги Виконавчим комітетом та зокрема, не враховано відповідачем, що ОСОБА_11 є ученицею четвертого класу Залізничненського закладу загальної середньої освіти Болградської міської ради Одеської області, де навчається в інклюзивному класі за спеціальною програмою та займається за допомогою асистента вчителя, має додаткові заняття з вчителем дефектологом, з розвитку слухо-, зоро- тактильного сприймання мовлення та формування вимови, розвитку слухового сприймання та формування вимови (а.с.59-60,62).
Суд вважає необґрунтованим висновок члена виконавчого комітету, який також став підставою для прийняття оскаржуваного рішення, щодо безвiдповiдальності позивача у виховані дітей з підстав відсутності реєстрації ОСОБА_10 за адресою місця проживання, навчання ОСОБА_11 не в спецiалiзованiй школі та відсутності професійної освіти в ОСОБА_10 .
Крім того, лише у відзиві відповідач посилається на те, що інформацією, яка також слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали відомості про те, що, зокрема, ОСОБА_11 на перiод дистанційного навчання не приєднувалась до відеоконференцій, на час складання характеристики не завжди була готова до занять.
Натомість, згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_11 від 22.02.2022 №34 за допомогою вчителя-асистента, логопеда дівчинка вимовляє деякі склади та слова, рахує до десяти, спілкується з однокласниками жестами (а.с.59). Однак відповідач при прийнятті рішення не заслуховував позивача, зокрема, з питання підключення дітей до відеоконференцій на перiод дистанційного навчання.
Також суд вважає безпідставними доводи відповідача, що позивач недостатньо уваги приділяє вихованню дітей, не відвідує збори батьків у класах жодної дитини, оскільки згідно наявних в матеріалах справи психолого-педагогічних характеристик на дітей позивача, ОСОБА_1 відвідує навчальних заклад в інший, зручний для неї час, та після телефонних дзвінків адміністрації, класного керівника, вчителя-асистента.
Крім того, суд вважає, що зазначення інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, у такий спосіб не визначає оскаржуване рішення як вмотивоване та обґрунтоване.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень вимагає від контролюючого органу зазначення конкретних причин прийняття рішення. Вживання відповідачем лише загального посилання на найменування законодавчих актів в оспорюваному рішенні призводить до необґрунтованого обмеження прав позивачки бути повідомленою про конкретні підстави відмови їй у порушенні клопотання про присвоєння їй Почесного звання, відповідно до вимог саме законодавства, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Враховуючи наведені норми суд вважає, що рішення виконавчого комітету повинно містити чітку підставу для відмови, та має ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Цей недолік рішення не був виправлений відповідачем і під час розгляду справи, суду не надано конкретних доказів, які б обґрунтували мотиви прийняття оскаржуваного рішення, які саме обставини були враховані під час прийняття оскарженого рішення, та які мають значення для правильного вирішення клопотання відносно неї. Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів щодо наявності обґрунтованих підстав для відмови ОСОБА_1 у порушенні клопотання про присвоєння їй звання «Мати-героїня», суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення №80 вiд 23.03.2022, діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень ; визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів .
Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Суд погоджується з доводами позивачки про те, що надавати оцінку та підставам для присвоєння почесного звання України законодавством покладено саме на Комісію державних нагород та геральдики, а не на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Разом з тим, підлягають обов'язковому врахуванню не лише факт народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, а і її особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей у дітей. Один лише факт народження та виховання до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей не може слугувати беззаперечною підставою для присвоєння почесного звання «Мати-героїня». Обов'язок подання відповідного клопотання в даному випадку покладений саме на орган місцевого самоврядування, факт подання такого клопотання свідчить про фактичну згоду виконавчого органу ради з тим, що така мати є достойним кандидатом на отримання такого Почесного звання. Внесенню такого подання передує процедура збирання відповідних документів, перевірки фактів, що впливають на прийняття відповідного рішення та їх належна оцінка. Приписи ж п. 8 Положення про Комісію державних нагород та геральдики, яким передбачено правом відхиляти клопотання про нагородження державною нагородою, аж ніяк не нівелюють обов'язку органу місцевого самоврядування виважено та неупереджено підійти до розгляду клопотання жінки про присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня».
Суд вважає, що питання порушення клопотання про присвоєння позивачці звання «Мати-героїня» належить до дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відтак, за обставин, коли відповідач належним чином не розглянув виконання позивачкою обов'язку щодо виховання дітей, піклування про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення матір'ю належних умов для розвитку природних здібностей дітей, обов'язку готувати дітей до самостійного життя та праці, не з'ясував як характеризується мати та щодо її моральних якостей, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням даного судового рішення та поданих позивачкою документів про присвоєння їй Почесного звання України «Мати-героїня».
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн - за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Болградської міської ради.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Болградської міської ради (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 04057008), - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Болградської міської ради №80 вiд 23.03.2022 про про відмову ОСОБА_1 у порушенні клопотання про присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня».
Зобов'язати Виконавчий комітет Болградської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про порушення клопотання про присвоєння їй почесного звання України «Мати-героїня» з урахуванням висновків суду.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Болградської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса