Справа № 161/13214/22
Провадження № 1-кс/161/5353/22
м. Луцьк 24 вересня 2022 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Марчук А.В., з участю секретаря судового засідання Бондар Н.О., прокурора Обушко Н.Д., слідчого Александрова В.А., захисника Ханзерук В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області Лахтюк І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, неодружений, раніше несудимий, в рамках кримінального провадження №12022030580000688 від 25.05.2022 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.307 КК України,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області Лахтюк І.В. за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури Обушко Н.Д. звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.307 КК України.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та просили задовольнити, з'ясувавши міркування захисника та підозрюваного, які заперечували щодо задоволення поданого клопотання та просили обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши матеріали клопотання, та подані стороною захисту документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя, з врахуванням об'єктивно проведеного аналізу доказів, встановив, що ОСОБА_1 в даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.307 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Також, встановлено, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, проте не доведений ризик, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки він ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджений доказами, що відповідають ст.84 КПК України.
Разом з тим, слідчим не обґрунтовано наявності виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право підозрюваного на свободу, а тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не є безумовною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше несудимий, має постійне місце проживання в м.Луцьк Волинської області, за яким позитивно характеризується, є особою молодого віку з міцними соціальними зв'язками, а тому врахувавши наведені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у вигляді домашнього арешту здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.
Таким чином, із врахуванням зазначеного, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , та застосовує до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати житло, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197 КПК України,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області Лахтюк І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 листопада 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на відповідальне зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності), або інший документ, який надає право виїзду за кордон.
Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти із залу суду.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 передати для виконання органу Національної поліції України за місцем його фактичного проживання - АДРЕСА_1 .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя