23 вересня 2022 р. м. ХарківСправа № 480/12611/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Подобайло З.Г.,
Суддів Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року по справі № 480/12611/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМБУД-АГРО"
до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМБУД-АГРО" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 задоволено клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху через несплату судового збору та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Державна податкова служба України отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 31.08.2022 о 12:54 (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
Таким чином, з урахуванням положень ст. 251 КАС України останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 12.09.2022.
09.09.2022 року Державною податковою службою України направлено до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Заявник у клопотанні посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану, а також введення простою в роботі структурних підрозділів ГУ ДПС, що ускладнює вчинення заходів щодо оплати судового збору.
При цьому, апелянтом не надано жодних документів в обґрунтування поданого клопотання.
Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору, матеріали справи не містять.
Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обґрунтувань наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання апелянта не містить.
Колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність на рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які відповідач вступає в інших сферах його діяльності.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 р. у встановлений судом строк не виконані, клопотання щодо продовження строку виконання зазначеної ухвали з доказами незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору, відсутні, наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області текст ухвали виготовлений 23.09.2022р.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року по справі № 480/12611/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМБУД-АГРО" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис)А.М. Григоров Н.С. Бартош