20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 463/12413/21 пров. № А/857/8993/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 24 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування постанови, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Дулебко Н.І.,
час ухвалення рішення: 12:08:47,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення: 24.05.2022,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування постанови №134-а від 26.10.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн та закрити провадження.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 24 травня 2022 року позов задоволено. Постанову начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю№134-а від 26.10.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП - скасовано та провадження у справі закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7-А, ЄДРПОУ 40181003) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення мотивоване тим, що позивача належним чином не повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 01.10.2021 був складений за його відсутності, а п. 21 Порядку № 553 не передбачено надсилання такого.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові подала апеляційну скаргу. Вважає, що таке прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не враховано, що заходи державного архітектурно-будівельного контролю були проведені у присутності позивача та останній міг скористатися усіма належними йому правами. В ході перевірки було встановлено, що за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 20/5 проводяться будівельні роботи щодо заміни покрівлі будинку та встановлення нового дахового вікна з втручанням в несучі конструкції кроквяної системи даху будинку, такі роботи виконано ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, а також проведено фотофіксацію порушень. ОСОБА_1 серед іншого 19.07.2021 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. У такому приписі зазначено, що будівельні роботи щодо заміни покрівлі будинку та встановлення нового дахового вікна з втручанням в несучі конструкції кроквяної системи даху будинку виконано ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт. Під час здійснення перевірки ОСОБА_1 був присутній, але в останній день перевірки відмовився підписувати акт, надати письмові пояснення та відмовився отримувати примірник акта. Такі документи направлені разом з протоколом про адміністративне правопорушення позивачу поштовим відправленням та належним чином вручені. Разом з тим, на розгляд справи про адміністративне правопорушення суб'єкт містобудування не з'явився, що не було перешкодою для розгляду. Протягом 20.09.2021-01.10.2021 було проведено позапланову перевірку для з'ясування питання щодо виконання приписів від 19.07.2021 та виявлено, що будівельні роботи на об'єкті містобудування зупинено, проведено демонтаж встановленого нового дахового вікна, однак покрівлю будинку частково не приведено до конфігурації попереднього стану, а саме не відновлено дахове вікно відповідно до існуючих розмірів лівої сторони даху. У зв'язку з цим, було складено протокол від 01.10.2021 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, однак ОСОБА_1 в останній день перевірки відмовився отримати такий протокол, підписати його та надати пояснення. В протоколі повідомлялось про дату, час та місце розгляду справи. Як і під час попередньої перевірки, ОСОБА_1 був присутній, але в останній день перевірки відмовився підписувати акт, надати письмові пояснення та відмовився отримувати примірник акта. Акт, припис та протокол про адміністративне правопорушення йому були надіслані поштовим відправленням та такі вважаються врученими належним чином. В подальшому винесено оскаржувану постанову від 26.10.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 188-42 КУпАП.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.
У судовому засіданні представник позивача заперечив щодо доводів апелянта та просив залишити рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 20/5 головним спеціалістом інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 19.07.2021 видано серед іншого припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Зі змісту такого припису встановлено, що в ході перевірки виявлено здійснення ОСОБА_1 будівельних робіт щодо заміни покрівлі будинку та встановлення нового дахового вікна з втручанням в несучі конструкції кроквяної системи даху будинку без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт та зобов'язано в термін до двох місяців з дати отримання припису усунути виявлені порушення згідно з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до акту перевірки від 19.07.2021 за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 20/5 (горище будинку) візуальним оглядом встановлено, що на об'єкті будівництва проводяться будівельні роботи щодо заміни покрівлі будинку та встановлення нового дахового вікна з втручанням в несучі конструкції кроквяної системи даху будинку. На час перевірки роботи розпочато та не завершено. Під час проведення перевірки встановлено, що будівельні роботи виконано без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт.
Відповідно до акту перевірки від 01.10.2021 після видачі припису будівельні роботи зупинено, проведено демонтаж встановленого дахового вікна, однак покрівлю будинку частково не приведено до попереднього стану, а саме, не відновлено дахове вікно відповідно до існуючих розмірів лівої сторони даху. Таким чином, зазначено, що ОСОБА_1 виконав вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт та не виконав вимоги припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил. На підставі такого акта видано припис від 01.10.2021, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису від 19.07.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме не відновлено дахове вікно відповідно до існуючих розмірів лівої сторони даху та зобов'язано в термін два місяці з дати отримання припису усунути виявлені порушення згідно з вимогами чинного законодавства.
В подальшому, 01.10.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису від 19.07.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме не відновлено дахове вікно відповідно до існуючих розмірів лівої сторони даху.
Постановою начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №134-а від 26.10.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 не виконав вимоги припису від 19.07.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме, покрівлю будинку частково не приведено до конфігурації попереднього стану, не відновлено дахове вікно відповідно до існуючих розмірів лівої сторони даху.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність таких дій і вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - Закон № 3038-VI).
Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI, зокрема, передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - Порядок № 553).
Згідно пункту 7 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Вимогами пункту 14 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Пунктом 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 20 Порядку №553 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Як видно із матеріалів справи, в зв'язку з виявленими під час перевірки 19.07.2021 порушеннями, відповідачем винесено припис.
За змістом припису він є обов'язковими до виконання, за його невиконання особи несуть відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, винесений припис є окремим рішенням суб'єкта владних повноважень, що несе для особи певні зобов'язання та відповідні правові наслідки.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд зазначає про підставність проведення перевірки 01.10.2021 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання вимог припису та правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки перевірка проведена щодо виконання вимог дійсного припису, який у передбаченому законом порядку не скасований, а отже є правомірним.
Щодо доводів позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи 26.10.2021, то такі спростовуються наявним в матеріалах справи листом про розгляд справи від 13.10.2021 (а.с. 171, 172), який вручено позивачу 23.10.2021, що підтверджується відміткою про вручення у відповідній графі в повідомленні про вручення поштового відправлення №7903407089516 (а.с. 173).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність та скасування постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові від 26.10.2021 №134-а про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові задовольнити.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 24 травня 2022 року у справі № 463/12413/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький
Повне судове рішення складено 23.09.2022.