20 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/9236/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н. В.), по адміністративній справі № 160/9236/20, розглянутої у письмовому провадженні,
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (далі ТОВ «ОМЕГА») 07.08.2020 року звернувся до суду із позовом до відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби (далі митниці), в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів митниці UA110130/2020/000027/1 від 20.02.2020р.; UA110130/2020/000032/1 від 05.03.2020р.; UA110130/2020/000044/1 від 19.03.2020р.;UA110130/2020/000054/1 від 07.04.2020р.;UA110130/2020/000060/1 від 21.04.2020р.;UA110130/2020/000067/1 від 27.04.2020р.за резервним методом.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю висновків митного органу щодо не підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною договору ввезеного на митну територію України товару.
Відзив на позов відповідач не направив.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року позов задоволено, на користь ТОВ «ОМЕГА» стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань митниці судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Дніпровською митницею до суду апеляційної інстанції подано клопотання про заміну відповідача по справі № 160/9236/20 з Дніпровської митниці Держмитслужби на неї, як її правонаступника, та апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ,в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №895 від 30.09.2020 року Дніпровська митниця Держмитслужби реорганізована, та утворено Дніпровську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби, яка зареєстрована 01.07.2021 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ ВП 43971371.
Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає можливим на підставі ст.52 КАС України здійснити заміну відповідача по справі № 160/9236/20 з Дніпровської митниці Держмитслужби на правонаступника Дніпровську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає ви-моги апеляційної скарги не обґрунтованими з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2019 р. між ТОВ «ОМЕГА» як покупцем та іноземною компанією «Biberciler Ic Dis Gida Maddeleri Pazarlama Ticaret Limited Sirketi» (Турція) як продавцем укладений контракт №F/148, за умовами п.1.1,1.2 якого продавець продає, а покупець купує свіжі фрукти і овочі, згідно з асортиментом і за цінами, визначеними в наступних Специфікаціях до цього Контракту.
За умовами п.1.3,2.1,4.1 Контракту Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару; ціна на товар встановлюється в доларах США, включає в себе вартість Товару, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, зазначених в п. 4.7 цього Контракту, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця;умови поставки FCA Мерсін, Турція та/або DAP Київ, Україна, та/або DAP Дніпро, Україна відповідно до умов Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях і Інвойсах; Строки поставки і відвантаження кожної партії Товару узгоджується Сторонами в Специфікаціях або Додатках до цього контракту.
Позивач протягом лютого-квітня 2020 року звертався до митниці з метою здійснення митного оформлення товару, що надходив на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 15.05.2019 № F/148 шляхом направлення електронних митних декларацій (ЕМД) № UА110130/2020/005222 від 20.02.2020 р.; № UА110130/2020/ 006984 від 05.03.2020 р.; № UА110130/2020/008563 від 19.03.2020 р.; № UА110130/2020/ 010268 від 07.04.2020 р., № UА110130/2020/011223 від 21.04.2020 р., № UА110130/2020/ 011842 від 24.04.2020 р.
Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем надані документи, що заявлені у митних деклараціях.
Під час проведення митного контролю відповідач встановив, що позивачем поставка товару здійснюється згідно контракту № F/148 від 15.05.2019р., але у наданому до митного оформлення комерційному рахунку відсутнє посилання на специфікацію, згідно якої сформована оцінювана партія товару, рахунок не містить вказівки щодо сорту грейпфрутів (в графі опису товару що продається), у експортній декларації зазначений рахунок-фактура, який не надано до митного оформлення, не надано документального підтвердження морського ланцюгу транспортування та доцільності умов договору про перевезення та понесення витрат на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення, у митниці наявні сумніви у економічній доцільності імпорту зазначеної партії товарів або існування інших домовленостей між сторонами контракту, які не заявлені до митного оформлення.
Враховуючи зазначене Митним органом з урахуванням п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості було зобов'язано декларанта надати документи: 1) якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, 2) транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарі, 3) якщо здійснювалось страхування- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом декларанта ТОВ «ОМЕГА» №05/03 від 05.03.2020р. митницю повідомлено про неможливість надати інші документи до митного органу, крім тих, які вже надано до митного органу.
Згідно матеріалів справи відповідачем митну вартість товару скориговано за резервним методом визначення митної вартості за ЕМД UA500100/2020/1296 від 23.01.2020 р. - 0,75 дол.США/кг та прийнято рішення про коригування за резервним методом митної вартості товарів UА110130/2020/000027/1 від 20.02.2020р., UА110130/2020/000032/1 від 05.03.2020р., UА110130/2020/000044/1 від 19.03.2020р., UА110130/2020/000054/1 від 07.04.2020р., UА110130/2020/000060/1 від 21.04.2020р., UА110130/2020/000067/1 від 27.04.2020р.
Не погодившись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів за резервним методом, позивач звернувся до суду з цим позовом .
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ст.49, 51 - 54,57 МК України визначено, що митною вартістю то-варів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використо-вується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декла-рант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість това-рів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких про-водився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом ви-значення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу, при цьому метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним осо-бою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Доводи відповідача про наявність розбіжностей в наданих для розмитнення доку-ментах , та порушення позивачем митного законодавства, спростовується наступним.
За матеріалами справи доставка товару здійснена відповідно до умов Контракту, та Інкотермс 2010, згідно яких вартість доставки товару до місця призначення на митній території України покладені на продавця, погоджуючи саме обрані умови поставки, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, витрати на навантаження ,транспортні витрати та витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця, що спростовує твердження відповідача про те, що відсутні відомості щодо конкретизації сторони, яка несе витрати на навантаження/завантаження товару.
Аналізуючи докази у справі, суд першої інстанції вірно зазначив, що не зазначення сорту товару в експортній декларації не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки вказаний документ не є документом, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на контракт чи його специфікацію не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до п.5 ст.242 КАС України при розгляді справи врахував що Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару( постанова Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 815/2731/18, від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18)
Матеріали справи свідчать, що надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об'єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору.
Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність розбіжностей у поданих по-зивачем документах на розмитнення товару, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості партії товару за ціною договору.
В силу викладеного рішення суду про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування винесеного митним органом оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару за резервним методом є правомірним.
На підставі ч.1 ст.139 КАС України суд першої інстанції вірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані.
Оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріального права, підстави для скасування судового рішення та відмови в задоволенні позовних вимог відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по адміністративній справі № 160/9236/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай