21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6033/21 пров. № А/857/9399/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Школяр О.В.;
від відповідача - Мельник А.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката Поліщука Валентина В'ячеславовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2021р. в адміністративній справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Айсберг», про демонтаж самовільно влаштованої приточно-витяжної вентиляційної системи (суддя суду І інстанції: Сподарик Н.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 02.09.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
09.04.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Галицька районна адміністрація /РА/ Львівської міської ради /ЛМР/ звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача ОСОБА_1 - власницю житлових приміщень на АДРЕСА_1 , за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляційну систему, виведену з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 (а.с.1-6, 42).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.46-47).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2021р. заявлений позов задоволено; зобов'язано відповідача ОСОБА_1 , власницю нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 , за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляційну систему, виведену з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 (а.с.64-69).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив представник адвокат Поліщук В.В., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.85-95).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю /ДАБК/ у м.Львові проведено захід державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складено Акт № 170-пп від 23.03.2021р.
Відповідно до вказаного акту під час перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , в триповерховому житловому будинку на першому поверсі в нежитлових приміщеннях загальною площею 60,8 кв.м., що перебувають у власності ОСОБА_1 , знаходиться заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Фактичним суборендарем приміщень ОСОБА_2 в жовтні 2020 року проведено будівельні роботи з переобладнання одного з приміщень із втручанням в огороджувальну та несучу конструкцію будинку, зокрема, в зовнішній стіні будинку, яка примикає до внутрішньо-дворового проїзду, влаштовано отвір 0,4 м х 0,4 м для виведення зовнішньої системи вентиляції діаметром 300 мм, без права виконання будівельних робіт, а саме без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затв. постановою КМ України № 466 від 13.04.2011р. №466.
Таким чином, перевіркою кваліфіковані допущені ОСОБА_2 порушення за ч.5 ст.96 КУпАП.
Приписом Інспекції ДАБК у м.Львові від 23.03.2021р. зобов'язано ОСОБА_2 в термін два місяці з дати отримання припису усунути виявлені порушення шляхом приведення об'єкту самочинного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В подальшому постановою по справі про адміністративне правопорушення № 27-а від 30.03.2021р. визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушенням за ч.5 ст.96 КУпАП.
У постановах Інспекції ДАБК у м.Львові № 27-а від 30.03.2021р., а також наступних - № 121-а від 06.10.2021р., № 39-а від 21.04.2022р. досліджені обставини порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, щодо влаштування приточно-витяжної вентиляційної системи, виведеної з нежитлового приміщення, що перебувало в суборенді у ОСОБА_2 .
Згідно вказаних постанов винною особою у будівництва цього об'єкту визнано ОСОБА_2 ; також приписами про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.03.2021р. та від 08.09.2021р. зобов'язано ОСОБА_2 , як особу відповідальну за приточно-витяжну систему, демонтувати її.
Таким чином, постанова адміністративної комісії Галицької РА ЛМР № 3 від 21.01.2021р., якою визнано винною відповідача у самовільному встановленні приточно-витяжної вентиляції, суперечить досліджуваним постановами № 27-а від 30.03.2021р., № 121-а від 06.10.2021р., № 39-а від 21.04.2022р. обставинам, згідно з якими суб'єктом, відповідальним за проведення ремонтних робіт і як результат за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є ОСОБА_2 .
Позивачем не надано жодних доказів, які б вказували, що відповідач є власником зовнішньої системи вентиляції, і як наслідок, відповідальним за її демонтаж. Натомість, у вищевказаних документах зазначено, що власником системи вентиляції, особою, хто займався її будівництвом і як наслідок відповідальною за демонтаж, є ОСОБА_2 .
В порушення вимог ст.254 КУпАП протокол № 456 від 29.12.2020р. про адміністративне правопорушення, який складений ЛКП «Айсберг», відповідачу не вручено, чим недотримано його права та обмежено можливість ефективного правового захисту, що є проявом грубого порушення принципу змагальності.
Крім того, при розгляді уповноваженим органом адміністративної справи щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності порушено порядок сповіщення про розгляд справи.
Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 456 від 29.12.2020р. адміністративною комісією Галицької РА ЛМР не в повному обсязі досліджені обставини справи, в результаті зроблено висновки, які не відповідають дійсності, проігноровано порушення процесуальних норм адміністративної справи, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови № 3 від 21.01.2021р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП.
Таким чином, розпорядженням Галицької РА ЛМР № 25 від 12.02.2021р. про демонтаж самовільно влаштованої приточно-витяжної вентиляційної системи, виведеної з нежитлових приміщень в під'їзд будинку, яке було основною і єдиною підставою позовних вимог, взято за основу постанову № 3 від 21.01.2021р., що прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Крім того, відносно відповідача порушено гарантії змагальності адміністративного процесу у зв'язку з його відсутністю при розгляді судом позовної заяви через те, що ОСОБА_1 в порушення ст.126 КАС не було належним чином повідомлено про судовий розгляд справи.
Інші учасники не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду справи, 24.12.2020р. ЛКП «Айсберг» скеровано власниці нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 припис № 1173 від 24.12.2020р., в якому зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 28.12.2020р. надати дозвільні документи на встановлення приточно-витяжної вентиляції, яка виведена у під'їзд будинку АДРЕСА_1 (а.с.16).
29.12.2020р. ЛКП Айсберг складено протокол про адміністративні правопорушення № 456 за ст.150 КУпАП щодо ОСОБА_1 , яка самовільно без дозвільних документів влаштувала приточно-витяжну вентиляцію, яка виведена у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_1 з власного нежитлового приміщення площею 60,8 кв.м., де розташовано заклад громадського харчування. Порушення вчинено у листопаді 2020 року, а виявлено 24.12.2020р. (а.с.17).
21.01.2021 адміністративна комісія Галицької РА ЛМР розглянула протокол № 456 від 29.12.2020р. та прийняла постанову № 3, якою визнала відповідача винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП, і наклала адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн. (а.с.18).
01.02.2021р. ЛКП «Айсберг» складено акт обстеження технічного стану будинку (квартири) нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , яка зафіксувала влаштування приточно-витяжної вентиляції, що виведена у під'їзд житлового будинку; рекомендувала демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляцію (а.с.20).
Згідно витягу із протоколу № 4 засідання міжвідомчої комісії Галицького району § 1 від 09.02.2021р., власника нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 зобов'язано за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляційну систему, виведену з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 (а.с.21).
12.02.2021р. позивачем Галицькою РА ЛМР прийнято розпорядження № 25 «Про демонтаж самовільно влаштованої приточно-витяжної вентиляційної системи, виведеної з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 », яким затверджено висновок міжвідомчої Галицького району (протокол № 4 від 09.02.2021р., §1) (а.с.22).
Згідно з п.2 цього розпорядження ОСОБА_1 - власнику нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 за власні кошти належить демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляційну систему, виведену з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 (а.с.22).
09.03.2021р. ЛКП «Айсберг» скерувало припис № 254 власниці нежитлового приміщення ОСОБА_1 , яким зобов'язало в добровільному порядку демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляційну систему, виведену з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 , згідно з розпорядженням Галицької РА ЛМР № 25 від 12.02.2021р. (а.с.25).
11.03.2021р. ЛКП «Айсберг» склало акт про те, що власниця нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 не виконала розпорядження Галицької РА ЛМР № 25 від 12.02.2021р. про демонтаж приточно-витяжної вентиляції з під'їзду будинку (а.с.26).
Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем самовільно та без згоди інших співвласників, влаштовано на конструкції будинку приточно-витяжну вентиляційну систему; також останнім не отримано дозвільних документів на встановлення такої вентиляційної системи.
Відповідач не подав доказів оскарження чи скасування розпорядження голови Галицької РА ЛМР «Про демонтаж самовільно влаштованої приточно-витяжної вентиляційної системи, виведеної з нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 ».
Реалізуючи надані йому повноваження, позивач звернувся до суду із відповідним позовом з метою приведення нежитлового приміщення до попереднього стану.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до ст.25 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
До компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (пп.7 п.«а» ст.30 цього Закону).
Згідно з пп.п.4.34, 4.66 Положення про районні адміністрації Львівської міської ради, затв. рішенням ЛМР № 977 від 01.11.2016р., до повноважень районної адміністрації належить, зокрема здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; звернення до судових органів з позовними заявами зі інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
Відповідно до п.1.1 Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затв. рішенням Львівської міської ради № 977 від 01.11.2016р., Галицька РА ЛМР є виконавчим органом ЛМР відповідно до ухвали Львівської міської ради № 505 від 26.05.2016р. «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У вказаному Положенні передбачені повноваження Галицької РА ЛМР, до яких, зокрема, належать:
здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам (п.4.34);
звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень (п.4.66.).
