23 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/2717/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року в адміністративній справі №280/2717/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРА КОМ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.04.2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРА КОМ» підписана представником - адвокатом Голіковою Галиною Вікторівною (далі - представник), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить суд: визнати протиправними дії відповідача в частині нарахування позивачу пені з податку на додану вартість у розмірі 47609,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 34709,03 грн., що були вчинені шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника; зобов'язати відповідача здійснити коригування даних з інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника позивача записів (даних, операцій) про нарахування пені з податку на додану вартість у розмірі 47609,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 34709,03 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРА КОМ» пені з податку на додану вартість у розмірі 47609,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 34709,03 грн., що були вчинені шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника. Зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних з інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРА КОМ» записів (даних, операцій) про нарахування пені з податку на додану вартість у розмірі 47609,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 34709,03 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АГРА КОМ», зареєстровано 27.01.2012 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1 099 102 0000 003745, до економічної діяльності ТОВ «АГРА КОМ» належить:
- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД-2010 46.21);
- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД-2010 46.71);
- оптова торгівля хімічними продуктами (основний) (КВЕД-2010 46.75);
- ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (КВЕД-2010 33.12).
Позивач як юридична особа є платником податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, акцизного податку на пальне.
У межах своєї господарської діяльності позивач здійснює оптову торгівлю хімічними продуктами, у тому числі: КАС-32 (карбамідо-аміачна суміш), добрива рідкі азотні (КАС), карбамідо-аміачна суміш 32% N (КАС), амоній сульфат добривний, суперфосфат подвійний амонізований.
З 18.02.2019 по 11.03.2019 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 27.01.2012 по 30.09.2018. За результатами перевірки уповноваженими особами відповідача було складено Акт перевірки від 18.03.2019 р. №144/08-01-14-14/38042602.
Перевіркою встановлено такі порушення:
1) п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1436866,00 грн.;
2) п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1588748,00 грн.;
3) п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим до позивача застосовується штрафна санкція у розмірі 100% вартості реалізованого пального у лютому 2016 року на суму 2044882,70 грн.;
4) п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим до позивача застосовується штрафна санкція за неподання декларації з акцизного податку за лютий 2016 року на суму 170,00 грн.;
5) п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: надання звіту за формою 1-ДФ за IV квартал 2017 року з недостовірними відомостями;
6) пп.164.2.17 «г» п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на доходи фізичних осіб, який підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету, на загальну суму 748,20 грн.;
7) пп.164.2.17 «г» п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: заниження військового збору, який підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету, на загальну суму 748,20 грн. (т.1, а.с.84).
Позивач, вважаючи хибними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 18.03.2019 №144/08-01-14-14/38042602, подав відповідачу письмові заперечення.
Листом від 24.04.2019 №244442.20/08-01-1247-5154 «Про результати розгляду заперечень до акту планової документальної виїзної перевірки від 18.03.2019 №144/08-01-14-14/38042602» відповідач поінформував позивача, що висновки Акту перевірки від 18.03.2019 р. №144/08-01-14-14/38042602 є правомірними та підлягають залишенню без змін.
На підставі Акту перевірки від 18.03.2019 №144/08-01-14-14/38042602 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми «ПС» від 02.05.2019 р. №0005721414, яким до позивача застосований штрафні (фінансові) санкції у сумі 2044882,70 грн за платежем акцизний податок на пальне (т.1 а.с.137);
- форми «ПС» від 02.05.2019 р. №0005731414, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн за платежем акцизний податок на пальне (т.1 а.с.131);
- форми «Р» від 02.05.2019 р. №0005711414, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1796082,50 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 1436866 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 359216,50 грн (т.1 а.с.135);
- форми «Р» від 02.05.2019 р. №0005701414, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1413077,50 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 1128701 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 284376,50 грн.
Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.
26.07.2019 ДФС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги №35692/6/99-99-11-04-01-25, яким скарга позивача частково задоволена; скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 р. №0005711414 та від 02.05.2019 р. №0005701414 в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах ПрАТ «УКРАГРО НПК», ТОВ «АГРОХІМПАРТНЕР», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ ЛТД», ТОВ «ТРАНСХІМТРЕЙД», ТОВ «ІНТВАЙР», ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг», ФОП ОСОБА_1 і у відповідній частині штрафні санкції; скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 р. №0005721414, від 02.05.2019 р. №0005731414. Також, ДФС України зазначила, що рішення ДФС України, прийняте за результатом розгляду скарги, та податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.05.2019 р. №0005711414 та від 02.05.2019 р. №0005701414 з урахуванням цього рішення не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.
