23 вересня 2022 р. м. ХарківСправа № 520/9035/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Жигилія С.П.,
Суддів Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі № 520/9035/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зівєлєос"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зівєлєос" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене судове рішення Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали суду.
31.08.2022 через систему "Електронний суд" до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник просить суд надати ГУ ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків не менш ніж 30 днів.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги задоволено частково та продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ГУ ДПС у Харківській області отримало копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків 07.09.2022 о 16:04.
15.09.2022 через систему "Електронний суд" до суду від ГУ ДПС у Харківській області повторно подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання скаржник вказує на запровадження в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та встановленням з цієї дати простою у роботі структурних підрозділів ГУ ДПС згідно з наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о, що унеможливлює виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та відсутністю фінансування скаржника, в зв'язку з воєнним станом.
Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання, вказує на наступне.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір".
Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.
Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували як фінансову неможливість скаржника сплатити судовий збір, так і вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля його сплати (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень). Також заявник не доводить того, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено, тобто відсутні належні обґрунтування підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Суд вказує, що судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, тобто у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Стосовно посилання скаржника на наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 15.04.2022 № 15-о/ВС, яким запроваджено простій у роботі структурних підрозділів підпорядкованого територіального органу, суд зазначає, що одночасно зазначеним наказом запроваджено дистанційну роботу працівників поза межами адміністративних будівель ГУ ДПС у Харківській області, а також дозволено поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях ГУДПС у Харківській області, за їхньою попередньою згодою за погодженням з керівником, для працівників, зазначених у Додатку 1 до наказу, отже вказані доводи не свідчать про відсутність можливостей виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Поряд з цим, суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5 ст.298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки у строк, встановлений судом, відповідач не виконав вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2022 та не усунув недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.
Керуючись ст. 121, 328 ,298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі № 520/9035/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зівєлєос" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис)В.Б. Русанова Т.С. Перцова