22 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/4774/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2
до третя особаГороднянського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Городнянського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною відмову, викладену у листі від 25.06.2022 за №11, в оформленні і видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без згоди на обробку персональних даних.
Свої вимоги мотивує тим, що її неповнолітня донька ОСОБА_2 та вона як її законний представник подали до Городнянського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області заяву про видачу паспорта громадянина України паперового зразка у вигляді (формі) паспортної книжечки. Позивач повідомив відповідача, що не дають згоди на оформлення паспортної картки, яка містить безконтактний електронний носій, а також на внесення біометричних даних та будь-якої інформації про ОСОБА_2 до Єдиного державного демографічного реєстру. Утім відповідач листом відмовив у задоволенні їхнього прохання з посиланням на те, що з 01 листопада 2016 року, відповідно до Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI), паспорт громадянина України видається виключно у формі картки з безконтактним носієм інформації.
Однак, позивач вважає, що паспортна ID-картка може видаватись виключно на добровільній основі, а наведені обґрунтування є протиправними, оскільки порушують вимоги Конституції України та Закону України «Про захист персональних даних».
Ухвалою судді від 28.07.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.
Від представника відповідача у встановлений ухвалою суду строк, надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що відмова в оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки прийнята на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Також зазначив, що для оформлення паспорта громадянина України вперше, позивачу слід подати заяву встановленого зразка та весь пакет документів відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456. Крім того, відповідач вважає, що справа №620/3733/19 не має ознак типової справи, тому відсутні підстави враховувати рішення Великої Палати Верховного Суду, прийняте за наслідками розгляду зразкової справи, у постанові від 19.09.2018, а розгляд заяви позивача здійснювався у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволений у повному обсязі, виходячи із таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
16.06.2022 до Городнянського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_2 (з додатками), підписана спільно з батьками, із проханням видати паспорт громадянина України у вигляді (формі) паспортної книжечки, який не містить безконтактного електронного носія та унікального номера (а.с. 14, 16-17).
Листом від 25.06.2022 за №11 відповідач повідомив, що позивачем подано не повний пакет документів відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, у зв'язку із чим підстави для оформлення паспорта у формі книжечки відсутні (а.с. 18-19).
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Згідно із частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI) суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Частиною першою статті 4 Закону №5492-VI визначено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя. Окремі види даних про стан здоров'я та про засудження до кримінального покарання можуть вимагатися лише у разі, якщо вони є підставою для видачі документа, що посвідчує особу.
Частиною першою статті 13 Закону №5492-VI передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI).
За приписами частини третьої статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначений у частині сьомій статті 21 Закону №5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (на яке позивач посилається як на одну з правових підстав для задоволення позовних вимог) затверджено Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пунктів 1, 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно із пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв постанову № 302 (далі - Постанова № 302), якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;
з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови №302 установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Згідно із підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься інформація, зокрема: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи). Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 (набрала чинність 07.06.2019) внесено зміни до пункту 3 Постанови №302 (далі - Постанова №398), якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно із пунктом 1 розділу Тимчасового порядку цей порядок розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII та визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2 розділу І Тимчасового порядку паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185».
Підпунктом 1 пункту 3 розділу І Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами пунктів 4, 5 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Заявник, який звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку, додатково подає (за наявності) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, на ім'я якої оформлюється паспорт. За відсутності таких документів стосовно цієї особи проводиться процедура встановлення особи, визначена в розділі VIII цього Тимчасового порядку. У такому випадку заявник подає письмове звернення у довільній формі, у якому зазначаються адреси місць проживання, навчання, роботи, перебування в установах виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які залучатимуться до проведення процедури встановлення цієї особи.
Із встановлених в цій справі обставин вбачається, що спір виник у зв'язку з тим, що 16.06.2022 позивачі подали до Городнянського сектору заяву, в якій просили оформити та видати дочці паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки. До заяви додали дві фотокартки розміром 3,5х4,5, оригінал свідоцтва про народження.
На вказану заяву листом від 25.06.2022 за №11 надано відповідь, якою відмовлено у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, оскільки подано не весь пакет документів відповідно до пункту 1 розділу 3 Тимчасового порядку. При цьому, у самому тексті вказаної відповіді вказано, що в разі незгоди з прийнятим рішенням, відповідно до вимог діючого законодавства, позивач має право оскаржити його до вищестоящого органу або в судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2021 зазначив, що з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема щодо відмови від надання згоди на обробку персональних даних, з внесенням їх до Єдиного державного демографічного реєстру), а також про те, що чинне законодавство (Положення про паспорт) дозволяє отримати паспорт громадянина України у тому вигляді, як того просить позивач, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№ 806/3265/17) (а.с. 136-150).
Разом з тим, у рішенні за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було «встановлене законом»), не є «необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14.07.2016 №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Отже, заявник, звертаючись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся із заявою, на яку відповідачем було надано відповідь, в якій роз'яснено підстави, за яких буде видано паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з відмовою отримати паспорт громадянина України у вигляді ID-картки.
Тобто, відповідачем не заперечується право на отримання паспорта у формі книжечки з підстав, які були підставою для відмови у видачі такого паспорта у зразковій справі та які були визнані неправомірними.
При цьому, суд зазначає, що зміст заяви позивача свідчить про викладення позивачем інших підстав та вимог, які не містять результатів їх розгляду у наданій відповідачем відповіді.
Так, позивач, зокрема просив оформити паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки на підставі Положення №2503-ХІІ. Проте, інформація вказана у листі від 25.06.2022 стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Зокрема, відповідач у відповіді послався на Тимчасовим порядок, який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, тобто регулює відносини щодо виконання відповідного судового рішення.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_3 можливості на отримання паспорта громадянина України у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання, становить втручання держави у приватне життя позивача, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
При цьому, обставини щодо неподання позивачем довідки про реєстрацію місця проживання особи не були зазначені у відповіді відповідача як підстави для відмови у видачі паспорта зразка 1994 року, а тому не можуть братися до уваги під час дослідження правомірності дій відповідача щодо надання ним відповіді на заяву позивача, яка, як зазначалося, містить лише інформацію про випадки, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Так, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суді від 28.02.2020 у справі № 200/10469/19-а, від 31.03.2020 у справі № 520/4214/19, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Городнянського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправною відмову Городнянського сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Городнянський сектор Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області оформити та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Городнянський сектор Управління Державної міграційної служби Укаїни в Чернігівській області, вул. Шевченка, 24-А, м. Городня, Чернігівська область, 15100.
Третя особа: Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 37804450, вул. Шевченка, 51а, м. Чернігів, 14000).
Дата складення повного рішення суду - 22.09.2022.
Суддя Ю. О. Скалозуб