На підставі Акту перевірки від 18.03.2019р. №144/08-01-14-14/38042602 та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 26.07.2019р. №35692/6/99-99-11-04-01-25 відповідачем було прийнято такі податкові повідомлення-рішення:
1) податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 31.07.2019 №0011391414, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» у сумі 81000,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 64800,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 16200,00 грн.;
2) податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 31.07.2019 №0011381414, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 118316,25 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 94653,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 23663,25 грн.
Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 31.07.2019 позивач оскаржив їх до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 р. у справі № 280/4984/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРА КОМ» задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31.07.2019 №0011391414, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агра Ком» збільшено грошове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» у сумі 81000,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 64800,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 16200,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31.07.2019 №0011381414, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агра Ком» збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 118316,25 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 94653,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 23663,25 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 р. у справі № 280/4984/19 скасовано.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРА КОМ» - відмовлено.
10.12.2020 контролюючим органом в інтегрованих картках платника було нараховано пеню з податку на додану вартість у сумі 47609,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 34709,03 грн.
Позивачем в повному обсязі сплачено грошові зобов'язання, що визначені:
- з податку на додану вартість у податковому повідомленні-рішенні 31.07.2019 №0011381414 та пеню, нараховану в ІКП, що підтверджується відповідно до платіжного доручення №172 від 03.12.2020 на суму 118316,25 грн. та платіжного доручення №182 від 28.12.2020 на суму 47609,00 грн.;
- з податку па прибуток у податковому новідомленні-рішепні 31.07.2019 №0011391414 та пеню, нараховану в ІКП, що підтверджується відповідно до платіжного доручення №171 від 03.12.2020 на суму 81000,00 грн. та платіжного доручення №31 від 11.02.2021 на суму 34709,03 грн.
Позивач звернувся із листом №15/02 від 15.02.2021 до Головного управління ДПС у Запорізькій області із проханням скасувати помилково нараховані суми пені та повернути надлишково сплачені кошти або врахувати їх в платежах на майбутнє.
Відповідно до листа №14989/6/08-01-07-19 від 12.03.2021, як відповіді на вищезазначений лист, Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило, що пеня за наслідками нарахованого контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання, нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нарахування пені закінчується в день настання строку погашення грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом за результатами такої перевірки.
Позивач, не погодившись з правомірністю нарахування пені, звернувся з даним позовом до суду.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Разом з тим, як вірно звернута увага судом першої інстанції, граничним строком сплати грошових зобов'язань є 10.12.2020, днем початку нарахування пені мав бути наступний робочий день - 11.12.2020, проте, як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2020 грошові зобов'язання ТОВ «АГРА КОМ» були сплачені, а отже підстави для нарахування пені відсутні.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі № 820/6468/17 зазначив про те, що нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України, податкового зобов'язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При вирішенні спірних правовідносин застосуванню підлягає саме положення підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції з 01.01.2017, з аналізу якого вбачається, що нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження, отже необхідно правильно встановити дату початку нарахування пені з огляду на приписи статті 57 ПК України, у якій встановлено строки сплати податкових зобов'язань. Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 у редакції з 01.01.2017 не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання.
Тлумачення змісту норм ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що в даному випадку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України здійснюється у випадку пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України. Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/3878/17.
Враховуючи те, що нарахування податковим органом ТОВ «АГРА КОМ» пені з податку на додану вартість у розмірі 47609,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 34709,03 грн. за весь період заниження податкових зобов'язань, до граничного строку сплати податкових зобов'язань, тобто до 10.12.2020 (включно), та внесення відповідного запису (даних, операції) 27.11.2020 до інтегрованої картки платника щодо суми пені у розмірі 47609,00 грн. грн. за податком на додану вартість та у розмірі 34 709,03 грн. за податком на прибуток є неправомірним.
Відтак, встановлено протиправність нарахування пені, а отже належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача провести коригування в ІКП платника податків позивача шляхом виключення відповідних сум пені.
Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, представником позивача надано: копія рахунку№14/12 від 14.12.2021; копія платіжного доручення №284 від 15.12.2021 року; копія акту приймання- передачі послуг від 14.12.2021 року.
Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 3000.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області- залишити без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року в адміністративній справі №280/2717/21- без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРА КОМ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова
суддя Д.В. Чепурнов