Порядок розгляду питань щодо розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд у м.Львові уповноваженими на це виконавчими органами Львівської міської ради, врегульовано Положенням про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м.Львова, затв. рішенням виконавчого комітету ЛМР № 28 від 01.02.2002р.
Відповідно до пп.2.1.4 п.2.1 цього Положення технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови є пристрої і устаткування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.
Згідно із п.3.1 вказаного Положення забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6 пункту 2.1, на видимих зі сторони вулиць та площ фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд, які знаходяться на території історичного ареалу, а також на усіх фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд - пам'ятках архітектури.
Підпунктом 3.3.2 п.3.3 згаданого Положення передбачено, що заборонено встановлення без відповідного дозволу технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, на невидимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, які знаходяться на території історичного ареалу м.Львова.
Згідно із розділом 4 зазначеного Положення дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб, з вказанням місця розміщення елемента (пристрою). Розміщення технічних елементів (пристроїв) на будинках і спорудах, розташованих на території історичного ареалу міста, додатково погоджується з управлінням охорони історичного середовища.
Питання відповідальності за порушення порядку розміщення технічних елементів (пристроїв), врегульовано приписами п.5 наведеного Положення.
Вказаним пунктом передбачено, що у випадках виявлення розміщення технічних елементів (пристроїв), що не відповідають вимогам цього Положення, відповідальні львівські комунальні підприємства, що обслуговують житловий фонд, і відомчі житлово-експлуатаційні підприємства видають особі, що встановила технічний елемент (пристрій), припис про усунення порушень у місячний термін. У випадках виявлення технічних елементів (пристроїв), встановлених з порушенням вимог підпунктів 3.1.1 і 3.1.2, вказаними органами та установами видається припис про негайне усунення порушень.
У випадках зволікання з усуненням порушень та у випадках самовільного встановлення технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 підрозділи, до компетенції яких відносяться питання контролю за використанням та експлуатацією житлового фонду, контролю за веденням будівництва, вживають заходи, передбачені встановленим порядком: складають протокол про вчинення адмінправопорушення та подають його разом з іншими документами на розгляд адміністративної комісії при районній адміністрації для притягнення фізичної чи юридичної особи до адміністративної відповідальності за самовільну зміну зовнішнього вигляду фасаду будівлі чи споруди та недотримання правил користування і експлуатації житлового фонду.
Львівські комунальні підприємства, що обслуговують житловий фонд, і відомчі житлово-експлуатаційні підприємства передають у районну адміністрацію акт обстеження технічного елемента (пристрою) та матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності фізичної чи юридичної особи для подальшого розгляду цього питання на міжвідомчій комісії районної адміністрації.
Міжвідомча комісія у двотижневий термін готує висновок про відповідність чи невідповідність розміщення технічного елемента (пристрою) для підготовки відповідного розпорядження голови районної адміністрації.
Голова районної адміністрації у двотижневий термін на підставі підготовлених матеріалів приймає розпорядження про демонтаж технічного елемента (пристрою). Копія розпорядження голови районної адміністрації про демонтаж технічного елемента (пристрою) надсилається юридичній чи фізичній особі, яка вчинила правопорушення.
У разі невиконання припису про негайне усунення порушень при виявленні технічних елементів (пристроїв), встановлених з порушенням вимог підпунктів 3.1.1 і 3.1.2, головою районної адміністрації у дводенний термін видається розпорядження про демонтаж технічного елемента (пристрою). Демонтаж технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпунктах 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, здійснюють власники цих елементів (пристроїв).
Отже, до повноважень районних у м.Львові адміністрацій належить, окрім іншого, здійснення контролю за утриманням будинків (квартир) та затвердження висновків міжвідомчої комісії при відповідній районній адміністрації про впорядкування розміщення технічних елементів на фасадах будинків, в тому числі з питань, які стосуються демонтажу таких елементів.
При цьому, право на реалізацію таких повноважень виникає у відповідача лише у разі виявлення самовільно встановлених елементів на фасадах будинків.
В силу приписів Положення про районні адміністрації Львівської міської ради, Галицька РА ЛМР наділена повноваженнями щодо звернення до суду з позовними заявами у справах, які виникають у процесі здійснення наданих їй повноважень.
За визначенням п.2.2 Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м.Львова, затв. рішенням виконавчого комітету ЛМР № 28 від 01.02.2002р., самовільним встановленням технічних елементів (пристроїв) визнається встановлення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд без оформлення у встановленому порядку дозволу на їх розміщення та без дотримання вимог цього Положення.
Обов'язковість одержання відповідного дозволу стосується розміщення технічних елементів (пристроїв), зокрема систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря на невидимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, які знаходяться на території історичного ареалу м.Львова.
Згідно із рішенням виконкому ЛМР № 1311 від 09.12.2005р. «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» вул.Т.Костюшка знаходиться у межах історичного ареалу м.Львова.
Оскільки вулиця Т.Костюшка у м.Львові знаходиться у межах історичного ареалу м.Львова, тому для встановлення технічних елементів (пристроїв) на невидимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, які розташовані на території історичного ареалу м.Львова, необхідно отримати відповідні дозвільні документи.
Зокрема, дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб з вказанням місця розміщення елементу (пристрою). Розміщення технічних елементів на території історичного ареалу міста, додатково погоджується з управлінням охорони історичного середовища, чого відповідачами зроблено не було.
Разом з тим, ОСОБА_1 такого дозволу з відповідним погодженням не отримано; відповідних документів не представлено під час судового розгляду зі сторони відповідача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невиконання та недотримання відповідачем вимог законодавства у сфері впорядкування та розміщення технічних елементів (пристроїв), а також відсутності виконання вимог щодо усунення виявленого порушення, що є підставою задоволення заявленого позову.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.08.2022р. у справі № 380/2336/20, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що порушення, які допущені відповідачем ОСОБА_1 та фактичним суборендарем приміщень ОСОБА_2 , носять різний характер і стосуються неоднакових правовідносин.
Зокрема, відповідачем допущено порушення правил експлуатації жилих будинків, самовільне встановлення приточно-витяжної вентиляційної систему, яка виведена з власних нежитлових приміщень в під'їзд будинку АДРЕСА_1 .
Фактичним суборендарем приміщень ОСОБА_2 проведено будівельні роботи з переобладнання одного з приміщень з втручанням в огороджувальну та несучу конструкцію будинку, зокрема, в зовнішній стіні будинку, яка примикає до внутрішньо-дворового проїзду, влаштовано отвір для виведення зовнішньої системи вентиляції, без права виконання будівельних робіт, а саме без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
У першому випадку порушення стосується відносин охорони об'єктів культурної спадщини, експлуатації жилого будинку, а у другому випадку - відносин в сфері містобудування. Вказані порушення не носять взаємовиключного характеру і можуть бути вчинені різними особами.
За таких обставин притягнення до відповідальності фактичного суборендаря нежитлових приміщень ОСОБА_2 за порушення в сфері містобудівної діяльності не звільняє відповідача від відповідальності у відносинах правильної експлуатації жилого будинку, охорони об'єктів культурної спадщини.
Питання правомірності притягнення відповідача до відповідальності за ст.150 КУпАП, допущені процедурні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також законність розпорядженням Галицької РА ЛМР № 25 від 12.02.2021р. про демонтаж самовільно влаштованої приточно-витяжної вентиляційної системи, виходять за межі розглядуваного спору, що виключає підстави для оцінки їх судом в справі, де предметом позову є зобов'язання демонтувати самовільно влаштовану приточно-витяжну вентиляційну систему.
В частині доводів апелянта щодо порушення судом норм процесуального права - порушення гарантії змагальності адміністративного процесу в зв'язку з відсутністю відповідача при розгляді судом позовної заяви через неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.
Згідно довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській обл. відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.45).
Скерована судом першої інстанції поштова кореспонденція на адресу відповідача була повернута органом поштового зв'язку по причині закінчення терміну зберігання, відсутності адресата за вказаною адресою (а.с.52-53, 57-58, 53-63).
В порядку ст.130 КАС України суд розмістив оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яким повідомив відповідача про розгляд справи № 380/6033/21.
За таких обставин доводи апелянта щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи не відповідають дійсним обставинам справи, тобто, є безпідставними.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.
Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування останнього колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника адвоката Поліщука Валентина В'ячеславовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2021р. в адміністративній справі № 380/6033/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Кузьмич
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 23.09.2022р.