Справа № 753/20207/18 Головуючий 1 інстанція- Колесник О.М.
Проваження № 22-ц/824/5588/2022 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
22 вересня 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,
за участю секретаря Малашевського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», державного реєстратора державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохича Руслана Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,-
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ«УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект», державного реєстратора державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохича Р.В. про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Вимоги мотивовані незаконністю дій відповідачів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді належної позивачу квартири АДРЕСА_1 шляхом реєстрації права власності на цю квартиру за новим кредитором ТОВ «Кей-Колект»
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з огляду на повторну неявку позивача в судове засідання.
Не погоджуючись із ухвалою, позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бородіна Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
Скарга мотивована тим, що ні позивач, ні його представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи 13 травня 2020 року, оскільки поштових відправлень не отримували, а смс-повідомлення не є належним, бо заяви про це вони не писали. Також, позивач і його представник не були повідомлені належним чином про розгляд справи 02 березня 2021 року. Суд не врахував клопотання представника позивача від 11 травня 2020 року про відкладення розгляду справи з огляду на епідемію коронавірусної хвороби
- 2 -
(COVID-19). Висновок суду про неотримання позивачем повісток є бездоказовими та безпідставними. Суд не прийняв до уваги заяву представника позивача про проведення розгляду справи без участі позивача, яка подана 02 березня 2021 року о 13 год. 47 хв., а розгляд було призначено на 14-00 год. Як і не взяв до уваги заяву представника позивача про проведення 02 березня 2021 року відеоконференції. Суд не відреагував ніякими чином на його запит про стан розгляду справи і наступне судове засідання. Суд не врахував практику ЄСПЛ, зокрема у справі «Печенізький та інші проти України». Посилання сулу на необхідність цікавитися розглядом своєї справи необгрунтовані, бо ЦПК України такого не передбачає.
Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бородін Д.В. належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується судовою повісткою,направленою згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на вказану позивачем у апеляційній скарзі електронну адресу, з якої він надсилав до суду процесуальні документи (правова позиція КЦС ВС в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц щодо належного повідомлення), до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Решта учасників належно повідомлені, не з'чвилися, заяви провідкладення не подали.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно, а саме 13 травня 2020 року та 02 березня 2021 року не з'явилися в судові засідання без поважних причин, заяви про розгляд справи у її відсутність не надала.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та зроблені з порушенням норм процесуального права.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до приписів ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
За змістом наведених норм підставою залишення позову без розгляду є неявка двічі поспіль належним чином повідомленого позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутність.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи 13 травня 2020 року позивач не був повідомлений належним чином, оскільки направлена на його адресу судова повістка
- 3 -
повернулася із відміткою пошти «за терміном зберігання», що не може вважатися належним повідомленням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/13-ц, зазначено, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування позичальника про час і місце розгляду справи (близький за змістом висновок викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/11896/17 від 12 грудня 2018 року). Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд не виконав належно зазначений процесуальний обов'язок з інформування позичальника.
При цьому посилання суду на направлення позивачу 19 листопада 2019 року смс-повідомлення про час розгляду справи 13 травня 2020 року як доказ його належного повідомлення суперечать положенням процесуального закону.
Так, відповідно до положень частин 6 і 7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Тобто, за загальним правилом повістка направляється або на електронну адресу учасника або за місцем його проживання поштою рекомендованим листом з повідомленням.
Процесуальний закон передбачає можливість надсилання учаснику текстового повідомлення про час розгляду справи з використанням засобів мобільного зв'язку, однак лише за наявності його заяви (ч.13 ст.128 ЦПК України). За відсутності у матеріалах справи відповідної заяви учасника таке буде суперечити приписам закону та не є належним повідомленням про дату розгляду.
Заява позивача адресована суду про повідомлення його про розгляд справи шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням засобів мобільного зв'язку відсутня.
За таких обставин, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи 13 травня 2020 року відсутня неявка двічі поспіль належно повідомленого позивача, а відтакпередбачених законом підстав залишати позов без розгляду у суду не було.
Суд вказаних обставин не врахував і постановив помилкову ухвалу про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв'язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
- 4 -
Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 02 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді: